Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Державна підтримка
українського експорту
Укр | Eng | Рус
Торгівля з країнами світу
Перелік країн
Контакти диппредставництв
Довідка про країну
Економічне співробітництво

Огляд економіки

Торговельно-економічні відносини

Торговельні обмеження

Кон’юнктура ринків
Товарообіг з Україною

Дані країни перебування

Дані Держкомстату

Торгівля послугами

Правові питання

Угоди з Україною

Законодавство країни перебування

Міжурядова комісія

Про МК та її склад

Пошук партнера

Комерційні пропозиції від фірм в країні перебування

Торги/тендери в країні перебування

Міжнародні бізнес-події

Інвестиційне співробітництво

Аналіз інвестиційного співробітництва

Галузеві об’єднання
Корисні посилання
Відгуки про Портал
Міністерство регіонального розвитку та будівництва України
«Структура і функціональні можливості Інтернет-порталу державної підтримки українського експорту різнобічні і багатогранні та в майбутньому даний портал надасть всебічну підтримку просуванню українських товарів на зовнішніх ринках»

Украинские нефтепродукты
Україна. М’ясопереробна промисловість (2007 р.)  
Параметри: Товари агропромислового комплексу

 

Україна. М’ясопереробна промисловість (2007 р.)

Упродовж історії сучасної незалежної України доля виробництва худоби і птиці в структурі валової продукції сільського господарства мала тенденцію до скорочення. В 1990 р. в Україні вона становила 32,0%, а потім, до середини 1990-х рр., знизилась. У 2006 р. на неї припадало вже тільки 21% всієї валової продукції українського сільського господарства (в порівняних цінах 2005 р., млн грн).
 
Зниження частки виробництва худоби і птиці відбувалося на фоні стрімкого скорочення виробництва всіх видів продукції тваринництва і більш помірного спаду виробництва в рослинництві. Згідно з офіційною статистикою, за роки незалежності значно знизився рівень рентабельності вирощування худоби і птиці. По яловичині он знизився з 20,6% в 1990 р. до -42% в 2000 р. і до -38% в 2006 р. По свинині – з 20,7% в 1990 р. до -44% в 2000 р. і -9% в 2006 р. Фактично поки лише в 2004-2005 рр., завдяки зростанню цін на яловичину і свинину, спостерігалось скорочення збитковості виробництва яловичини з -34% до -25% і зростання рентабельності виробництва свинини з -14% до 15%. По виробництву м’яса птиці рівень рентабельності впав з 17,0% в 1990 р. до -33 в 2000 р. З 2003 р. він почав зростати завдяки притоку у дану галузь інвестицій, що дозволили модернізувати підприємства, а також завдяки зростанню попиту і цін на продукцію. У 2005 р. завдяки зростанню внутрішніх цін рівень рентабельності виробництва м’яса птиці зріс до 25%. На жаль, зростання цін на корми стало причиною падіння цього показника до 12%.
 
Зниження рентабельності вирощування сільськогосподарськими підприємствами худоби і птиці змусило їх скоротити даний вид діяльності, що призвело до суттєвого скорочення поголів’я сільськогосподарських тварин в Україні. Свій внесок у скорочення поголів’я худоби внесло також інтенсивне зростання експорту КРС до середини 1990-х рр. З 1990 р. по 2007 р. поголів’я КРС скоротилося в 4 раза до 5683,2 тис. голів в 2007 р., поголів’я свиней – в 2,5 раза до 7851,6 тис. голів, птиці – в 1,4 раза до 181,964 млн голів.
 
Проблеми економічного характеру, що виникли в 1990-х рр. перед великими сільськогосподарськими підприємствами, змусили їх позбавлятися від збиткових видів діяльності, до яких належало і вирощування худоби. Водночас сільське населення, борючись за своє існування, збільшило поголів’я худоби і птиці. Таким чином, за 1990-і рр. в Україні склалася структура поголів’я за типами господарств, повністю відмінна від розвинених країн, тобто основна маса вирощуваної худоби і птиці знаходилася на подвір’ях населення.
 
Якщо в 1990 р. 86% поголів’я КРС було зосереджено у великих сільськогосподарських підприємствах і 14% в господарствах населення, то до 2007 р. структура корінним чином змінилася. На перші припадало 34%, а на другі – 66%. Аналогічно щодо поголів’я свиней: сільськогосподарські підприємства – 72% в 1990 р. і 39% в 2007 р., господарства населення – 28% і 61%. Поголів’я птиці: сільськогосподарські підприємства – 56% в 1990 р. і 45% в 2007 р., господарства населення – 44,0% і 55%.
 
