Результати соціально-економічного розвитку Пакистану у 2010 році, наявні проблеми з питань безпеки, подолання наслідків світової фінансової кризи та природних катаклізмів позначились на загальному стані зовнішньоекономічної активності країни перебування. (За офіційними даними, внаслідок нищівної повені влітку 2010 року в Пакистані постраждало понад 20 млн. осіб (1700 загинуло, 2090 – поранено). Зруйновано близько 1 млн. будинків, 15 млн. осіб залишились без житла, вийшло з ладу 150 основних іригаційних систем та 4,4 млн. акрів посівних площ). З метою недопущення економічного та соціального колапсу в країні, під егідою ООН, низки благодійних організацій та донорів Пакистан протягом звітного періоду отримав близько 2 млрд. дол. США міжнародної фінансової допомоги.
З урахуванням цих та інших об‘єктивних факторів, у поточному періоді спостерігалось певне уповільнення динаміки українсько-пакистанської торгівлі. За даними Держкомстату України за 2010 рік експорт з України в Пакистан склав – 113 млн.дол.США, імпорт в Україну – 55,2 млн.дол.США, товарообіг 168,2 млн.дол.США, сальдо - +57,8 млн.дол.США.
У період, коли пакистанський уряд вживає заходи зі стабілізації економіки, відновлення промисловості та сільського господарства, існують реальні можливості активізації широкого спектру українсько-пакистанських торговельно-економічних відносин. Серед перспективних проектів – модернізація Карачинського металургійного комбінату – державного підприємства, яке на сьогодні є єдиним інтегрованим виробником сталі в ІРП, співробітництво ХК «АвтоКрАЗ» та «Богдан» з пакистанською стороною щодо виробництва вантажних автомобілів в ІРП і постачання автобусів, співробітництво в нафтогазовій та енергетичній сферах, а саме - участь українських компаній в проектах розвідки та видобутку нафти й газу, будівництва підземних газосховищ, поставки обладнання для енергогенеруючих компаній. Потенційно привабливими залишаються пропозиції місцевого уряду з модернізації інфраструктури міжнародного морського порту «Казім», розбудови вільної економічної зони довкола порту «Гвадар», участь в окремих проектах з модернізації об’єктів пакистанської залізниці.
Для потреб легкої промисловості, яка є основним виробником експортної продукції Пакистану, з України імпортується обладнання, устаткування та хімічна продукція для текстильних підприємств. Одночасно, збільшується питома вага пропозицій щодо інвестиційного співробітництва, створення в Україні спільних текстильних виробництв та використання операцій з давальницькою сировиною.
Пакистанські бізнесмени активізували пошук можливостей придбання в Україні технологій у сфері енергетики, вагонобудування, вугільній, металургійній геологорозвідувальній та хімічній галузях. Значно активізувалися торговельні компанії ІРП, які намагаються закріпитися на українському ринку легкої промисловості, медичного обладнання та в аграрному секторі.
Пакистанська сторона пропонує експорт високоякісного рису і зацікавлена в імпорті з України олійних культур, в першу чергу рапсу. На сьогоднішній день Україна є найбільшим постачальником цієї продукції на пакистанський ринок.
При подальшому плануванні стратегії розвитку економічних відносин України з країнами азійського регіону доцільно врахувати той факт, що пакистанський ринок із 176 мільйонним населенням є доволі динамічним, отримує суттєві дотації з боку провідних економік світу і може бути вкрай привабливим для України. Увага, яку приділяє пакистанське керівництво окремим економічним проектам та готовність виділяти значні фінансові ресурси на їх реалізацію заслуговують на увагу з боку української сторони. При розгляді можливостей участі українських підприємств у реалізації масштабних економічних проектів на території ІРП, уряд країни перебування приділяє підвищену увагу розвитку співробітництва з компаніями, спроможними здійснювати капітальні вкладення у багаторічні проекти, у тому числі за підтримки своїх урядів, або забезпечувати фінансування за рахунок коштів міжнародних фінансових інституцій.
Крім цього, у 2009 році проти українських виробників гарячекатаного сталевого прокату було запроваджено антидемпінгове розслідування, що також призвело до скорочення поставок цієї продукції в Пакистан. Проте, за результатами оперативного реагування, процес антидемпінгового розслідування у лютому 2011 року припинено без введення будь яких санкцій з боку пакистанської сторони.
Пакистан
