Соціально-економічна ситуація в Республіці Сербія (2010 р.)
(інформаційно-аналітична довідка)
За оцінками Прем’єр-міністра Сербії, солідарність всіх гілок влади була ключовим чинником в управлінні кризою в країні. Найгірше вже пройдено, а для подальшого оздоровлення економіки та остаточного виходу з кризи необхідно продовжити реформи. Динаміка покращення економічної ситуації в країні в першу чергу залежить від темпів реформування державного сектору. Як показують результати впроваджених урядом у минулому році антикризових заходів, підприємствам та громадянам забезпечено надання кредитів з субвенціональними процентними ставками на суму понад 2 млрд. євро, а будівельна галузь отримала 188 млн. євро «термінової» допомоги, військова та автомобілебудівна галузі отримали підтримку у сумі 31 млн. євро, через кредитування започаткування бізнесу (94 млн. євро) засновано 6 500 підприємств з 20 тис. робітників, 8 тис. с/г виробників отримали кредити на суму понад 46 млн. євро, на цілі виробництва у нерозвинутих регіонах Сербії було спрямовано 100 млн. євро, через реалізацію програми заміни «старих автомобілів на нові» придбано 18 тис. автомобілів. Антикризова діяльність Уряду РС отримала також позитивну оцінку міжнародних фінансових організацій.
Останні статистичні дані свідчать про вихід сербської економіки із рецесії. У першому півріччі 2010 р. ВВП країни зріс на 1,2% у порівнянні з першим півріччям 2009 р. У 1-му кварталі 2010 р. зростання ВВП у порівнянні з відповідним періодом 2008 р. склало 0,6%, у другому кварталі 2010 р. – 2,0%, а до кінця поточного року його зростання перевищить заплановані 1,5%. Найбільше зростання доданої вартості у 1-му півріччі 2010 року відбулося у галузі фінансового посередництва (6,9%), транспортних послуг (6,6%), видобувній (10,4%) та переробній промисловості (6,9%). Найбільше падіння виробництва у цей період зафіксовано у будівельній галузі (-11,9%) та готельному і ресторанному бізнесі (-8,0%).
Споживчі ціни (інфляція) у жовтні 2010 р. порівняно з жовтнем 2009 р. зросли на 8,9%, а за грудень-жовтень 2010 р. вони збільшилися на 8,3%, що вже перевищило рамки запланованого коридору 6-8%. Найбільше зростання цін відбулося по групі одяг та взуття (2,1%), харчові продукти та безалкогольні напої (1,4%), меблі та побутові товари (1,3%), освіта (1,1%), комунальні послуги, водо- та електропостачання, газ (0,9%), ресторани та готелі (0,8%), транспорт (0,5%), алкогольні напої та тютюн (0,3%).
За даними сербської статистики, промислове виробництво у вересні 2010 р. зросло на 2,6% у порівнянні з вереснем минулого року, а за січень-вересень 2010 р. воно збільшилося на 4,4%. Найбільше зростання виробництва зафіксовано у виробництві основних металів, хімічній, нафто- та газопереробній, харчовій галузях, виробництві безалкогольних напоїв.
Зовнішня торгівля РС, за даними Державного Комітету статистики Республіки Сербія, у січні-вересні 2010 р. зросла на 8,5% (18,97 млрд. дол.), при цьому сербський експорт збільшився на 15,7% (6,91 млрд. дол.), а імпорт – на 4,7% (12,06 млрд. дол.). Дефіцит зовнішньоторговельного балансу Сербії за 9 місяців поточного року скоротився на 7,1% і склав 5,15 млрд. дол. США. За оцінками експертів, основні фактори зменшення імпорту в РС та дефіциту зовнішньої торгівлі полягають у скороченні споживання та знеціненні динару.
В структурі сербського експорту найбільша частка припадає на залізо і сталь – 705 млн. дол. США (10,6%), кольорові метали – 515 млн. дол. США (7,2%), електричні машини, апарати і обладнання – 401 млн. дол. США (5,5%), овочі і фрукти – 353 млн. дол. США (4,9%), зернові і вироби з них – 330 млн. дол. США (4,6%), одяг – 188,06 млн. дол. США (4,2%), вироби з металу ніде не згадані – 146,17 млн. дол. США (3,3%), вироби з каучуку – 140,96 млн. дол. США (3,2%), нафта і нафтопродукти – 132,49 млн. дол. США (3,0%), електроенергія – 118,41 млн. дол. США (2,7%), мінеральні руди і відходи металів – 110,32 млн. дол. США (2,5%), папір, картон і вироби з целюлози – 102,9 млн. дол. США (2,3%), взуття – 94,45 млн. дол. США (2,1%), фармацевтичні вироби – 89,37 млн. дол. США (2,0%).
