Проблемні питання українсько-румунських економічних відносин (жовтень 2009 р.)
Відновлення Україною глибоководного суднохідного ходу р.Дунай – Чорне море
Питання відновлення глибоководного суднового ходу “р. Дунай-Чорне море” залишається одним із проблемних питань українсько-румунських відносин. Румунською стороною активно здійснюються спроби залучення органів ЄС, населення та міжнародних екологічних організацій для підтримки її позиції, а також здійснення тиску на Україну з метою припинення реалізації цього проекту.
Під час Четвертої Зустрічі Сторін Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (м. Бухарест 19-21.05.2008 р.), Сторони Конвенції, за ініціативи румунської сторони, на підставі висновків та рекомендацій Комітету з впровадження, прийняли Рішення IV/2 щодо винесення попередження Уряду України, яке повинно було набути чинності 31.10.2008 р., у разі, якщо Уряд України не виконає три умови, а саме: не зупинить роботи, не відкличе Остаточне Рішення щодо Фази ІІ Проекту, а також не забезпечить дотримання відповідних положень Конвенції Еспоо у процесі оцінки та реалізації цього проекту.
В рамках виконання Рішення Сторін Конвенції Еспоо, 11.08.2008 р. Урядом України схвалено рішення про відкликання Остаточного рішення від 28.12.2007 р. стосовно виконання Фази ІІ проекту відновлення ГСХ “р. Дунай-Чорне море” на українській ділянці дельти. Нотою Посольства № 1670 від 08.09.2008 р. румунській стороні передано Нотифікацію щодо Фази ІІ Проекту відновлення ГСХ “р. Дунай-Чорне море” в українській частині дельти р. Дунай. У відповідь на Нотифікацію, румунська сторона повідомила, що має намір брати участь у процедурі оцінки впливу на навколишнє середовище та передала коментарі представників державної влади та румунської громадськості.
15-16.10.2008 р. у м. Київ відбулись спільні українсько-румунські консультації щодо виконання процедур Конвенції Еспоо з реалізації Фази ІІ проекту відновлення ГСХ “р. Дунай –Чорне море”. В їх рамках було підготовлено календарний графік виконання робіт у відповідності до вимог Конвенції Еспоо.
28-30.10.2008 р. у Женеві відбулося засідання Комітету з впровадження Конвенції Еспоо, на якому було розглянуто доповідь Уряду України про виконання прийнятого Сторонами Конвенції Еспоо у травні 2008 р. (Рішення IV/2). За результатами наданих українською стороною роз'яснень, Комітет прийняв рішення про не набуття чинності попередження Уряду України.
19.01.2009 р. українською стороною було передано МЗС Румунії Додаток до оцінки впливу на навколишнє середовище у складі робочого проекту «Створення ГСХ р. Дунай –Чорне море на українській ділянці дельти Повний розвиток».
10-12 березня ц.р. під час 16-го засідання Комітету з впровадження Конвенції Еспоо було розглянуто Звіт Уряду України щодо вжитих та виконаних заходів у рамках проекту відновлення проекту ГСХ «р. Дунай-Чорне море».
9 червня ц.р. в м. Тулча відбулись громадські слухання стосовно Фази ІІ проекту відновлення ГСХ «р. Дунай - Чорне море» в українській частині дельти Дунаю. Під час їх проведення українські фахівці дали обґрунтовані відповіді на запитання представників органів влади, неурядових організацій, громадськості та представників ЗМІ Румунії, що стосувалися оцінки ймовірного впливу другої фази проекту відновлення ГСХ на навколишнє середовище у транскордонному контексті.
15-16 липня ц.р. відбулись українсько-румунські консультації на підставі документації з оцінки впливу на навколишнє середовище проекту Фази ІІ проекту відновлення ГСХ «р. Дунай - Чорне море» у відповідності до вимог ст. 5 Конвенції Еспоо.
27.07.2009 р. румунська сторона передала протокол громадських слухань стосовно Фази ІІ проекту відновлення ГСХ «р. Дунай - Чорне море», які відбулись 9 червня 2009 р. у м. Тулча, а також коментарі неурядових організацій у рамках здійснення процедури оцінки впливу згаданого проекту на довкілля в транскордонному контексті.
У відповідь на звернення румунської сторони щодо надання офіційних коментарів з приводу завершення робіт з відновлення ГСХ (ноти МЗС Румунії від 24.03.2009 р. та 27.05.2009 р.), нотою Посольства від 29.07.2009 р. було повідомлено румунській стороні, що згідно з Конвенцією Еспоо, роботи в рамках Фази ІІ Проекту не розпочнуться до прийняття Урядом України остаточного Рішення.
3.08.2009 р. румунська сторона надала коментарі та запитання румунських органів влади стосовно проекту відновлення ГСХ «р. Дунай - Чорне море» на українській ділянці дельти Дунаю.
Під час другого засідання Комітету з питань захисту довкілля та сталого розвитку Українсько-Румунської Спільної Президентської Комісії (29.09.2009 р., м. Київ) румунській стороні було повідомлено, що відповідь на коментарі та запитання румунських органів влади та неурядових організацій буде передано протягом жовтня ц.р.
