Огляд економічних, торговельних, законодавчих, інвестиційних та інших подій у Литовській Республіці у IІІ кварталі 2009 року
- За даними Департаменту статистики Литви у липні річна інфляція в Литві склала 3,0%, середньорічна – 7,9%, а у порівнянні з груднем 2008 року – 1,6%.
У серпні– 2,6%, 7,1% та 1,4% відповідно.
За прогнозами аналітиків банків, середньорічна інфляція в Литві у 2009 році складе 5,6% - 5,8%.
- За даними Департаменту статистики Литви реальний ВВП у І півріччі ц.р. скоротився на 17,0% і склав 12998,4 млн. євро (у І кв. скорочення склало 13,3%, у ІІ кв. - 20,2%). Найбільший спад доданої вартості спостерігався на підприємствах сфери будівництва, промисловості та виробничих послуг. Це найбільше скорочення починаючи з 1993 року. Статистичні дані свідчать, що ні один із крупних секторів господарства Литви не уник спаду, тому, на думку аналітиків, економічний спад може продовжитись і в наступному році.
Водночас, Глава держави Д. Грібаускайтє вважає, що «Уряд контролює ситуацію, третій квартал буде кращим ніж другий, а скорочення ВВП Литви у поточному році може скласти 15-20%». За її оцінками, «цифри не відображають реального стану економіки. Раніше економіка була значною мірою віртуальною, тому у нас були штучно створені повітряні кулі, які також не відображали реальної ситуації в економіці. Зараз відпадають віртуальні мильні кульки. За останні півроку збереження населення у банках не тільки не зменшилися, але й збільшилися. Це говорить про те, що частина економіки просто пішла у тінь».
Президент також висловила свою позицію, що позичати гроші в МВФ необхідно лише у критичному випадку. «Така позичка у міжнародному середовищі означає визнання, що уряд країни не в змозі навести порядок у власній країні, тому звертається до міжнародного «фінансового поліцейського» взяти на себе фінансове та економічне управління країною» - таки чином прокоментувала свою позицію Д.Грібаускайтє. Вона також нагадала, «як тільки країна звертається до МВФ, міжнародні ринки відразу перестають надавати позички країні, тому вона буде змушена погоджуватися на майже усі умови кредитора»
- За інформацією Департаменту статистики рівень безробіття в Литві у ІІ кв. ц.р. склав 13,6% (у І кв. ц.р. – 11,9%).
Значний вплив на рівень безробіття має зростаюча кількість банкрутств підприємств: за І півріччя 2009 року підприємств-банкрутів було стільки ж, скільки за ввесь 2008 рік. Найбільше підприємств збанкрутвло в сфері будівництва – 230 (23,6%), торгівлі – 210 (21,6%), переробного виробництва – 195 (20%).
Реагуючи на ситуацію на ринку праці, роботодавці переглядають політику зарплат. Аналітики прогнозують, що в 2009 р. середньомісячна зарплата в Литві, у порівнянні з 2008 р., скоротиться на 10% і становитиме 2 тис.литів (580 євро), а рівень безробіття складе 15%.
Нестабільна економічна ситуація в країні, зростання рівня безробіття неминуче призведуть до чергової хвилі трудової міграції і відтоку кваліфікованих працівників з Литви.
- Протягом І півріччя 2009 р. відповідно до антикризових ініціатив Уряду, Сейм Литви двічі переглядав та уточнював держбюджет у бік скорочення його витратної частини. В «урізаному» у липні ц.р. вдруге (на 2 млрд. литів) бюджеті на 2009 рік передбачено, що цього року доходи держбюджету, включаючи кошти ЄС, складуть 20,81 млрд. литів (6,03 млрд. євро), витрати 25,64 млрд. литів (7,43 млрд. євро). Дефіцит уточненого бюджету досягне 4,83 млрд. литів (1,40 млрд. євро).
Скорочення витратної частини бюджету буде здійснено за рахунок зменшення соціальних виплат, підвищення податків, зменшення пенсій та заробітних плат держслужбовців (протягом 8 місяців ц.р. зарплати членів Сейму зменшено на 36,2%, суддів – 25,4%; з 1 серпня ц.р. орієнтовно на 30% зменшуються зарплати вищих посадових осіб країни, міністрів, мерів самоуправлінь).
Міжнародний валютний фонд позитивно відзначив Литву за оптимізацію держбюджету та вважає, що це допоможе литовському Уряду впоратися із зростанням дефіциту бюджету, а збільшення з 1 вересня ц.р. ставки ПДВ (з 19 до 21%) та зменшення інших видатків будуть сприяти кращому фіскальному регулюванню.
- У серпні ц.р. швецький концерн «Svenska Kraftnat» підписав угоду з компанією «Marin Matteknik» щодо проведення досліджень дна Балтійського моря, за результатами яких буде залежати поєднання Литви та Швеції електроз’єднанням NordBalt.
За словами керівництва дочірньої компанії «LEO Lt» Interlinks, яка відповідає за цей проект в Литві, швецька компанія «Marin Matteknik» повинна отримати відповідні дозволи в установах Литви та Швеції для проведення зазначених досліджень. Орієнтовна вартість робіт складає 1 млн.євро. Витрати будуть оплачувати Литва та Швеція порівно
- Провідні литовські ЗМІ інформують про те, що ДП «Укрінтеренерго» розглядає можливість створення дочірньої компанії в Литві з метою організації поставок електроенергії в країни Балтії через Білорусь за схемою заміщення.
Така схема полягає в тому, що ДП «Укрінтеренерго» збільшить поставки електроенергії в енергосистему Білорусі, а концерн «Бєленерго» на кордоні з Литвою буде продавати кіловати дочірній компанії українського підприємства (з певною націнкою за передачу електроенергії). Планується, що потужність поставок електроенергії в Литву складе близько100 Мвт.
Директор аналітичного центру «Стратегія» (Білорусь) Л.Заїка вважає, що поновлення переговорів про поставки української електроенергії через Білорусь в Литву можна пояснити двома факторами. По-перше, це «розморожування» відносин між двома останніми країнами, що спостерігається останнім часом. По-друге, це поступове подорожчання російської електроенергії, що робить українську пропозиціюбільшцікавою як для Литви, так і для Білорусі.
- 31 серпня ц.р. у м. Вільнюсі в Митному департаменті Литви підписано протокол про випробувальний період електронного обміну між митницями Литви та України. Обмін електронними даними надасть можливість оперативніше виконувати формальності в пунктах пропуску на кордонах України-Білорусі-Литви.
З литовської сторони протокол підписав тимчасовий Генеральний директор Литовської митниці Й.Мішкініс, з української сторони - представник митниці С. Копосов.
«Це дуже важлива угода при створенні зусиллями обох держав безпечних і швидких транспортних коридорів між Балтійським і Чорним морями»,- відзначив керівник литовської митниці.
Директор Центру інформаційних технологій литовської митниці П. Якавоніс вручив українській стороні сертифікат, що підтверджує придатність українського програмного обладнання для обміну з литовською митницею електронними повідомленнями про декларування товарів за допомогою коштів нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS).Створена також можливість почати випробувальну експлуатацію NCTS України з митницями Литви та Білорусі.
|