Основні економічні події у країні перебування (4-й квартал 2009 року)
За інформацією Центрального банку країни, Естонія вже в жовтні-листопаді 2009 р. може виконати Маастрихтські інфляційні критерії, необхідні для вступу до єврозони в 2011 році. Досягнення такого результату стало можливим завдяки падінню внутрішніх цін та триваючому зміцненню курсу євро відносно долару США. За даними департаменту статистики ЕР, індекс споживчих цін у вересні в порівнянні з аналогічним періодом минулого року знизився на 1,6%.
Міністерство фінансів повідомило, що на кінець вересня надходження до бюджету склали 46,5 млрд. крон (4,4 млрд. дол. США), або 71,3% від запланованого, головним чином, через невиконання планових показників щодо соціального податку та податку з обігу. Незважаючи на це, Центральний банк Естонії не має наміру вносити суттєві корективи до економічного прогнозу, який був оприлюднений навесні (спад економіки в поточному році прогнозувався на рівні 12,3%).
Водночас, Майкл Вольф, керівник шведського банку „Сведбанк”, який займає міцні позиції в Естонії, Латвії та Литві, заявив на форумі з розвитку Балтійського регіону, що перед кризою його банк був занадто оптимістичний щодо Балтії, оскільки був „засліплений могутнім економічним зростанням цих країн та тим, як вони цілеспрямовано йшли до євро”. Водночас він відзначив, що в Швеції ринок Балтійських країн сприймають, як свій, тому не збираються його залишати.
Оскільки ринок праці, як правило, реагує на пожвавлення економіки з певним запізненням, низка соціальних показників все ще має тенденцію до погіршення, як наприклад, рівень безробіття. Пік безробіття, який складе 16,4%, очікується у майбутньому році і лише в 2011 її рівень буде поступово знижуватися. Наразі в Естонії безробітних нараховується близько 110 тис. осіб, або 13,5% (в другому кварталі – 92 тис.), з них на біржі зареєстровано майже 77 тис. Безробіття суттєво заторкнуло і бюджетоутворюючі галузі, до яких відносяться підприємства з видобутку сланцю. Зокрема концерн „Eesti Energia Kaevandused” готується скоротити 12% з 3200 своїх робітників.
Продовжується активне міжнародне галузеве співробітництво. Так, міністерство сільського господарства ЕР має намір надати сприяння Білорусі в питаннях сертифікації білоруської сільгосппродукції, призначеної для європейських ринків. В свою чергу очікується, що Білорусь активніше залучатиме естонські інвестиції в сільське господарство, сприятиме приходу в країну естонських сільгоспвиробників, яким надаватимуться пільгові умови для інвестицій.
Міністр у соціальних справах ЕР Х.Певкур підписав з Швейцарією угоду про будівництво сімейних будинків для дітей, тим самим давши старт спільному проекту із заміни старих дитячих будинків проектами нового типу, які передбачають розміщення 80 дітей в 10-ти будинках. Це частина великої соціальної програми, яка вже багато років розвивається в країні. Великих будинків на 300-350 осіб в Естонії відтепер будувати не планується.
Державний контроль ЕР опублікував дані, відповідно до яких держрезерви швидко скорочуються, і в найкритичнішому становищі знаходиться Пенсійний резерв. За 8 місяців державне пенсійне страхування витратило третину наявних резервів; за таких темпів резерви пенсійної каси будуть вичерпані до кінця наступного року. В зв’язку з цим Парламент дав дозвіл на використання 3,5 млрд. крон із стабілізаційного резерву.
За оцінками експертів, таке становище було викликане збільшенням пенсійного забезпечення без внесення належних змін до пенсійного законодавства.
Фінансова інспекція ЕР повідомила, що за результатами перевірок найбільший банк Естонії (шведського походження) „Сведбанк”, який володіє фактично половиною банківської системи, протягом довгого часу не виконував зобов’язань, які випливають з закону про інвестиційні фонди. Цей банк обвинувачується в тому, що управління фондами здійснювалося не в інтересах пайовиків – майбутніх пенсіонерів, а в цілях одержання банкірами власного прибутку. „Сведбанк”, щоб зняти з себе звинувачення, повідомив, що готовий з власних прибутків сплатити пайовикам збитки, сума яких оцінюється у 140 млн. крон (13 млн. дол. США).
