Аналіз та перспективи розвитку зовнішньоекономічної політики та стану внутрішньоекономічної діяльності Греції (1-е півріччя 2009 р. )
Перше півріччя 2009 року відзначалось помітним погіршенням економічної та соціальної ситуації в Грецькій Республіці.
З початку року уповільнився економічний розвиток країни. Зростання ВВП впало до 0,3% у першому кварталі 2009 року у річному вимірі, а порівняно з 4-м кварталом 2008 року падіння становило -1,2%. Це найгірші показники з 1993 року.
У травні Міністерство економіки та фінансів Греції погіршило прогноз зростання ВВП з 1,1% до 0,5% у 2009 році та з 1,6% до 1,0% у 2010 році. В той же час, міжнародні експерти песимістичні в своїх прогнозах щодо грецької економіки. Міжнародний валютний фонд прогнозує падіння грецької економіки у 2009 році на 1-2% та невелике зростання на 0,1% у 2010. Єврокомісія прогнозує у 2009 рік падіння ВВП Греції на 0,9%.
Погіршення економічної ситуації обумовлюється падінням в таких важливих для Греції галузях економіки, як туризм, будівництво, морські перевезення.
Надходження від туризму за перші 5 місяців поточного року впали на 17,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року з 2,1 млрд. євро до 1,7 млрд. євро. Це найгірший показник серед таких туристичних країн як Туреччина, Кіпр, Іспанія, Португалія. Ситуація в туристичні галузі Греції дещо покращилася в червні. Загалом прогнозується падіння не менш як на 15% за весь туристичний період. З початку року вже скорочено 19 тис. робочих місць в цій галузі. До кризи туризм створював 15% ВВП та 16,5% робочих місць.
Ділова активність в будівництві, в якій до кризи створювалось 10% ВВП, знизилась за перші 4 місяця року на 39%. Надходження від послуг транспорту, в першу чергу морських перевезень, знизились за перші 4 місяці 2009 року на 23,9% (з 2,95 млрд. євро за аналогічний період минулого року до 2,25 млрд. євро). Індекс роздрібного товарообігу за перші 5 місяців 2009 року впав на 14,5%. Падіння промисловості в травні 2009 року становило 37,7% порівняно з травнем 2008 року. Безробіття збільшилось з 7,9% до 9,3%. Індекс роздрібної торгівлі впав у травні на 13,8%.
Суттєве погіршення ситуації в реальному секторі економіки помітно позначилось на загальній фінансовій ситуації Греції. Прогнозується зменшення надходжень до держбюджету за рік в порівнянні з запланованими 2,3 млрд. євро. В той же час, видатки збільшаться на 0,9 млрд. євро. Дефіцит державного бюджету за прогнозами збільшиться від 2,3% від ВВП наприкінці 2008 року до 5,1% у 2009 році. Державний борг Греції, що сягав 97,6% від ВВП у 2008 році, збільшиться у 2009 році до 103,4%. За перші 6 місяців 2009 року для обслуговування своїх боргових зобов’язань та фінансування дефіциту держбюджету, інших цілей Греція запозичила загалом на міжнародних ринках 54 млрд. євро (20,8% від ВВП).
Разом з погіршенням економічної ситуації зростала і соціальна напруга. З грудня 2008 року і на початку 2009 року в Афінах і деяких інших містах країни відбувались чисельні акції протесту та масові заворушення, які супроводжувались підпалами магазинів, збройними нападами. Загальні збитки від цього склали близько 300 млн. євро. В лютому відбувались масштабні протести грецьких фермерів, які супроводжувались заворушеннями, перекриттям основних магістралей. В терміновому порідку уряд прийняв рішення про виділення 500 млн. євро на підтримку аграрного сектору.
Під тиском керівництва ЄС щодо зменшення дефіциту державного бюджету Греції до кінця поточного року до рівня 3,75% від ВВП та наближення його до критеріїв Маастрихтської угоди, грецький уряд, не зважаючи на складну соціальну ситуацію в країні, був вимушений піти на збільшення податків, зокрема, оголошено про підвищення податків на лотерейні виграші, автомобілі, мобільні телефони, нерухомість. Ці заходи повинні збільшити надходження до бюджету у розмірі 1,94 млрд. євро. Також, 400 млн. євро додаткових надходжень повинні забезпечити заходи щодо протидії ухиленням від сплати податків. Близько 1 млрд. євро планується отримати від приватизації. В березні за 174,5 млн. євро була продана авіакомпанія „Олімпік Еірлайнс”. Уряд шукає стратегічних інвесторів для продажу частки в Суспільній газовій корпорації „ДЕПА”, 5% Грецької Компанії Телекомунікації, Салонікійської водної та каналізаційної компанії, казино „Монт Парнас”.
