Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Державна підтримка
українського експорту
Укр | Eng | Рус
Єгипет
Перелік країн
Контакти диппредставництв
Довідка про країну
Економічне співробітництво

Огляд економіки

Торговельно-економічні відносини

Торговельні обмеження

Кон’юнктура ринків
Товарообіг з Україною

Дані країни перебування

Дані Держкомстату

Торгівля послугами

Правові питання

Угоди з Україною

Законодавство країни перебування

Міжурядова комісія

Про МК та її склад

Пошук партнера

Комерційні пропозиції від фірм в країні перебування

Торги/тендери в країні перебування

Міжнародні бізнес-події

Інвестиційне співробітництво

Аналіз інвестиційного співробітництва

Галузеві об’єднання
Корисні посилання
Відгуки про Портал
Запорізька обласна державна адміністрація
«Структура та можливості створеного Вами інформаційного порталу, на наш погляд, цілком відповідають завданням державної політики з розвитку експорту та будуть корисні як підприємствам, так і фізичним особам»

Украинские нефтепродукты
Зовнішньоекономічна ситуація в Арабській Республіці Єгипет (4 квартал 2008 р.)  
Параметри: Інвестиції, ЗЕД, Економічні новини

 

Зовнішньоекономічна ситуація в Арабській Республіці Єгипет (4-й кв. 2008 р.)

 

Виступаючи 15 грудня 2008 р. в Парламенті АРЄ Прем'єр-міністр Єгипту Ахмед Назіф заявив, що в економіці країни, яка здатна пристосуватися до багатьох викликів, створені сприятливі умови для залучення інвестицій.

 

Головним досягненням Уряду стало успішне виконання програми соціально-економічного розвитку, основні напрямки якої визначені у виборчій програмі Президента АРЄ Х. Мубарака. В рамках реалізації цієї програми протягом останніх трьох років Уряду вдалося досягти поступального економічного розвитку, про що свідчать показники зростання ВВП - 6,8%, 7,1% і 7,2%, який позитивно позначився на збільшенні з 7000 єг. ф. (1270 дол. США) до 10100 єг. ф. (1830 дол. США) середнього доходу на душу населення на рік, а також скорочення рівня безробіття до 8,4% проти 10% у попередній період.

 

Значного розвитку досягли галузі економіки: промисловість – 8% з інвестиціями 43 млрд. єг.ф. (7,8 млрд. дол. США) у 2007/2008 ф.р.; будівництво – 15%; Суецький канал – 18%; туризм – 24%; зв’язок – 14%; транспорт – 8%. Загальний обсяг інвестицій в економіку у 2007/2008 р. досяг 200 млрд. єг. ф. (36,2 млрд. дол. США) та збільшився на 28% порівняно з попереднім роком. Інвестиції приватного сектору склали 62% ВВП з темпами зростання 8% на рік.

 

Поповнення платіжного балансу виросли до 888 млн. дол. США. Надходження від зборів за прохід через Суецький канал збільшились до 5,2 млрд. дол. США, від туризму – до 10,8 млрд. США, від переказів єгипетських робітників за кордоном – до 8,4 млрд. дол. США.

 

Прямі іноземні інвестиції склали 13,1 млрд. дол. США, а за три роки загальний обсяг іноземних інвестицій досяг 30,3 млрд. дол. США.

 

Золотовалютні резерви Єгипту досягли 35 млрд. дол. США, а дефіцит бюджету зменшився з 8,2% до 6,8% ВВП.

 

Іншим досягненням програми А. Назіф назвав вирішення Урядом проблеми зростання цін шляхом підвищення на 30% заробітної плати, збільшення удвічі кількості споживчих товарів, що відпускаються по продовольчих картках, збільшення середньої індивідуальної продовольчої допомоги та послуг з 188 до 320 єг. ф. на рік або на 70%, включення до продовольчих карток додаткових 15 млн. не вписаних членів сімей, збільшення субсидій на продовольчі товари з 12 до 21,5 млрд. єг. ф. та субсидій на хліб з 7,2 до 16 млрд. єг. ф.