22 жовтня Центробанк вніс поправки в свій прогноз економічної ситуації в 2009-2010 роках, відповідно до якого падіння економіки в 2009 році складе 14,2%, а наступного року – 1,4% (навесні Банк Естонії прогнозував, що цього року спад економіки буде на рівні 12,3%, а в наступному складе 0,2%). На 2011 рік очікується загальне зростання на 4,7%. Як відомо, питання економічних показників є для Естонії надзвичайно важливим з огляду на два основних питання: чи досяг спад економіки дна та чи виконає Естонія необхідні для переходу на євро Маастрихтські критерії щодо інфляції та бюджету. В цьому контексті Центробанк вважає, що підстав для песимізму немає, оскільки вже в наступному році очікується зростання ВВП, підвищення обсягів експорту та збільшення внутрішнього попиту. Водночас, досягнення докризового рівня потребуватиме набагато більшого часу, а відновлення за галузями буде нерівномірним.
За оцінкою Банку Естонії, безробіття цього року складе 14,5%, у 2010 році — 16,6%, в 2011 році — 14,3%. Реальна зарплата цього року знизиться на 4,3%, в 2010 — на 4,1%, але в 2011 році зросте на 0,5%. Згідно з прогнозом, інфляція складе цього року 0,1%, у майбутньому році — 0,4%, в 2011-м — 1,7%. Дефіцит бюджету цього року складе 3,0 відсотки, у 2010 році — 2,8% й у 2011 — 1,5% від ВВП. Такий прогноз дав підстави зробити висновок, що в Естонії є всі можливості виконати Маастрихтські критерії й перейти на євро, як планувалося, в 2011 році. За словами голови Центробанку Мяртена Росса, відповідь на питання про те, чи зможе Естонія виконати необхідний критерій за інфляцією, буде дана вже наприкінці цього року. Як він вважає, нинішній прогноз в будь-якому випадку вказує на дотримання критерію.
Стало відомо, що керівник одного з найбільших банків Естонії „SEB Eesti” Ахті Асманн з 1 січня очолить український підрозділ Банку SEB. Вважається, що досвід Ахті Асманна в період економічної кризи робить його найкращим кандидатом на посаду глави банку „SEB Ukraina”, оскільки, на думку керівництва SEB, український ринок наразі знаходиться в надзвичайно складному становищі і Ахті якнайкраще підходить для цього.
Стало відомо, що Естонія готова долучитися до створення швидкісної залізничної вітки в рамках будівництва в трьох країнах Балтії третього етапу залізниці Rail Baltica, що поєднуватиме Хельсінкі і Варшаву, з шириною рейок, що відповідає європейським стандартам. На сьогодні всі три балтійські країни залучені лише до першого етапу проекту Rail Baltica, по закінченні якого залізницями Естонії, Латвії і Литви можна буде пересуватися зі швидкістю 120 кілометрів на годину. Наразі оголошено конкурс на проведення дослідження, яке має виявити рентабельність третього інвестиційного пакету. Департамент технічного нагляду Естонії, що опікується цим проектом з боку ЕР, відзначає, що доцільність та шляхи введення в експлуатацію даного пакету кожна держава вирішуватиме самостійно. За інформацією департаменту, для реалізації третього етапу Rail Baltica існує три можливості: побудувати абсолютно нову залізничну мережу з шириною рейок у 1435 міліметра, побудувати паралельно з існуючою мережею рейок шириною в 1520 міліметра нову, або вмонтувати нові рейки між старими на тих же шпалах. Переможець конкурсу буде визначений в грудні ц.р.
В економічній ситуації привернуло увагу повідомлення Міжнародного валютного фонду (МВФ), який дав оцінку розвитку економіки Естонії. Фонд вважає, що для виконання критеріїв, необхідних для введення євро, Естонії необхідно скоротити дефіцит бюджету ще на один відсоток від ВВП.
Кристофер Розенберг, керівник делегації МВФ, що побувала в Естонії, відзначив, що цього року Естонія, ймовірно, виконає бюджетний критерій, необхідний для впровадження євро, зможе утримати дефіцит бюджету на рівні нижче трьох відсотків від ВВП. Однак у 2010 році, відповідно до оцінки МВФ, дефіцит, швидше за все, буде більше 3%, якщо уряд не здійснить додаткових кроків. МВФ прогнозує Естонії на майбутній рік скорочення ВВП на один відсоток. У той же час Банк Естонії на минулому тижні змінив економічний прогноз на 2010 рік, заявивши, що ВВП виросте на 1,4%, до 211,8 мільярда крон. Впровадження євро, за словами К.Розенберга, не є ліками, які вирішать усі проблеми економіки Естонії, воно лише допоможе уникнути девальвації крони, що негативно позначилося б на інвестиціях та споживанні. Розенберг підкреслив, що Естонія повинна впровадити заходи щодо збільшення бюджетних доходів та скорочення витрат ще цього року, але не пізніше, ніж до 2011 року. За його словами, після 2010 року ситуація з бюджетом простішою не стане, оскільки економіка не буде зростати так, як у часи економічного бума. К.Розенберг вважає за необхідне розширення податкової бази здійснення реформи державного апарату, а в подальшій перспективі — підвищення пенсійного віку.