Останніми роками у зв’язку із зростанням виробництва продукції з м’яса і збільшенням продажів на роздрібному ринку м’яса підвищується попит на великі партії м’ясної сировини належної якості з низькою собівартістю і високою безпекою для використання, що має на увазі отримання його від великотоварного виробника. Структура поголів’я сільськогосподарських тварин в Україні, так само як і структура виробництва м’яса, залишається такою ж, тобто з переважанням дрібнотоварного виробника – сільського населення країни. Слід зазначити, що серед підприємств, які належать до категорії великотоварного сільськогосподарського виробника, близько 46% мало від 100 до 1000 голів КРС і 47% від 100 до 1000 голів свиней (станом на 01.01.2007 р.).
 
Як уже згадувалося, виробництво м’яса в Україні різко знизилося за минулі півтора десятиріччя внаслідок падіння рівня рентабельності вирощування худоби і птиці, скорочення поголів’я, встановлення нераціональної структури поголів’я, переходу до дрібнотоварного виробництва вищими витратами кормів на виробництво одиниці ваги за одиницю часу. У вартісних показниках вже до середини 1990-х рр. обсяг її випуску скоротився в 2,1 раза до 14,469 млрд грн. порівняно з показником 1990 р. Після незначної тенденції до зростання, викликаної збільшенням забою худоби в 2001-2002 рр., спад виробництва продовжився. У 2006 р. даної продукції було вироблено на суму 19,9 млрд грн., що в 2,3 раза менше показника 1990 р. і на 18% більше мінімального обсягу виробництва в 2000 р. Фізичний обсяг виробництва м’яса в забійній вазі скоротився аналогічними темпами: 1990 р. – 4358 тис. т, 1995 р. – 2294 тис. т, 2006 р. – 1723 тис. т.
 
За останні роки змінилася структура виробництва м’яса в Україні за його видами. В 1990 р. 46% виробництва м’яса припадало на яловичину, або 1986 тис. т., на другому місці стояла свинина – 36%, або 1576 т, третє посідало м’ясо птиці – 16%, або 708 тис. т. В останні роки виробництво яловичини різко скоротилося. Зростання виробництва припало лише на кілька років, коли спостерігалося зростання забою худоби. На жаль, поголів’я КРС стабільно скорочується і, скоріше за все, це продовжуватиметься найближчі 2-3 роки. Водночас прихід в птахівничу галузь нових господарів сприяв тому, що вперше в 2006 р. за обсягом виробництва даний вид м’яса посів перше місце в структурі виробництва м’яса в Україні – 34%. Частки яловичини і свинини склали відповідно 33% і 31%.
 
Динамічне збільшення інвестицій в українську харчову переробну промисловість, зокрема в м’ясопереробну, в останні роки сприяло відновленню виробництва готових виробів із м’яса. Дане зростання підкріплюється також зростанням доходів міського населення, що є головним споживачем виробів із м’яса і самого м’яса промислового виробництва. Відновлення нормальної роботи підприємств переробної галузі і порівняно низька купівельна спроможність населення спричинили на українському ринку попит на безпечну дешеву м’ясну сировину належної якості в промислових обсягах.
 
На даний час вітчизняне виробництво яловичини і свинини переважно задовольняє роздрібний ринок, хоча все ще не здатне наситити його м’ясом за прийнятною ціною, оскільки у зв’язку з високими витратами на виробництво і загальним перебуванням дефіциту на ринку ціни останніми роками мають стабільну тенденцію до зростання. Виняток становить курятина, виробництво якої забезпечує швидкі гроші унаслідок коротшого виробничого циклу. Це стало причиною значних інвестицій у птахівничу галузь, що спричинило зниження собівартості вітчизняної курятини до рівня, порівняного з собівартістю даного виду м’яса зарубіжного виробництва, а також збільшення обсягів її виробництва. Однак навіть вітчизняне промислове виробництво курятини, яке зросло останніми роками, в основному забезпечує потреби роздрібного ринку.
Згідно з прогнозами аналітиків, наступним на черзі потоком інвестицій стоїть свинарство, оскільки свинина також має порівняно короткий цикл виробництва, є основною сировиною для м’ясопереробної промисловості і традиційним продуктом харчування для українського населення. На даний час українські компанії інтенсивно вивчають можливості організації вертикально інтегрованих структур з виробництва свинини і її попиту, подібних тим, що вже налагоджені в птахівництві. Окремі компанії налагодили і впровадили альтернативні технології утримування свиней, що відповідають сучасній українській дійсності. Треба зазначити, що з 2005 р. спостерігається збільшення поголів’я свиней в сільськогосподарських підприємствах: 2005 р. – 2602,4 тис. голів, 2006 р. – 3254,2 тис. голів. На жаль, зниження закупівельних цін в 2007 р. при збільшенні цін на корми спровокувало скорочення поголів’я свиней в даній категорії господарств до 3037,4 тис. голів. Слід також зазначити, що свій позитивний вплив на виробництво м’яса мали державні виплати за здавання худоби більшої ваги на забій.
 