 

Відносно внутрішьоекономічної ситуації в Єгипті, пов’язаною із сучасною фінансовою кризою, Прем’єр-міністр зазначив, що вона майже на вплинула на банківську систему і фінансовий ринок країни, які утримались завдяки успішній реалізації першого етапу банківської реформи. Криза негативно позначилась на надходженнях іноземних інвестицій, Суецького каналу, туризму та темпах зростаннях деяких галузей економіки.

 

З метою подолання негативних наслідків світової фінансової кризи, Уряд Єгипту розробив низку першочергових заходів, серед яких:

 

1) збільшення протягом наступних шести місяців видатків з бюджету до 15 млрд. єг. ф. для капіталовкладень та підтримку економічної діяльності, що будуть вкладені у реалізацію важливих проектів, в яких задіяна велика кількість робітників, а саме:

- 7,2 млрд. єг. ф. на розвиток системи водопостачання і медичного обслуговування;

- 1 млрд. єг. ф. на будівництво і реконструкцію доріг і мостів;

- 600 млн. єг. ф. на модернізацію залізничної мережі, розвиток інфраструктури морських портів;

- 900 млн. єг. ф. на будівництво лікарень, шкіл, розвиток системи торгівлі і послуг та служби протипожежної безпеки;

- 800 млн. єг. ф. на розвиток регіональних проектів у губернаторствах.

 

2) з метою підтримки експорту і зменшення тарифів Уряд передбачає виділити 2,8 млрд. єг. ф. які будуть розподілені таким чином:

- 2.2 млрд. єг. ф. на підтримку єгипетського експорту і підвищення його конкурентноздатності;

- 600 млн. єг. ф. на підтримку промислових зон в районі Дельти та розвиток інфраструктури внутрішньої торгівлі;

- зменшити митні тарифи на товари та основні засоби виробництва вартістю 1,5-1,7 млрд єг. ф., що допоможе підприємствам конкурувати за кордоном та сприятиме заохоченню інвестицій;

 

3) ввести нарахування податку на додану вартість на основний капітал, щоб звільнити інвестора від його сплати протягом 12 місяців;

 

4) реалізувати інші інвестиційні проекти вартістю 15 млрд. єг. ф. із залученням приватного сектору для будівництва нових 345 шкіл, лікарень, станцій очищення води, закладів медичного обслуговування;

 

5) продовжити залучення іноземних інвестицій, особливо з арабських країн, не менше 30 млрд. дол. США на рік;

 

6) створити небхідні інвестиційні можливості для реалізації галузевих проектів:

- у нафтогазовій і нафтохімічній галузях, з обсягом інвестицій близько 58 млрд. дол. США;

 - у галузі водних ресурсів та іригації – проекти «Тошка», «Північний Синай», «Наг-Хамаді», «Канатер Хейрія», загальним обсягом інвестицій близько 10 млрд. єг. ф.;

- у галузі цивільної авіації – на суму 20 млрд. дол. США;

- у галузі транспортної інфраструктури – проекти будівництва автомобільних доріг, розвитку морських портів, річкових перевезень, залізниць і метро на суму понад 30 млрд. єг. ф.;

- у галузі туризму – проекти будівництва нових готельних комплексів на суму 10 млрд. дол. США;

- у галузі житлового будівництва – 9 проектів з будівництва житлових комплексів, створення 4 міст мільйонників, нових торговельних центрів, центрів послуг і розваг на суму 90 млрд. єг. ф.;

у галузі сільського господарства – проект будівництва аграрних коплексів на площі 5 тис. федданів (феддан - 0,42 га);

у галузі внутрішньої торгівлі – створення центрів логістики торгівлі;

у галузі інформаційних технологій – проекти на суму 10 млрд. дол. США;

 