В структурі імпорту до РС найбільшу питому вагу займають нафта та нафтопродукти – 1178 млн. дол. США (9,3%), газ природний та промисловий – 696 млн. дол. США (5,2%),кольорові метали – 470 млн. дол. США (5,1%), електричні машини, апарати і обладнання – 438 млн. дол. США (4,3%), залізо і сталь – 412 млн. дол. США (4,2%), автомобілі – 260,2 млн. дол. США (3,4%), промислові верстати загального призначення – 224,4 млн. дол. США (2,9%), папір, картон і вироби з целюлози – 196,3 млн. дол. США (2,5%), пластмаси у базових формах – 193,4 млн. дол. США (2,5%), медичні та фармацевтичні вироби – 187,0 млн. дол. США (2,4%).
Більше половини зовнішньої торгівлі РС припадає на країни ЄС. Другим найбільшим торговельним партнером Сербії залишаються країни CEFTA, в торгівлі з якими позитивне для Сербії сальдо склало 999,2 млн. дол., в основному завдяки експорту с/г товарів (зернових та виробів з них, напоїв), а також металургійної продукції.
Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі Сербія мала лише з Чорногорією, Боснією і Герцеговиною та Македонією. Найбільший дефіцит, як і в попередні роки, - в торгівлі з РФ через імпорт нафти і газу.
Основними зовнішньоторговельними партнерами Сербії з експортуу січні-вересні 2010 р. залишаютьсяІталія – 789,74 млн. дол. США (11,4%), Боснія і Герцеговина – 788,15 млн. дол. США (11,3%), Німеччина – 732,27 млн. дол. США (10,6%), Чорногорія – 599,88 млн. дол. США (8,7%), Румунія – 389,8 млн. дол. США (5,5%), РФ - 361,54 млн. дол. США (5,2%), Македонія – 336,4 млн. дол. США (4,9%), Словенія – 303,78 млн. дол. США (4,4%), Австрія – 250,46 млн. дол. США (3,7%), Франція – 209,6 млн. дол. США (3,1%), Угорщина – 209,1 млн. дол. США (3,1%), Хорватія – 206,2 млн. дол. США (2,99%), Болгарія – 178,6 млн. дол. США (2,6%), Україна – 161,66 млн. дол. США (2,3%), Греція – 125,8 млн. дол. США (1,9%), Словаччина – 120,5 млн. дол. США (1,8%), Нідерланди – 114,3 млн. дол. (1,6%), Велика Британія –103,4 млн. дол. США (1,6%),Чехія – 100,8 млн. дол. США (1,5%), Албанія – 95,8 млн. дол. США (1,4%).
Головними партнерами Сербії з імпорту є Росія – 1627,89 млн. дол. США (13,5%), Німеччина – 1274,2 млн. дол. (10,6%), Італія – 1018,8 млн. дол. США (8,4%), Китай – 832,6 млн. дол. США (6,9%), Угорщина – 596,1 млн. дол. США (5,0%), Румунія – 421,56 млн. дол. США (3,5%), Боснія і Герцеговина – 421,15 млн. дол. США (3,5%), Болгарія – 414,5 млн. дол. США (3,4%), Словенія – 361,9 млн. дол. США (3,0%), Австрія – 355,9 млн. дол. (2,97%), Франція – 332,6 млн. дол. США (2,7%), Польща –298,2 млн. дол. США (2,5%), Словаччина – 292,6 млн. дол. (2,4%), Хорватія – 287,1 млн. дол. США (2,37%), Туреччина – 229,5 млн. дол. (1,9%), Чехія – 212,9 млн. дол. (1,73 %), Україна – 201,28 млн. дол. США (1,7%), Нідерланди – 188,8 млн. дол. США (1,6%), США – 187,9 млн. дол. (1,5%), Македонія – 185,9 млн. дол. США (1,49%).
