Стан ринку сталі у ВБ (березень-квітень 2009 р.)
На підприємствах Великобританії продовжився спад виробництва сталевої продукції. Так, наприклад, на заводі фірми «Корус» у містечку Сканторп рівні виробництва в березні виявилися найнижчими за останні 50 років, причому керівництво підприємства не бачить можливостей для виправлення ситуації в 2009 році. Довгострокова мета директора цього заводу С.Лайонза полягає в тому, щоб зберегти цей виробничий об’єкт та робочу силу «для майбутніх поколінь», хоча в січні уже довелося звільнити 93 працівники, а зміни решти робітників буде скорочено з 19 на місяць до 15. При цьому ще 2 місяці тому зарплату робітників було урізано на 5%. Зараз на підприємстві працює лише дві доменні печі, а по неділях – одна.
Характеризуючи поточний стан галузі в цілому, фахівець британської дослідницької фірми «МЕПС Інтернешнл» М.Пендлтон заявила: «Виробництво сталі в Сполученому Королівстві серйозно підірване надзвичайно слабким споживанням та продовженням скорочення запасів. Дистриб’ютори переживають тяжкі часи, особливо ті, які роблять поставки для виробників автомобілів та домашньої техніки. Багато хто купує товар по вже існуючих контрактах, а не для поповнення запасів, адже картина з попитом міняється щодня».
Ситуація ще більше «підігрівається» через конфлікт з постачальниками сталі з Китаю, які, незважаючи на зниження попиту в світі, продовжують нарощувати виробничі потужності на фоні зниження обсягів виробництва в Європі. «Це катастрофа, особливо коли менеджмент не повідомляє, коли ж відновиться виробництво», - заявив, наприклад, голова Ради європейських заводів концерну «Арселор Міттал» Ж.Лапланш. В нещодавно випущеній доповіді Європарламенту обсягом 166 стор. ідеться про те, що Китай «систематично викривляє стан ринку», що призводить до «нераціонального розширення потужностей» через штучно занижені ціни на експортні знижки.
Тим часом уряд Великобританії відповів відмовою на вимогу запровадити субсидії, що стимулюють зайнятість у сталевій галузі з тим, щоб вона пережила рецесію. Парламентар від лейбористської партії Йєн Коузі, який пропонує ввести такі субсидії, розуміє, що це коштовний засіб, але стверджує, що він виправдає себе в довгостроковому плані. «Якщо ми можемо витратити 1,2 млрд. ф. ст. на захист робочих місць, це та ціна, яку цілком варто заплатити», - вважає він. Однак уряд поки що не вважає стан справ настільки критичним, щоб запроваджувати субсидії, які можуть спотворити ринок.
Ще однією проблемою галузі залишається слабкий доступ до кредитних ресурсів через загальну кризу банківсько-фінансової системи країни.
|