7) активізувати роботу регіональних інвестиційних центрів;

 

8) вирішити проблеми та зняти бар’єри в інвестиційній сфері;

 

9) надати право радам правління промислових зон у губернаторствах самостійно видавати ліцензії на здійснення економічної діяльності і реєстраційні документи;

 

10) стабілізувати ціни на енергію для промислових підприємств (встановити фіксовані ціни на газ, електроенергію для усіх підприємств до кінця 2009 року та скласти графіки оплати за подачу газу і електроенергії новим проектам на 3 роки);

 

11) надати допомогу та підтримку експортно орієнтованим галузям шляхом:

- зменшення на 50% витрат компаній на усі послуги, які надаються Центром модернізації промисловості, починаючи з 1 грудня 2008 року;

- збільшення на 50% фінансової допомоги усім експортно орієнтованим галузям з Фонду розвитку експорту, починаючи з 1 грудня 2008 року, а також на 50% гарантій екпорту з Фонду страхування ризиків експорту;

 

12) виділити території для здійснення промислово-економічної діяльності та реалізації інфраструктурних проектів;

 

13) виділити близько 500 тис. федданів землі для реалізації нових інвестиційних проектів у галузі сільського господарства;

 

14) виділити кредити для фінансування малих і середніх проектів;

 

15) забезпечити фінансування проектів нерухомості для осіб з середніми доходами;

 

16) продовжити реалізацію другого етапу банківської реформи;

 

17) прийняти необхідні законодавчі акти для стимулювання економічної діяльності (проекти закону про банкрутство та про примирення між боржником і кредитором, проект закону про організацію контролю над ринками та фінансовими засобами небанківської сфери);

 

18) переглянути постанови, які негативно впливають на економічну діяльність;

 

19) сприяти розвитку туризму шляхом:

проведення інформаційно-рекламних заходів спільно з провідними туристичними агентствами;

- стимулювання до зниження тарифів на пасажирські авіаперевезення;

- продовження підтримки програми чартерної авіації у напрямках Мерса Алям/Таба/Північне узбережжя/Асуан;

 - концентрації на туристичних потоках з країн Східної Європи, Індії і Китаю.       

 

В результаті виконання програми активізації економіки Уряд АРЄ очікує досягти:

1) збереження темпів економічного розвитку не нижче 5,5% протягом наступних двох років;

2) поступового скорочення рівня інфляції;

3) продовження внутрішньої інвестиційної діяльності, яка забезпечить швидке економічне зростання.

 

Уряд закликав Національний банк Єгипту і банк «Mіsr Banque» взяти участь в урядовому антикризовому плані, який базується на трьох головних віхах. Метою плану є сприяння розвитку економічної діяльності в країні в умовах світової фінансової кризи і досягнення щорічного рівня економічного росту у 7% за умов невтручання безпосередньо у ринок капіталу. Успіх трьох головних віх Плану залежить від виконання банками двох основних фінансових і інвестиційних завдань:

 

1)        Підтримувати операції по зовнішній торгівлі через прискорення операцій по відкриттю банківських кредитних ліній; надавати і посилити зміст банківських гарантійних листів, які б допомагали уникнути труднощів, що можуть спричинити великі втрати в секторах виробництва, експорту та імпорту товарів і сировини; спростити процедури відкриття термінових кредитів з метою перешкоджання провокування валютного ринку.

 

2)        Збільшити норми кредитування з метою отримання можливості користування доступним надлишком ліквідних засобів; направляти фінансові потоки переважно до виробничих секторів; допомагати виробничим підприємствам у швидкому поверненні інвестованих засобів у разі, якщо останні постали перед економічними труднощами.

За даними Центрального банку АРЄ, загальний обсяг вкладів в єгипетських банках виріс на 12,7% і становив 755 млрд. єг. ф. (депозити в єгипетських фунтах виросли на 16,4% проти 2,6% росту депозитів в іноземній валюті).