В Україні переробкою худоби і птиці на м’ясо займається останнім часом близько 550 підприємств. При цьому спостерігається скорочення загальної кількості підприємств. Кількість м’ясокомбінатів, що виробляють понад 1000 т, залишається практично стабільною, як і їх частка в загальному обсязі виробництва даної продукції. Таким чином, зміні підлягає переважна кількість дрібних м’ясопереробних підприємств, що є характерною тенденцією в м’ясопереробних галузях колишніх соцкраїн, зокрема країн Східної Європи. У зв’язку з прогнозованим посиленням ветеринарного контролю і санітарних норм можна зробити висновок, що дана тенденція скорочення дрібних підприємств збережеться. Додаткову роль в скороченні кількості боєнь зіграла заборона імпорту Росією продукції українського тваринництва з 20 січня 2006 р.
 
В найбільших обсягах серед готової м’ясної продукції в Україні виробляються ковбаси. У 2007 р. виробництво даних виробів зросло на 9% до 316,9 тис. т у зв’язку із збільшенням попиту на даний товар у країні.
Досить перспективним напрямом в Україні розглядається виробництво м’ясних напівфабрикатів. У 2005 р. найбільший український виробник м’яса птиці відкрив виробництво напівфабрикатів з даної сировини, а один з найбільших м’ясокомбінатів – виробників м’ясних напівфабрикатів – був викуплений західноєвропейською компанією. У 2006-2007 рр. багато м’ясокомбінатів, чий бізнес переважно полягав в експорті м’яса до Росії, були змушені або закритися, або перейти на постачання своєї продукції на внутрішній ринок. При цьому ті, хто вирішив поставляти на внутрішній ринок просто охолоджене м’ясо, зіткнулися з відсутністю досвіду продажів і були вимушені або практично з нуля починати розвивати даний бізнес, або викупляти підприємства з вже існуючою структурою збуту товару усередині країни. Через ці міркування частина підприємств вирішила піти в виробництво напівфабрикатів, чий ринок в Україні фактично лише починає розвиватися і де рентабельність виробництва досить висока. У 2007 р. виробництво напівфабрикатів досягло 175 тис. т.
 
Природно, що у зв’язку з скороченням обсягу виробництва м’яса знизився і такий показник, як виробництво даної продукції на душу населення. Якщо в 1990 р. воно складало 84 кг на українця, то в 2001 р. знизилось до 31,2 кг. Лише останніми роками спостерігається його зростання, пов’язане із збільшенням забою худоби через вищезазначені причини і зростанням виробництва м’яса птиці і свинини, – 36,8 кг м’яса в 2006 р. Водночас значно зросла платоспроможність населення порівняно з її рівнем на початку 1990-х рр., що, природно, викликало збільшення споживання м’яса і продукції з нього, які залишаються найдорожчими з продуктів харчування.
 
Паралельно з підвищенням доходів населення і підвищенням попиту на м’ясо, як уже згадувалося, переробна галузь, що було досить розвиненою за часів СРСР і прийшла до занепаду в 1990-х рр., інтенсивно нарощує обсяги виробництва останніми роками. Історичний розвиток ситуації в переробній галузі повністю відбився у зміні реалізації худобі і птиці по каналах збуту.
 
У 1990 р. структура реалізації великими сільськогосподарськими підприємствами виглядала так: переробним підприємствам – 94,8%, населенню (в т.ч. на ринку) – 5,1%, інші канали (в рахунок орендної плати, безпосередньо підприємствам торгівлі і громадського харчування, суспільним установам тощо) – 0,1%. До середини 1990-х рр. частка реалізації переробним підприємствам знизилася вдвічі, а населенню – збільшилась у вісім разів. У 2006 р. ці ж показники мали наступний вигляд: переробним підприємствам – 35,2%, населенню (у т.ч. на ринку) – 12,1%, інші канали – 52,7%.
 