Водночас, в ході зустрічей з президентом Т.Х.Ільвесом та представниками Фінансової комісії Рійгікогу К.Розенберг відзначив, що фінансова й економічна політика Естонії в багатьох відношеннях краще, ніж в інших державах Європи.
Як відзначив міністр фінансів Ю.Лігі, висновки, зроблені делегацією МВФ, стали великим розчаруванням для тих, хто критикує економічну політику уряду. За словами президента Банку Естонії А.Ліпстока, висновки комісії МВФ не дуже відрізняються від прогнозів Центробанку, здійснених тиждень тому.
З 16 по 22 жовтня в Естонії було зареєстровано понад 2,5 тис. нових безробітних, а рівень безробіття перевищив 12%. При цьому зростання числа зареєстрованих нових безробітних було зафіксоване третій тиждень поспіль. Загальне число зареєстрованих безробітних досягло в Естонії 79 427 чоловік, що складає 12,1% працездатного населення.
Заходи Уряду щодо скорочення бюджетного дефіциту в цілому з розумінням сприймаються в суспільстві. Водночас, можна спостерігати поодинокі акції протесту населення. Так, 29 жовтня перед будинком уряду пройшла маніфестація, організована Союзом медсестер і Союзом профспілок працівників охорони здоров'я Естонії. Близько 20 медсестер протестували проти скорочення цін на медичні послуги і вимагали від уряду використання резервів Лікарняної каси.
Вчора в Парламенті відбулося перше читання законопроекту, відповідно до якого з нового року акцизний податок на алкогольну продукцію має зрости на 10%, а з 2011 року акциз на тютюнову продукцію збільшиться на 20%. Протягом останніх двох років акцизний податок на алкогольну продукцію виріс на 46%, при цьому ринок алкогольної продукції упав на 30%, п'ять місцевих виробників припинили діяльність, а сотні людей залишилися без роботи. На переконання деяких експертів, нове підвищення податків загрожує алкогольній промисловості катастрофою та призведе до росту споживання контрабандної горілки. Не виключено, що знову доведеться перевести працівників на неповний робочий день, а також застосувати інші жорсткі заходи.
Економічна ситуація Естонії характеризується поступовим, хоча і незначним зростанням рівня безробіття. Як заявив Прем'єр-міністр Андрус Ансіп, зростання безробіття, ймовірно, продовжиться ще якийсь час вже після того, як економіка почне відновлюватися після кризи. Відзначивши, що за дев'ять років в Естонії кількість робочих місць зросла з 565 000 до 598 000, А.Ансіп нагадав, що держава планує створити 1500 нових робочих місць у сфері лісової промисловості. Однак, за його оцінкою Прем’єр-міністра, масове створення соціальних робочих місць не є виходом з положення, оскільки зарплату цим працівникам доведеться в кінцевому рахунку сплачувати з кишені платника податків.
Андрус Ансип негативно оцінив пропозицію крупного підприємця і колишнього міністра фінансів Тиніса Пальтса скоротити витрати держави, урізавши асигнування на оборону і соціальну сферу. Уряд, за його словами, не має наміру скорочувати пенсії. А.Ансіп нагадав, що протягом 2009 року в Естонії вже скоротили витрати на 19 мільярдів крон.
Щодо пропозиції Т.Пальтса в терміновому порядку налагодити більш тісні економічні стосунки з Росією, А.Ансип позитивно поставився до цієї ідеї, але відзначив, що нинішня ситуація не сприятиме продажу естонських товарів у Росії та, крім усього, 80% економіки Естонії зв'язане з ЄС.
За інформацією, нещодавно опублікованої Transparency International, Естонія посіла 27 місце в світі за індексом корумпованості державного сектору за 2009 рік. У порівнянні з минулим роком, ні позиція Естонії, ні її індекс (6,6) не змінилися. З усіх країн Східної Європи Естонія знаходиться на одному рівні зі Словенією, в інших же країнах ситуація гірше. Наприклад, за Естонією і Словенією з країн регіону йде Угорщина, що посідає 46 місце (з індексом 5,1). Литва в списку на 52 місці (4,9), а Латвія – на 56 (4,5).
У жовтні Естонія не виконала критерій рівня інфляції, необхідного для переходу на євро. Їй не вистачило для цього 0,1%. Як повідомляється, в Естонії середній гармонізований індекс споживчих цін за 12 місяців знизився до рівня 1,8%, а в трьох країнах ЄС з найнижчою інфляцією, по яких розраховується інфляційний критерій, цей показник складає 1,7%.