 

Вклади населення склали 69,4% від загальних вкладів і становлять 72,9% вкладів в єгипетських фунтах, в той час коли вклади в іноземній валюті становлять 23,6% загального обсягу вкладів.

 

Кредити приватному сектору становили 83,7%. Експорт товарів виріс на 56,2%. Прямі іноземні інвестиції скоротились на 1,2% від ВВП у четвертому кварталі 2007/2008 ф. р.

 

Державний зовнішній борг становить 63,9% загального зовнішнього боргу, який складає 450 дол. США на душу населення.

 

Загальний внутрішній борг становить 74,3% ВВП. Обсяг капіталовкладень 27,1% ВВП. Рівень безробіття у 2008 р. скоротився до 8,4%.

 

Ліквідні кошти в місцевій валюті у вересні 2008 р. становили 77,17% ВВП.

 

Статутний капітал банків, за винятком Центрального банку, становив 37,620 млрд. єг. ф., а резерви на кінець вересня ц.р. досягли 15,5 млрд. єг.ф.   

 

Правління Центрального банку АРЄ прийняло рішення звільнити з 1 січня 2009 р. банки, які видають кредити, займи і пільги малим і середнім підприємствам, від 14%-го резервного фонду. Ці підприємства повинні відповідати таким умовам: їх річний оборот має бути від 1 до 20 млн. єг. ф.; їх річний сплачений капітал має становити від 250 тис. до 5 млн. єг. ф.

Це рішення ЦБЄ є одним з перших кроків другого етапу банківської реформи Єгипту. Очікується, що отримувач кредиту отримає 10% кредитного портфелю кожного банку, а звільнення банку від 14%-го резервного фонду дозволить зменшити процентну кредитну ставку на 1,5%

 

З огляду на вплив міжнародної фінансової й економічної кризи на обсяг світової торгівлі, Управління Суецького каналу готує нові транзитні тарифи, які планується ввести вже у квітні 2009 року. За повідомленням речника Управління Суецького каналу Махмуда Абдель Вахаба (Mahmoud Abdel Wahab), у спеціально створених комітетах каналу обговорюються можливості заморожування транзитних тарифів з початку 2009 року, або навіть скорочення тарифних норм, залежно від того, якими будуть результати дослідження потенційного впливу світової економічної кризи на діяльність каналу. Востаннє у 2008 році транзитні тарифи збільшилися в середньому на 7,2%, у 2007 році – в середньому на 3%. Доходи від Суецького каналу досягли 5,2 млрд.дол.США у 2007-2008 фін. році.

За повідомленням голови Управління Суецького каналу Ахмеда Алі Фаделя, доходи від Суецького каналу за перші дев’ять місяців 2008 років досягли 4,101 млрд.дол.США, що на 22,4% більше від аналогічного показника 2007 року.

 

Міністр транспорту АРЄ Мохамед Мансур оприлюднив генеральний план розвитку порту Східний Порт-Саїд. Порт спроектований з метою залучення інвестицій в обсязі більш ніж 5,36 млрд.дол.США до 2030 року.

Вартість будівництва промислової зони і термінала для контейнерів і танкерів, що розпочнеться у 2010 році, складе приблизно 1,07 млрд.дол.США, загальна територія порту становитиме 25 тис. акрів, операційна потужність досягне 11 мільйонів контейнерів до 2015 року. Транспортний сектор Єгипту залучає 13% від обсягу сукупних інвестицій і посідає третє місце за інвестиційною привабливість після переробних галузей промисловості і комунікаційного сектору.

 

Першим етапом Національного плану розвитку нафтохімічної промисловості Єгипту передбачена реалізація 7 проектів з обсягом інвестицій на суму 4,3 млрд. дол. США, в результаті чого в Єгипті щорічно вироблятиметься 3,5 млн. тонн напівготової хімічної продукції на суму 4,5 млрд. дол. США для забезпечення внутрішніх потреб та експорту.