Згідно з офіційними даними, рівень самозабезпечення України м’ясом досить високий (відношення виробництва до внутрішнього споживання): 1995 р. – 108,3%, 2000 р. – 102,7%, 2004 р. – 86,7%, 2006 р. – 87,3%. Однак слід зазначити, що даний показник не зовсім реально відображає картину задоволення потреб України як у цілому в цій продукції, так і в окремих її видах. Українські виробники готових виробів із м’яса зазнають дефіциту дешевої безпечної якісної вітчизняної м’ясної сировини для м’ясопереробки. Водночас шлях до України дешевій безпечній якісній імпортній сировині перекривають високі ставки ввізного мита, покликані врятувати від повного розорення підприємства, що займаються відгодівлею тварин. Правда, з 1 січня 2008 р. за багатьма товарними позиціями почали діяти нові знижені ставки ввізного мита, проте навіть при їх сплаті офіційно ввезене м’ясо не буде конкурентоспроможним за ціною порівняно з українським аналогом.
 
З іншого боку, українські виробники, зокрема пташники, користуючись ветеринарними заборонами на ввезення м’яса птиці з окремих країн світу до України і зростанням цін на конкуруючі види м’яса, зокрема яловичину (свинину), в 2004-2007 рр. зберігали високий рівень цін на свою продукцію, що негайно стимулювало імпорт м’яса. Імпортна м’ясна сировина різними шляхами все ж потрапляє до України, минаючи митницю, що ускладнює ситуацію на ринку у зв’язку з відсутністю обліку ввезеного таким чином м’яса.
 
Останніми роками широкої популярності набули схеми ввезення м’яса як давальницької сировини. У 2007 р. даний вид ввезення набув такого розмаху, що з 1 квітня по 1 вересня спеціальною постановою Кабінету міністрів України було заборонено використовувати м’ясо як давальницьку сировину в давальницьких операціях. Згідно з наступною постановою, що стосується даного виду операцій, заборона була продовжена на термін з 1 листопада 2007 р. до 1 квітня 2008 р. Офіційні дані щодо імпорту часто значно нижче реального ввезення м’яса на територію України, що природно сприяє зниженню такого показника, як внутрішнє споживання, а отже і завищенню офіційного показника рівня самозабезпечення України в даній продукції.
 
Згідно з офіційними даними, експорт м’яса з України в 2002-2004 рр. коливався на рівні 82-184 тис. т, що складало всього 5-11% від його виробництва в країні. У 2006 р. унаслідок російської заборони на ввезення української продукції тваринництва її експорт скоротився до 29 тис. т. У 2007 р. Росія дозволила імпорт продукції 13 українських м’ясокомбінатам. Це призвело до зростання українського експорту м’яса, проте всього лише до 40 тис. т. Хоча російська заборона і призвела до обвалу українського експорту, проте основною причиною відсутності великого експорту є значне зниження виробництва, що відбулося за останні роки, а також високі ціни на вітчизняне м’ясо порівняно з цінами на м’ясо основних країн-експортерів. Унаслідок цього єдиним ринком збуту українського м’яса виступає Росія, а єдиним видом м’яса українського виробництва, що туди експортується, є морожена яловичина. Даний товар поставляється в напівтушах і як безкісткове м’ясо.
 
Унаслідок зростання поставок на російський ринок безкісткового м’яса інших країн-виробників і рекордного зростання цін на м’ясо в Україні в 2004-2006 рр. експорт української безкісткової яловичини помітно скоротився. Треба зазначити, що унаслідок зростання цін в 2007 р. воно не поставлялося на російський ринок. Свого часу з України був також експорт безкісткової свинини, проте це був експорт готової продукції з мінімальним ступенем переробки, виробленої з давальницької сировини.
 
Експорт готової до вживання продукції з м’яса досить незначний унаслідок затребуваності даної продукції на ринку України, а також обмеженою можливістю її збуту лише до Росії, де вона стрічається з гострою конкуренцією з боку аналогічних російських товарів у великих містах і низькою платоспроможністю основної маси населення в регіонах. Більш того, в 2007 р. експорт даної продукції скоротився в 2,8 раза через заборону поставок даної продукції до Росії і припинення виконання давальницьких операцій з м’ясом.
 
Імпорт м’яса до України досить обмежений через високі ставки ввізного мита, що роблять легально ввезений товар неконкурентоспроможним за ціною на внутрішньому ринку України. Тем не менш, за офіційними даними, імпорт м’яса в 2002-2007 рр. коливався у межах 85-366 тис. т. В основному Україна імпортує м’ясо птиці, яке є найдешевшим видом м’яса серед вироблюваних сьогодні у світі, що є важливою характеристикою при реалізації на українському ринку. М’ясо птиці в Україні затребувано як переробною промисловістю (найдешевша сировина), так і роздрібною торгівлею. У 2007 р. структура імпорту м’яса за видами мала наступний вигляд: м’ясо птиці (63%), свинина (30%), яловичина (4%).
 