Економічна ситуація Естонії всі більше показує ознаки стабілізації та поступового виходу з кризового становища. З цією метою продовжується вжиття необхідних заходів, черговим з яких стало прийняття Парламентом Естонії додаткового підвищення акцизів на паливо і електроенергію в 2010 році. Відповідно до ухваленого закону, з 1 січня 2010 року акциз на алкоголь зросте на 10%, акциз на тютюнові вироби - на 20% з 1 січня 2011 року. Це рішення було ухвалене мінімальною більшістю голосів, оскільки опозиція вважає, що такі кроки призведуть до зниження конкурентоспроможності естонських підприємств та вдарить по сільському господарству.
Департамент статистики Естонії повідомив, що рівень середньої зарплати в третьому кварталі продовжив знижуватися і склав 11 770 крон на місяць (1100 дол. США). У порівнянні з третім кварталом 2008 року середня місячна зарплата знизилася на 5,9%, а погодинна - на 5,8%. Водночас, в сфері енерго- і газопостачання середня зарплата зросла на 2,7%. У третьому кварталі роботодавець у середньому витрачав на працівника 16 018 крон на місяць, або на 5% менше, ніж торік. Реальні виплати в третьому кварталі були ще меншими. За даними Податково-митного департаменту, середня сума реальної виплати на кожного працівника в третьому кварталі склала 10 350 крон (рік назад - 10 999).
Центральною подією тижня у сфері економіки стало прийняття Парламентом Естонії бюджету на наступний рік, який передбачає доходи на рівні 84,5 млрд. крон (8,1 млрд. дол. США), а витрати – 89,7 млрд. крон (8,6 млрд. дол. США), тобто з дефіцитом понад 5,2 млрд. крон (0,5 млрд. дол. США) і обсягом приблизно таким, який був у нинішньому році.
Держбюджетом передбачається підвищити акциз на електрику, пальне і паливо спецпризначення, крім ухваленого раніше збільшення акцизу на алкоголь і тютюнові вироби з січня 2010 року, що також забезпечить солідний додатковий доход.
Представники опозиційних партій відзначали, що незважаючи на реальність у 2011 році переходу на євро, вони не можуть підтримати прийнятий бюджет, оскільки закладені в ньому принципи погіршать становище малозабезпеченої частини населення. Натомість було запропоновано здійснити податкову реформу, відновити податок на експорт, збільшити частину доходів місцевих самоврядувань, установити податок з капіталу тощо.
Однією з важливих подій тижня у сфері економіки стало повідомлення про можливий викуп державою національної авіакомпанії Estonian Air.Уряд уповноважив Міністра економіки провести переговори з основним акціонером Estonian Air шведською авіакомпанією Scandinavian Airlines Systems (SAS) щодо закупівлі її контрольного пакету акцій. Як відомо, SAS володіє 49%акцій, ще 17% належить AS Cresco. Ймовірно, що в обмін на одержання державної гарантії на кредити в обсязі 130 мільйонів крон шведська компанія піде на значні поступки, оскільки Estonian Air понесла торік рекордні збитки в розмірі 170 мільйонів крон. Міністр економіки в своєму коментарі з цього питання відзначив, що збільшення державної частки авіакомпанії є недалекоглядним, адже „наявність приватного капіталу і стратегічного інвестора завжди має сенс”. За його словами, навіть якщо держава на якийсь час дійсно вступить у права мажоритарного акціонера, то в перспективі все-таки варто знайти стратегічного інвестора.
В сфері економіки привернув увагу коментар Прем’єр-міністра ЕР А.Ансіпа, який на питання про підсумки діяльності Уряду в 2009 році в порядку самокритики відзначив, що Уряд міг би здійснити більш активні кроки із зміцнення економіки ще до початку кризи, коли зростання ВВП складало 7%, і робити це шляхом накопичення резервів. Зараз державний резерв складає 24 млрд. крон, що, на думку Прем’єр-міністра замало, якщо дефіцит різко зросте. Водночас він наголосив, що в порівнянні з іншими країнами Євросоюзу економіка Естонії знаходиться не в найгіршому становищі і „нам не доводиться витрачати кошти платників податків на порятунок комерційних банків, як це роблять деякі країни ЄС”, додавши, що перехід на євро обіцяє Естонії збільшення притоку інвестицій.
Занепокоєння у фінансових колах Естонії викликало повідомлення про припинення північно-західними відділеннями Ощадбанку Росії операцій з естонськими кронами, які разом з латвійськими латами та низкою інших валют не потрапили в щоденно обновлюваний список російського центробанку. Проте, як з’ясувалося, факт припинення Ощадбанком Росії продажу естонських крони не означало відмову інших російських банків від операцій з естонською валютою.
Повідомлення мають інформативний характер.
|
Естонія