У 1-му півріччі 2009 року банківський сектор Греції загалом досить стабільно справлявся з наслідками рецесії та кризи. Цьому сприяли заходи, здійснені урядом Греції наприкінці минулого року для стабілізації банківсько-фінансової системи країни. Однак, і в цій сфері дають знати наслідки загального спаду економічної активності.
За даними Національної служби статистики Греції за перші 5 місяців 2009 року у порівняні з аналогічним періодом минулого року товарообіг Греції з іншими країнами скоротився на 41% і становив 23144 млн. євро. Експорт впав на 21%, імпорт скоротився на 47%. Таке значне скорочення імпорту дозволило зменшити негативне сальдо в торгівлі товарами на 60% до 11534 млн. євро.
Незважаючи на економічну кризу Греція продовжує політику, спрямовану на укріплення геостратегічного положення країни як енергетичного вузла на Балканах та в Південно-Східній Європі. Продовжуються роботи з реалізації проекту газопроводу ТГІ (Туреччина-Греція-Італія). На додаток до збудованих у 2007 році 285 км газопроводу між Туреччиною та Грецією, продовжується підготовка до спорудження 212 км (в тому числі й підводної частини) газопроводу між Грецією та Італією. Загалом по газопроводу ТГІ планується прокачувати 12 млрд. куб метрів газу на рік, з яких 3 млрд. куб метрів газу буде залишатись для внутрішніх потреб Греції, а решта постачатиметься до Італії. Закінчення проекту заплановано на 2012 рік. Також, Греція приймає участь в проекті газопроводу „Південний потік”, зокрема, в будівництві його південної гілки від болгарського порту Варна через грецьку територію до Італії. В травні 2009 року в Сочі Греція прийняла участь у підписанні відповідної угоди.
14.07.2009 р. Суспільна газова корпорація Греції підписала з Державним енергетичним холдінгом Болгарії та італійським „Едісон Інтернешнл Холдінг” меморандум про наміри будівництва газопроводу під назвою „IГБ” (Італія-Греція-Болгарія), який поєднає газотранспортні системи Греції та Болгарії.
Новий газопровід довжиною 160 км планується прокласти від грецького м. Комотіні до болгарського м. Стара Загора через м. Дімітровград. Очікуваний термін спорудження 2-3 роки. Пропускна спроможність від 3 до 5 млрд. кубічних метрів природного газу щорічно. Вартість будівництва 120 млн. євро, з яких близько 45 млн. євро будуть одержані від Європейського Союзу в рамках програми Енергетичної реконструкції Європи.
Фактично ж „IГБ” стане відгалуженням газопроводу „ТГІ” (Туреччина-Греція-Італія), через який азербайджанський природний газ територію Туреччини вже зараз постачається до Греції та постачатиметься до Італії після завершення спорудження грецько-італійської ділянки газогону.
Греція стримано ставиться до перспектив реалізації проекту „Набукко”. Через невизначеність джерел фінансування проекту та заповнення його природним газом грецький уряд в даний час серйозно не сприймає „Набукко” та надає беззаперечну перевагу участі в проекті „Південний потік”. В той же час, як член ЄС, Греція підтримує рішення керівних органів цієї організації з енергетичних питань без заперечень.
Греція продовжує підготовчі роботи з проектування будівництва нафтопроводу Бургас (Болгарія) – Александруполіс (Греція). Проект реалізується Росією (51%), Грецією (24,5%) та Болгарією (24,5%). Передбачається, що нафтопровід допоможе розвантажити чорноморські протоки, через які в даний час російська нафта йде в танкерах. Потужність нафтопроводу має скласти 35 мільйонів тонн із можливим розширенням до 50 мільйонів тонн. Оціночна вартість проекту складає 1,5 млрд. євро. Водночас, грецькі фахівці вимушені констатувати, що реалізація проекту будівництва нафтопроводу Бургас – Александруполіс має шанси перейти в практичну площину лише за умови суттєвого підвищення ціни на нафту на світових ринках. В разі утримання сучасних цін на нафту спорудження нафтопроводу Бургас – Александруполіс вважається нерентабельним.
Багатьма експертами висловлювалась думка, що світова економічна криза може суттєво уповільнити реалізацію цих всіх проектів. |