Економічні аналітики вважають, що покращення економічних показників Сербії не є наслідком реструктурування і індустріалізації економіки або надходження суттєвих прямих інвестицій у промисловість (окрім випадку «Фіату»), а є результатом використання вже існуючих виробничих потужностей, які у кризовий 2009 рік у більшості просто не працювали. Окрім цього, низька порівняльна база минулого кризового року дає певні переваги для здійснення порівняльного аналізу. Фактично, реальні макропоказники економічного розвитку Сербії не досягли рівня докризового 2008 року. Тому надходження в промисловість прямих інвестицій, а не кредитних ресурсів, що призводить до зростання боргу країни, є ключовим питанням подальшого розвитку сербської економіки.
Рівень безробіття з початку 2010 р. збільшився на 2% у порівнянні з відповідним періодом минулого року і становить 19,2%. За оцінками уряду, ринок робочої сили більш повільними темпами реагує на позитивні тенденції в економіці, тому поступове збільшення зайнятості очікується до кінця року. За оцінками Прем’єр-міністра Сербії, найбільшою «хронічною» проблемою країни було і залишається безробіття, рівень якого досяг 19,2% проти 16% на початку кризи.
Відповідно до досягнутих з МВФ домовленостей, у поточному році продовжено дію мораторію на підвищення заробітної плати та пенсій, що разом із зростанням обмінного курсу національної валюти призвело до падіння стандартів життя громадян (середня заробітна плата у 2000 р. становила 50 євро, у 2008 р. вона зросла до 450 євро, у 2009 р. – 400 євро). Першу індексацію заробітної плати та пенсій відповідно до рівня інфляції планується здійснити лише у січні 2011 року, а корегування їх розміру відповідно до зростання ВВП – у квітні 2012 р. З метою покращення ситуації з виплатами заробітних плат та пенсій, Урядом РС прийнято рішення про надання одноразової допомоги у розмірі 5 тис. дин. (приблизно 50 євро) працівникам державного сектору та пенсіонерам. З огляду на складну соціально-економічну ситуацію в країні, у посткризовий період основна увага Уряду РС буде спрямована на підвищення соціальних стандартів громадян та створення нових робочих місць.
За оцінками міжнародного рейтингового агентства «DunandBradstreet», Сербія належить до групи країн з помірним ризиком ведення бізнесу (DB4d), який все ще залишається підвищеним, що має наслідком зменшення кредитоздатності, збільшення кількості банкрутств компаній і «слабі» економічні перспективи країни. Висока кредитна заборгованість поряд з присутністю великої кількості іноземних банків збільшує ризик нестабільності у банківському секторі країни. Позитивним моментом є те, що наданий МВФ пакет допомоги забезпечив необхідну підтримку фінансовому сектору Сербії. За даними рейтингового агентства «D&B», нижчий від Сербії рейтинг у регіоні має лише Боснія і Герцеговина. Найвищий рейтинг має Словенія, за нею Хорватія, Болгарія, Румунія, Угорщина і Албанія, Македонія і Греція.
За оцінками експертів, стара модель економічного розвитку Сербії вичерпала свої можливості, а для сталого економічного розвитку країни необхідно забезпечити надходження капітальних інвестицій, нарощування сербського експорту,завершення реформування економіки з зосередженням на розвитку переробної промисловості та сільського господарства при суттєвому скороченні державних видатків.
Нова модель економічного зростання РС передбачає досягнення протягом наступних десяти років наступних основних макроекономічних індикаторів:
- щорічне зростання ВВП на рівні 5,5-5,8% до 2015 р. з досягненням 7% у 2020 р.,
- обсяг інвестицій у поточному році має досягти 17,5% ВВП з поступовим зростанням протягом наступних п’ятьох років до 25% ВВП,
- темпи зростання сербського експорту у 2014р. мають становити 11%,
- дефіцит державного бюджету з нинішніх 5% ВВП щорічно має скорочуватися на 1%,
- державні субвенції надаватимуться переважно виробникам сільського господарства,
- пенсії зростатимуть відповідно до рівня інфляції,
- в інфраструктуру необхідно щорічно вкладати 2 млрд. євро,
- продовження приватизації державних підприємств,
- прискорення розвитку переробної промисловості,
- забезпечення стабільного курсу національної валюти – динара,
- зростання протягом наступних 10-ти років з нинішніх 4030 дол. дол. США до 8 000 тис. дол. США ВВП на душу населення.
Ключова роль у реалізації нової стратегії економічного розвитку Сербії належить державі, яка повинна забезпечити стабільне політико-економічне середовище, яке включає розв’язання Косовського питання, подальшу інтеграцію та вступ до ЄС, підвищення рейтингу країни. |
Сербія