 

На сьогодні Національною холдінговою нафтохімічною компанією введено в дію заводи з виробництва екрилового волокна (інвестиційною вартістю 70 млн. дол. США) та високооктанового бензину (інвестиційною вартістю 520 млн. дол. США). В стадії реалізації знаходяться проекти будівництва заводів з виробництва метанолу виробничою потужністю 1,3 млн. тонн на рік (інвестиційна вартість 950 млн. дол. США), пропилену і поліпропилену виробницою потужністю 400 тис. тонн на рік (750 млн. дол. США), поліестеру (135 млн. дол. США), поліестерину (200 тис. тонн/рік, 350 млн. дол. США).       

 

Міністерство туризму АРЄ, Палата готельних комплексів АРЄ і Всесвітня туристична організація ООН підписали в Шарм-Ель-Шейху угоду про переоцінку усіх готелів Єгипту відповідно до нових міжнародних стандартів якості. За словами міністра туризму Зухейра Гарани, реалізація цього проекту дозволить підвищити рівень сервісу на єгипетських курортах. На переоцінку готелів Єгипту виділено два роки. До уваги, зокрема, будуть прийматися якість обслуговування, кількість номерів і ресторанів у готелях, їх внутрішній інтер’єр і антураж, тощо.

 

Американська компанія «Bechtel Power» виграла тендер на надання консалтингових послуг при будівництві першої атомної електростанції в Єгипті. Фінансова комісія Комітету атомних електростанцій АРЄ визнала пропозицію цієї компанії найбільш вигідною. Пропозиції по тендеру розташувалися у наступному порядку:

1.     «Bechtel Power» з США (180,5 млн.дол.США);

2.      «WorleyParsons» з Австралії (252,7 млн.дол.США);

3.     «AF Consult» зі Швеції (252,6 млн.дол.США);

4.     Консорціум «Іberdrola» і «Empresarіos Agrupados» з Іспанії (379,1 млн.дол.США);

5.     Консорціум американської «CRA» і єгипетської «Excel» (523,5 млн.дол.США);

6.     Консорціум фінської «Poyry» і аргентинської «Іnvap» (559,6 млн.дол.США).

 

Експерти повідомили, що компанія «Bechtel» вже працювала з Єгиптом у ядерній області, коли по програмі виробництва компонентів канадського ядерного реакторного CANDU Єгипет співпрацював з канадською енергетичною службою і міністерствами електроенергії і військового виробництва Канади.

 

Результати тендера найближчим часом будуть представлені на розгляд міністра електроенергетики АРЄ Хасану Юнісу, а потім затверджені на засіданні Комітету атомних електростанцій АРЄ. Офіційно про перемогу в тендері компанії з США буде оголошено протягом декількох днів, при цьому, будуть проведені додаткові переговори з фінансових питань (зокрема, щодо зниження ціни по тендеру) і графіку робіт першої і другої фаз будівництва АЕС.

 

Протягом січня-квітня 2008 року обсяг єгипетського експорту до країн COMESA склав 558 млн. дол. США і зріс на 192% у порівняні з 191 млн. дол. США за аналогічний період у 2007 році.

 

Найбільшим арабським імпортером товарів з Єгипту стала Саудівська Аравія, яка за період з січня по жовтень 2008 року імпортувала продукції на суму 403,45 млн. дол. США, Сирія імпортувала продукції на суму 396,36 млн. дол. США, Ліван – на 305,81 млн. дол. США, ОАЕ – на 178,55 млн. дол. США.

 

З початком експорту цитрусових (грудень) експортери очікують у цьому маркетинговому році спад порівняно з минулим періодом протягом якого на зовнішні ринки (країни Західної і Східної Європи - Україна, Росія, Румунія, арабські країни) було поставлено понад 700 тис. тонн апельсин. Цей спад викликаний світовою фінансовою кризою та зменшення попиту у іноземних імпортерів.

