Кон’юнктурний аналіз внутрішніх ринків Німеччини
Ринок страхування є однією з найважливіших складових сфери послуг у Німеччині та вважається одним з найбільш цивілізованих та організованих у світі. Законодавчим та нормативним підґрунтям функціонування страхового ринку є низка законів, серед яких у першу чергу слід назвати наступні:
- Закон про страхові угоди (Das Versicherungsvertragsgesetz – VVG);
- Закон про обов’язкове страхування (Das Pflichtversicherungsgesetz – PflVersG);
- Закон про страховий нагляд (Das Versicherungsaufsichtsgesetz – VAG).
З огляду на широке коло сфер, які охоплює страховий ринок, питання, пов’язані із страхуванням, регулюються також деякими іншими законодавчими актами, зокрема, Постановою про обов’язкове страхування транспортних засобів (Kraftfahrzeug-Pflichtversicherungsverordnung), Карним Кодексом (Strafgesetzbuch), Законом про торгівлю (Handelsgesetzbuch – HGB), Цивільним Кодексом (Bürgerliches Gesetzbuch – BGB).
Законодавчим базисом при укладанні угод страхування є Закон про страхові угоди. Його дія розповсюджується на усі сфери страхування. Він спрямований на захист учасників страхового ринку та передбачає 2 види угод страхування, а саме – страхування збитків та страхування на виплату певної суми.
Правові основи нагляду за страховою діяльністю закладені у законі про страховий нагляд. Законом, зокрема, передбачається, що службою по нагляду за страховою діяльністю є Федеральна установа нагляду у сфері фінансових послуг (Die Bundesanstalt für Finanzdienstleistungsaufsicht – BaFin). Установа створена у травні 2002 року на підставі закону про нагляд за фінансовою діяльністю (Das Gesetz über die integrierte Finanzdienstleistungsaufsicht (Allfinanzaufsicht), який визначає також 3 головних напрямки наглядової діяльності – нагляд за банківською, страховою діяльністю та діяльністю у сфері цінних паперів.
На земельному рівні нагляд за страховою діяльністю здійснюється, окрім цього, відповідними земельними установами, яки, як правило, підпорядковуються Міністерству економіки.
Федеральною установою нагляду у сфері фінансових послуг здійснюється перевірка та оцінка страхових фірм щодо їх фінансової надійності та спроможності роботи на страховому ринку. У першу чергу, претендент має представити Федеральній установі бізнес-план та документально підтвердити належну кількість власних коштів. Окрім цього, Федеральна установа спостерігає за тим, щоб страхова фірма мала у достатній мірі резервні фонди та накопичення, здійснює перевірку річних звітів. Фірми, що відповідають передбаченим умовам, отримують відповідний дозвіл на право займатися страховою діяльністю.
Адреса Федеральної установи нагляду у сфері фінансових послуг:
Die Bundesanstalt für Finanzdienstleistungsaufsicht – BaFin
Bereich Versicherungswesen
Graurheindorfer Str. 108
53117 Bonn
Tel. +49-228-41080, 410-87777
Fax – 410-81550
Ринок робочої сили, як і інші ринки, функціонує за законами ринкової економіки, тобто з урахуванням попиту та пропозиції. На урядовому рівні не здійснюється планування щодо потреб робочої сили у цілому або за окремими галузями.
До головних завдань федерального Уряду в особі Федерального міністерства праці та соціальної політики належить створення рамкових умов, яки б сприяли підвищенню рівня зайнятості, розробка та удосконалення інструментів боротьби із безробіттям, законотворчі ініціативи. При цьому діяльність Федерального міністерства праці та соціальної політики відбувається у тісній співпраці з земельними урядами, комунами та профільним парламентським комітетом.
Разом з цим, визначення потреб у кадрах здійснюється головним чином підрозділами по роботі з персоналу окремих господарюючих суб’єктів - підприємств, фірм, організацій.
З метою надання інформаційної, консультаційної допомоги громадянам на ринку праці, у ФРН створена Федеральна Агенція з питань праці (Bundesagentur für Arbeit), яка діє через розгалужену мережу своїх регіональних відділень (10 регіональних дирекцій, 178 агенцій та 660 бюро) і є суб’єктом публічного права. Правовою основою існування агенції є відповідні статті Кодексу соціального права та окремі постанови Федерального уряду. Штаб-квартира агенції знаходиться у м. Нюрнберг. Федеральна Агенція здійснює посередницькі функції щодо пошуку роботи, отримання професійної освіти, підвищення кваліфікації, веде статистику та консультаційну діяльність для учасників ринку праці. До системи Федеральної Агенції з питань праці включені інститут з підготовки менеджерів для власних потреб, Науковий інститут досліджень у сфері ринку праці та деякі інші установи.
Зокрема, науковий інститут здійснює також дослідження стосовно різноманітних напрямків функціонування ринку робочої сили та пов’язаної із ним статистики. При цьому конкретні напрямки та обсяги досліджень щорічно узгоджуються Федеральною Агенцією з питань праці з Федеральним міністерством праці та соціальної політики та Федеральним міністерством охорони здоров`я. Подібні дослідження проводяться також і іншими науковими установами, що не входять до системи Агенції з питань праці (Інститут німецької економіки – IW ).