Україна має всі необхідні умови для нарощування виробництва якісної продукції м’ясопереробної галузі, зокрема м’яса і готової продукції з нього. До них належать прийнятні кліматичні умови, наявність досвіду ведення великотоварного виробництва м’яса у минулому, відновлення переробної промисловості і зростання попиту на сировині. Також сприятливо відбивається на великотоварному виробництві м’яса зростання платоспроможності населення і збільшення попиту на роздрібному ринку на м’ясо і готову продукцію з нього, стрімкий розвиток мереж роздрібних підприємств торгівлі, удосконалення каналів реалізації продукції, наявність кваліфікованих кадрів і відносно дешевої робочої сили.
 
Серед перешкод швидкому відновленню виробництва можна назвати слабку сировинну базу внаслідок рекордного скорочення поголів’я за минулі роки, нераціональність структури розподілення поголів’я за категоріями господарств, відсутність чіткого контролю над пересуванням м’ясної сировини усередині країни, поточну високу процентну ставку за кредитами на українському ринку за необхідності значного оновлення матеріально-технічної бази і впровадження сучасних технологій виробництва на підприємствах.
Подібна інформація про інші країни  
Австрія Азербайджан Алжир Аргентина Бельгія Білорусь Болгарія Боснія і Герцеговина Бразилія Великобританія Греція Грузія Естонія Єгипет ЄС Ізраїль Індія Ірак Іспанія Італія Казахстан Канада Киргизстан Китай Куба Кувейт Литва Ліван Лівія Македонія Малайзія Марокко Молдова Німеччина ОАЕ Південна Корея Польща Росiя Румунія Сербія Сирія Словаччина США Таджикистан Туреччина Туркменістан Угорщина Україна Чехія Швейцарія Швеція Японія
Інші документи по цій країні  
IT та телекомунікації PR та реклама Будівництво Валюта Вироби з чорних та інших некоштовних металів Географічне розташування Державний устрій Довідкова інформація Економічне співробітництво Економічні новини Енергоносії Законодавство у сфері ЗЕД Захист внутрішнього ринку Зв'язок ЗЕД Інвестиції Інформаційно-аналітичні послуги Інше машинобудування Інші послуги Каміння, скло, кераміка Консалтингові послуги Кон’юнктура ринків Макроекономічні показники Митно-тарифне регулювання Міжурядова комісія Мінеральна сировина Населення Національна символіка Нетарифне регулювання Святкові дні Страхування Товари агропромислового комплексу Товари деревообробної промисловості Товари кольорової металургії Товари легкої промисловості Товари фармацевтичної промисловості Товари хімічної промисловості Товари целюлозно-паперової промисловості та друкована продукція Товари чорної металургії Точне машинобудування Транспорт Транспортне машинобудування Транспортно-експедиційні послуги Туризм Фінансові послуги

 
Підписка на оновлення  

Українські експортери
ДИСКАВЕРИ БУРОВОЕ ОБОРУДОВАНИЕ (УКРАИНА), ООО
ул. Яворницкого, 41, г. Стрий, Львовская обл.
КТЛ-ЛОГИСТИК, ООО
пр-т Шевченко, 4д, офис 77, Одесса
HOMEFORT
ул. Дальницкая, 50, Одесса
НЕПТУН, ООО
3-ий пер. Шевченка, 3, с. Б. Дальник, Беляевский район, Одесская область
Експортоспроможна продукція
KSG АGRO, ХОЛДИНГ
Туши и полутуши свиные

ТЕХНОТОН-ЛУГАНСК, ООО
Нить полипропиленовая мультифиламентная

КАЛИБР, ООО
Болты

Комерційні пропозиції
ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ "БАЄР АФЛАК"
Компанія зацікавлена в реалізації фармацевтичної прощукції в Україні

DOMESTAV, LTD.
Компанія зацікавлена в експорті ламелей для каркасу ліжка зі смереки, ялини, сосни, тополі або вільхи. ...

MIVINA S.R.O.
MIVINA s.r.o. зацікавлена в поставках з України: сантехніки, керамічної плитки, покрівельних матеріалів, ...

Крамниця-А
Тендери за кордоном
Закупівля продукції
Державний концерн «Туркменхімія»

проектування та будівництво залізничної станції Гандінагар (штат Гуджарат) та готельного комплексу на 300 номерів
Корпорація з розвитку залізниць Індії

Проектування та будівництво «під ключ» заводу з виробництва миючих засобів
Державний концерн «Туркменхімія»