 

Єгипетські експортери вважають за необхідне збільшити підтримку їх експорту на 10 – 15% для компенсації затрат.   

 

Вони очікували, що у цьому році обсяг експорту цитрусових порівняно з минулим роком складе 780 тис. тонн і річний приріст збільшиться на 100 – 150 тис. тонн. Проте, в результаті світової кризи він зменшиться на 15 – 30%.

 

Урожай апельсин, зокрема сорту «Абу Сурра», зменшиться в результаті цьогорічних поганих погодних умов під час поливу плодів. Ціна апельсин у цьому сезоні коливатиметься від 1500 до 1600 єг. ф. за тонну.  

Подібна інформація про інші країни  
Австрія Азербайджан Алжир Аргентина Бельгія Білорусь Болгарія Боснія і Герцеговина Бразилія Великобританія В`єтнам Греція Грузія Естонія Єгипет ЄС Ізраїль Індія Ірак Іран Ісландія Іспанія Італія Йорданія Казахстан Канада Киргизстан Китай Кіпр Куба Кувейт Латвія Литва Ліван Лівія Македонія Малайзія Мальта Марокко Мексика Молдова Нідерланди Німеччина ОАЕ Пакистан Південна Корея Польща Португалія Росiя Румунія Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сінгапур Словаччина Словенія США Таджикистан Туніс Туреччина Туркменістан Угорщина Узбекистан Україна Фінляндія Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швейцарія Швеція Японія
Інші документи по цій країні  
IT та телекомунікації Будівництво Валюта Державний устрій Довідкова інформація Економічне співробітництво Економічні новини Енергоносії Законодавство у сфері ЗЕД Захист внутрішнього ринку ЗЕД Інвестиції Інформаційно-аналітичні послуги Інше машинобудування Інші послуги Консалтингові послуги Кон’юнктура ринків Макроекономічні показники Митно-тарифне регулювання Міжурядова комісія Населення Нетарифне регулювання Товари агропромислового комплексу Товари деревообробної промисловості Товари легкої промисловості Товари хімічної промисловості Товари чорної металургії Транспорт Транспортно-експедиційні послуги Туризм Фінансові послуги

 
Підписка на оновлення  

Українські експортери
ДИСКАВЕРИ БУРОВОЕ ОБОРУДОВАНИЕ (УКРАИНА), ООО
ул. Яворницкого, 41, г. Стрий, Львовская обл.
НЕПТУН, ООО
3-ий пер. Шевченка, 3, с. Б. Дальник, Беляевский район, Одесская область
КРАСОТА И ЗДОРОВЬЕ, ООО
ул. Сомовская, 12 Б, Харьков
КРИСТАЛЛ, ВИННИЦКИЙ ЗАВОД, ДП
ул. 600-летия, 21, г. Винница
Експортоспроможна продукція
KSG АGRO, ХОЛДИНГ
Туши и полутуши свиные

ТЕХНОТОН-ЛУГАНСК, ООО
Нить полипропиленовая мультифиламентная

КАЛИБР, ООО
Болты

Комерційні пропозиції
ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ "БАЄР АФЛАК"
Компанія зацікавлена в реалізації фармацевтичної прощукції в Україні

DOMESTAV, LTD.
Компанія зацікавлена в експорті ламелей для каркасу ліжка зі смереки, ялини, сосни, тополі або вільхи. ...

MIVINA S.R.O.
MIVINA s.r.o. зацікавлена в поставках з України: сантехніки, керамічної плитки, покрівельних матеріалів, ...

Крамниця-А
Тендери за кордоном
Бововняний очіс
Security Paper Mill India

Відбор компаній для проведення незалежних сертифікації та інспектування прибережних проектів
Oil and Natural Gas Corporation Ltd.

Аукціон на право користування надрами родовища кам'яного вугілля "Ташкумирське"
Держкомітет промисловості, енергетики та надрокористування Киргизької республіки