Ринок зернових. 2008 р. позначився високими врожаями зернових у більшості країн - головних виробників цієї продукції у світі, та, зокрема, у Європі, що сприяло значному зниженню цін на зернові (у 1,5 – 2 рази). У цілому у країнах ЄС урожай зернових у 2008 р. у порівнянні з попереднім роком збільшився майже на 50 млн. т і досяг 308 млн. т. При цьому, навіть з урахуванням певного зростання споживання кормового зерна та зерна для виробництва біопалива, внутрішні потреби країн ЄС у зернових оцінюються на рівні 270 млн. т.
У Німеччині обсяги виробництва зернових у 2008 р., при внутрішніх потребах на рівні близько 43 млн. т, склали 47,2 млн. т, що перевищило показник попереднього року. Зокрема, обсяги виробництва озимого ячменю збільшилися у порівнянні з попереднім роком на 8,6% і досягли 9 млн. т. На рівні попереднього року залишилося виробництво озимого рапсу, яке склало 5 млн. т. На 17 % (до 2,5 млн. т ) зріс врожай ярового ячменю. Помітно збільшилося виробництво жита. У 2008 р. обсяги його виробництва зросли на 27% і досягли 3,4 млн. т. Також врожай озимої пшениці перевищив показник попереднього року на 3,6 млн. т та становив 24,3 млн. т.
Поряд із цим слід зазначити, що обсяги експорту зернових з України до Німеччини хоча і мають тенденцію до зростання, кількісно є не значними. За даними німецької статистики протягом 10 місяців 2008 р. з України до ФРН було експортовано 176 452 т зернових, що у 3,5 рази більше ніж за відповідний період 2007 року (49 776,2 т). Одночасно, левова частка обсягів експорту зернових припадає на олійні культури. Їх частка у 2007 році склала 93,61% від загальних обсягів експорту зернових з України до Німеччини. У 2008 р. ця частка зросла до 96,60%, а обсяги експорту олійних культур до ФРН протягом 10 місяців 2008 р. збільшилися у порівнянні з відповідним періодом попереднього року на 265,80% (більше ніж у 3,5 рази).
Серед інших видів зернових помітне зростання експорту до Німеччини відбулося також по групі, що включає сорго та просо. Експорт зазначених груп до Німеччини протягом 10 місяців 2008 р. у порівнянні з відповідним періодом 2007 р. зріс більше ніж у 3 рази. Проте загальні обсяги експорту по зазначеній групі зернових є незначними і становили у період січень – жовтень 2008 р. тільки 5 470 т (1795,6 т - 10 міс. 2007 р.).
З урахуванням наведеної інформації, наявності окремих обмежень у рамках ЄС щодо ввезення зернових на його територію, а також загальних тенденцій розвитку світової економіки, ринок Німеччини на даний момент залишає не багато шансів на значне покращення ситуації щодо суттєвого збільшення експорту зернової продукції з України.
Одночасно вбачається за доцільне продовжити роботу щодо нарощування обсягів експорту до Німеччини:
- олійних культур, у першу чергу ріпаку (при цьому слід враховувати, що на думку окремих експертів значну роль у збільшенні його експорту до ФРН відігравав ціновий фактор);
- зернових, що відносяться до групи «інші зернові, окрім рису», зокрема, сорго, проса;
- окремих видів кормового зерна;
- продовжувати переговорний процес на рівні ЄС щодо усунення на європейському ринку сільгосппродукції існуючих бар’єрів для її експорту з третіх країн.
Ринок металопродукції. Експорт металопродукції з України, зокрема, до Німеччини, залишається на даний час одним з перспективних напрямків розширення експортних можливостей України. Проте, стримуючими факторами є порівняно низький рівень оснащення українських металургійних підприємств, невідповідність окремих видів продукції світовим стандартам, низька ресурсо - та енергоефективність при прогнозованому зростанні ціни енергоносіїв, певна обмеженість асортименту, зокрема, щодо стосується високотехнологічних марок сталі. Суттєвими негативними чинниками у другий половині 2008 р. були також прояви фінансової кризи у світовій економіці, що, у свою чергу, стало причиною її рецесії.
Скорочення попиту на металопродукцію у ФРН у другий половині 2008 р. спричинило 30% скорочення її експорту до Німеччини (дані німецької статистики протягом 10 місяців 2008 р. до відповідного періоду 2007 р.). У цей же період відбулося також скорочення частки експорту металопродукції з України до ФРН у загальних обсягах українського експорту до Німеччини з більше ніж 43% до 30%. При цьому спостерігалося скорочення експорту майже по усім позиціям української металопродукції.
З урахуванням прогнозів експертів щодо можливого пожвавлення німецької економіки з другого півріччя 2009 р., існуючих у 2008 р. у Німеччині тенденцій попиту на окремі групи металопродукції, у найближчій та середньостроковій перспективі було б доцільно проводити роботу щодо нарощування:
- експорту української трубної продукції;
- експорту залізного та стального дроту;
- експорту залізного та стального профілю;
- феросплавів.
Необхідним є також здійснення заходів щодо налагодження виробництва в Україні високоякісних сортів листового заліза та сталі. З метою підвищення загальної конкурентоспроможності української металопродукції як на німецькому ринку, так і на інших світових ринках, важливим завданням залишається зниження енергоємності українських металургійних виробництв.
| 
Німеччина