Послідовно виконуючи положення природоохоронних конвенцій під час господарської діяльності, Україна наполягатиме на такому ж неухильному виконанні своїх обов’язків іншими сторонами конвенцій. Зокрема, на 17-му засіданні Комітету з впровадження Конвенції Еспоо (14-18.09.2009 р., м. Женева) було розглянуто Подання України від 06.03.2009 р. щодо порушення Румунією положень Конвенції при здійсненні господарської діяльності у дельті Дунаю. За результатами розгляду Комітет з впровадження вирішив підготувати проект Доповіді, який буде представлений сторонам на 18-му засіданні Комітету у березні 2010 року.
Добудова Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР)
Добудова Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР) залишається проблемним і впливає на весь комплекс українсько-румунських економічних зв’язків.
Позиція Румунії щодо КГЗКОР полягає у включенні до своєї частки витрат на будівництво об’єктів Комбінату також і об’єктів соціальної інфраструктури за їх балансовою вартістю (у перевідних рублях) на момент прийому передачі та вартості обладнання, що було поставлене металургійним підприємствам колишнього Міністерства металургії СРСР, з урахуванням відсотків за кредитний ресурс, який під час виконання будівельно-монтажних робіт та виготовлення обладнання використовувався румунськими підрядниками.
Під час переговорів між делегаціями України та Румунії стосовно врегулювання питань, пов’язаних із будівництвом КГЗКОРу в період 07-08.04.2008 р. в Бухаресті українська сторона передала румунській стороні проект міжурядового Протоколу стосовно остаточного врегулювання питань, пов’язаних із будівництвом комбінату, яким пропонувалося замінити Протокол між Урядом України й Урядом Румунії про продовження співробітництва в будівництві Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд від 05.05.1994 р. Було домовлено організувати консультації на рівні експертів з метою звірки даних щодо витрат здійснених румунською стороною в рамках будівництва КГЗКОР, а також провести другий раунд переговорів не пізніше першої декади червня 2008 р. у Києві. Проте румунська сторона виявилась не готовою прибути до Києва ні в ці, ні в інші строки, незважаючи на неодноразові відповідні пропозиції української сторони. З метою вирішення проблеми спорудження КГЗКОРу Президентом України В.Ющенком направлено листа на адресу Президента Румунії Т.Бесеску, питання воно декілька разів порушувалося перед Міністром закордонних справ Румунії.
В ході українсько-румунської робочої зустрічі на рівні експертів для підготовки другого засідання Підкомітету з економічних питань Комітету з питань захисту довкілля та сталого розвитку Українсько-Румунської Спільної Президентської Комісії (14.05.2009 р., м.Київ) сторонами досягнуто домовленість протягом місяця здійснити обмін пропозиціями щодо складу та повноважень Робочої групи, яка проаналізує сучасний стан та можливості розв’язання проблем, пов’язаних з будівництвом КГЗКОР.
Проте, незважаючи на численні звернення української сторони щодо продовження переговорного процесу з проблематики Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд румунська сторона на надала жодної відповіді, в т.ч. на запропонований українською стороною проект міжурядового Протоколу стосовно остаточного врегулювання питань пов’язаних із будівництвом КГЗКОРу.
Враховуючи нинішню ситуацію у гірничо-металургійній галузі багатьох країн світу та внутрішньополітичну ситуацію в Румунії не слід очікувати, що румунська сторона у короткостроковому періоді сформулює чітку позицію стосовно пропозицій української сторони щодо укладання нового міжурядового Протоколу з проблематики КГЗКОРу. У зв’язку з цим вбачається доцільним зацікавленим Міністерствам та відомствам України підготувати програму власних дій щодо вирішення проблеми спорудження даного комбінату.
Питання щодо перспектив вирішення існуючої заборгованості суб’єктів господарської діяльності України та Румунії.
Румунська сторона неодноразово висувала вимоги щодо погашення існуючої заборгованості суб’єктів господарської діяльності України перед румунськими підприємствами.
У зв’язку з цим, протягом останнього часу румунська сторона активізувала свої зусилля щодо повернення існуючої заборгованості. Зокрема представники румунської компанії SC Industrialexport SA у травні 2009 р. в черговий раз звернулись до української сторони з проханням надати сприяння у вирішення проблеми погашення заборгованості перед румунським підприємством з боку українських дебіторів на суму 5.180.264,20 дол. США.
Розпорядженням Господарського суду м. Києва від 3.12.2007 р. було прийнято рішення про примусове стягнення зазначеної заборгованості, яке на даний час залишилось невиконаним. У даному рішенні зазначено, що погашення української заборгованості перед SC Industrialexport SA буде здійснено з державного бюджету України.
Румунська сторона звертає увагу на те, що вказане судове рішення може бути виконано на території Румунії будь-яким шляхом на користь “Індустріалекспорт”, оскільки рішення не було виконано добровільно українською стороною.
Незважаючи на прийняття відповідних рішень українських судових інстанцій, за інформацією румунської сторони, виконавча служба, посилаючись на відсутність відповідних джерел фінансування, не виконала це рішення.
На думку ТЕМ у складі Посольства, не виключається можливість звернення керівництва компанії SC Industrialexport SA до румунських або міжнародних судів з метою вжиття примусових заходів щодо задоволення фінансових претензій компанії у тому числі до Української держави, шляхом накладання арешту на будь-яку власність України на території Румунії (нерухомість, морські і повітряні судна, банківські рахунки тощо).
| 
Румунія
