Події зовнішньо і внутрішньо-економічного характеру в Естонії
***
4.11.2008 р. естономовна газета„Ееsti Päevaleht” у статті „Навчання безробітних йде у пісок”зазначила, що перекваліфікація безробітних та звільнених через скорочення штатів в Естонській Республіці йде надто повільно через складну та занадто бюрократичну систему, створену державою. Згідно показників, лише одиниці із звільнених на підприємствах мають змогу одразу ж знайти роботу. Пошук роботи нерідко займає й більше року. Як повідомив голова Центрального союзу роботодавців Тармо Крііс, два роки потому була можливість подавати клопотання для отримання грошей від Європейського Союзу для перекваліфікації працівників, яких колективно скорочують, ще до їх звільнення. Але тоді не вдалося вирішити, яка установа має це робити, чи Департамент ринку праці, чи каса безробітних. Тому цю послугу ніхто й не пропонує дотепер. Минулого року в Естонії було зареєстровано 40 247 безробітних. З них на навчання було направлено лише 5 503 особи, зазначається у статті.
***
19.11.2008 р. естономовна газета „Eesti Päevaleht” у статті „Сааремааська суднобудівна компанія вийшла на український ринок” повідомила, що Українська державна лоцманська служба купує у остров’ян 19-метрове лоцманське судно Пілот-180. Суднобудівна компанія Baltic Workboats намагалася пробитися на український ринок протягом двох років. Однак, якщо це замовлення буде вдалим, підприємці зможуть поставити лоцманській службі України ще п’ять суден, подає коментар автор.
***
10.12.2008 р. газета «Молодежь Эстонии» у статті „Естонія – Україна: задля успішного бізнесу” зазначила, що в Таллінні, за сприяння Торгово-промислової палати Естонії, спільно з МЗС Естонії, цільовим товариством ЕАS та Посольством України в Естонській Республіці, пройшов семінар підприємців, зацікавлених у виході на ринок України. У заході взяли участь близько ста підприємців. У ході дискусії було акцентовано увагу на тому, що саме потрібно робити в Україні, задля досягнення успіху, зазначається у статті. Естонські підприємці можуть розраховувати на дотації європейських фондів, сума яких сягатиме від 150 тисяч до 1,5 млн. естонських крон у розрахунку на один проект.
***
19.12.2008 р. інтернет – портал новин DELFI повідомив, що в середу, 17 грудня, Рійгікогу (Парламент Естонії) ухвалив Закон про трудовий договір. Як зазначає видання у статті „Новий трудовий договір позбавить людей, яких скорочено, місячної зарплатні”, у згаданому законодавчому акті відкриваються можливості щодо укладення строкових трудових угод, а також закладено нові принципи припинення дії таких угод, зокрема стосовно виплати компенсацій за дострокове розривання угоди з боку роботодавця. На думку представників Міністерства із соціальних питань Естонської Республіки, Закон про трудовий договір зробить більш гнучкими взаємини між роботодавцем та працівником, в першу чергу в частині широких можливостей працівника продовжувати навчання та самовдосконалюватися, повідомляється у статті.
У законопроекті визначено нові терміни попередження працівника про майбутнє скорочення, а саме у випадку трудових відносин терміном менше одного року – за 15 днів, у випадку трудових відносин терміном від одного до п’яті років – за 30 днів, від п’яти до 10 років – за 60 днів і понад 10 років – за 90 днів. Роботодавець зобов’язаний буде надати працівнику час для пошуку нової роботи.
***
1.01.2009 р. інтернет – портал новин DELFI розмістив повідомлення „Ющенко: Україна повністю розрахувалась за газ”, у якому у стислому вигляді викладено офіційну позицію України стосовно ситуації навколо поставок і транзиту російського газу територією України. У нарисі подано цитату Президента України В. Ющенка, у якій він, зокрема, зазначає, що „...Україна вважає свої зобов’язання по розрахунках за спожитий газ у 2008 році виконаними повністю”, як це передбачено у Меморандумі між урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України.
***
8.01.2009 р. інтернет – портал новин DELFI у статті „Київ: Газпром прагне дискредитувати нас в очах Європи” зазначив, що компанія „Нафтогаз України” обурена заявою „Газпрому”, у якій російський газовий монополіст „в черговий раз робить спробу перекласти всю відповідальність за припинення постачання газу в країни Європи на Україну”. „Нафтогаз України” наголосив, що російська сторона намагається ввести в оману європейське співтовариство і дискредитувати компанію, у тому числі заявляючи, про незадовільний стан української газотранспортної системи, повідомляється у статті.
***
8.01.2009 р. інтернет – портал новин BNS у нарисі «Альтернативні джерела енергії – ключ до безпеки ЄС» зазначив, що Міністр закордонних справ Естонії Урмас Пает на засіданні Ради безпеки з загальних питань ЄС у Празі заявив, що Європейському Союзу варто більше, ніж раніше, зосередитися на пошуку альтернативних джерел енергії, які є ключем до безпеки організації: „Для цього потрібні нові газопроводи із Середньої Азії та Азербайджану”.
Як зазначає видання, на зустрічі у тому числі обговорювалося питання газової суперечки між Росією та Україною, внаслідок якої значно зменшилось газопостачання країн ЄС. Згідно слів Глави зовнішньополітичного відомства Естонської Республіки дуже прикрим є те, що Росія і Україна не досягли згоди у цьому питанні і поставили у скрутне становище держави ЄС. У. Пает також вважає, що при формуванні ціни на газ не повинні фігурувати політичні мотиви, а з метою забезпечення прозорості переговорів Росії варто дотримуватися принципів Всесвітньої організації торгівлі та Енергетичної хартії.
***
8.01.2009 р. газета „Молодежь Эстонии” у статті „Пает проти Шрьодера” зазначає, що Міністр закордонних справ Естонської Республіки У. Пает у відповідь на ствердження колишнього канцлера Німеччини Г. Шрьодера про те, що всі країни Балтії надали свою згоду на будівництво російсько-німецького газопроводу Nord Stream пояснив, що країни Балтії, через територію яких має бути прокладений трубопровід, бажають отримати оцінку впливу будівництва на навколишнє природне середовище. Остаточне рішення буде ухвалено лише після отримання результатів проведення відповідної експертизи, наголошує У. Пает.
Глава зовнішньополітичного відомства Естонії вважає, що Росія і „Газпром” намагатимуться використати нинішню кризову ситуацію з постачанням російського газу до європейських країн, як спробу переконати останніх у тому, що країнам – транзитерам довіряти не варто, роблячи натяк на Україну. Однак, У. Пает наголосив, що „Євросоюз має подумати і над тим, що Росія як постачальник газу не є повністю надійним партнером, і варто шукати більше альтернатив”, повідомляється у статті.
***
8.01.2009 р. газета «Postimees» у статті „Призупинення поставок газу розгнівило США” повідомила, що газовий конфлікт між Україною та Росією набирає обертів. Своє незадоволення висловлюють не тільки європейці, які залишились у морози без опалення, але й США. Так, радник Президента США Дж. Буша з питань національної безпеки С. Хедлі звинуватив Москву у тому, що вона погрожує своїм сусідам. „Росія, яка продовжує погрожувати своїм сусідам і маніпулювати доступом до енергоносіїв, сама дискредитує своє прагнення грати у світі провідну роль”, - цитує видання С. Хедлі. „Наступній адміністрації США доведеться вирішувати нелегку задачу: будувати відносини з Росією і одночасно протистояти її агресивності та неясним намірам”, - додав у своєму коментарі Д. Хедлі.
У повідомленні також зазначається, що думки експертів та пересічних громадян щодо ситуації, яка склалася з транзитом російського газу територією України до європейських країн розділилися. Одні вважають джерелом проблем Україну і радять активізувати зусилля у будівництві альтернативних газопроводів з Росії – Nord Stream по дну Балтійського моря та South Stream по дну Чорного моря.
Інші відмічають, що якби в серпні 2008 р. керівництво України не підтримало Грузію і не прагнуло би вступити до НАТО, російський Прем’єр–міністр В. Путін не дав би у прямому ефірі свою згоду на те, аби перекрити газові крани.
***
8.01.2009 р. естономовна газета «Eesti Päevaleht» у статті „Вирішальний час для подолання монополії Газпрому” зазначила, що скоріш за все у 2009 році Туреччина розпочне будівництво трубопроводу Nabucco до Європи, змусивши цим „Газпром” пришвидшити прокладання конкуруючого South Stream.
На початку 2006 року „Газпром” вже вдавався до спроби перекрити газові крани для України, через рік спробувавши те ж саме зробити по відношенню до Білорусі. Але з тодішньої кризи не було зроблено однозначних висновків. Європейські держави, які знаходяться безпосередньо біля кордонів України та Білорусі, змушені мерзнути, у той же час старі європейські держави все ще до кінця не усвідомили небезпеку від „Газпрому”, аналізує ситуацію автор статті.
Проектом Nord Stream „Газпром” спробував схилити на свій бік Німеччину, а проектом South Stream - Італію. Але виникає питання, чи Іран є не безпечнішим партнером, ніж Росія? Рятівне коло - Туреччина. Переговори щодо будівництва Nabucco були напруженими і остаточне рішення має бути ухвалене цього року. Нова криза у газовому питанні між Росією та Україною наглядно демонструє необхідність прискорення цього процесу, зазначається у статті.
Однак, Туреччина фактично також є залежною від „Газпрому”, імпортуючи 75 відсотків свого природного газу з Росії. Для Туреччини Nabucco може стати лише перехідним містком до наступних проектів, акцентує видання.
***
9.01.2009 р. інтернет – портал новин BNS у нарисі „В Естонії в разі недопостачання газу до країни криза не настане – Ансип” повідомляє, що в четвер, 08 січня, під час щотижневої прес-конференції Уряду, Прем’єр-міністр Естонської Республіки (ЕР) А. Ансип заявив, що в Естонії в разі з перебоями у поставках газу до країни криза не настане, оскільки найбільші споживачі газу, які забезпечують центральне опалення підприємств, матимуть змогу використовувати альтернативне паливо. Прем’єр-міністр ЕР також заявив, що „Газпром” не є єдиним постачальником газу в Естонію, зазначається у нарисі. |