Бюлетень про зовнішньоекономічну ситуацію у Словацькій Республіці (ІІІ квартал 2009 р.)
Зовнішньоекономічна політика Словацької Республіки продовжує будуватись на підвалинах внутрішньої економічної ситуації та на засадах зовнішньоекономічної політики Європейського Союзу.
У ІІІ кварталі 2009 року почав знижуватись негативний вплив світової фінансової та економічної кризи на економіку Словацької Республіки, відбувається поступове сповільнення економічного спаду, передумовою якого стали високий ступінь залежності національної економіки від іноземного капіталу та припливу іноземних інвестицій, а також експортна орієнтація промисловості СР. Зниження рівня фінансування промислових підприємств з іноземним капіталом, які є найкрупнішими виробниками і роботодавцями країни, частково компенсоване прямою державною допомогою і наданням тимчасових податкових пільг, що дозволило уникнути подальшого зменшення обсягів випуску продукції та скорочення кількості робочих місць на цих підприємствах. Однак, у той же час залишаються актуальними взаємопов'язані проблеми зростання дефіциту державного бюджету та зниження рівня зайнятості у Словаччині.
Показники зовнішньоекономічної діяльності у І півріччі 2009 р. значно погіршились у порівнянні з відповідним періодом попереднього року. Згідно з даними Статистичного управління СР, зовнішній торговельний обіг (ЗТО) порівняно з І півріччям 2008 р. зменшився на 29,6% та склав 36,769 млрд. євро, але сальдо зовнішньоторговельного обігу СР стало позитивним і склало 196,1 млн. євро. Динаміка змін показників зовнішньоекономічної діяльності, а саме зниження обсягів імпорту (18,287 млрд. євро) на 29,7%, а експорту (18,483 млрд. євро) на 28,4% з урахуванням початку виходу з кризи орієнтованого на експорт промислового виробництва дозволяє прогнозувати поступове подальше збільшення зовнішньоторговельного балансу СР.
Аналіз зовнішньої торгівлі Словацької Республіки за територіальною направленістю протягом січня-червня 2008 р. показує, що найбільші її обсяги – 93,8% експорту та 71,9% імпорту припадають на Європу (на ЄС – 85,4% експорту і 67,3% імпорту), 3,9% словацького експорту і 18,6% імпорту – на Азію, 1,6% експорту і 2,1% імпорту – на Америку, 0,6% експорту і 0,4% імпорту – на Африку та 0,1% експорту і 0,05% імпорту – на Австралію і Нову Зеландію. У розрізі країн найкрупнішим торговельним партнером СР залишається Німеччина – 20,1% експорту та 16,4% імпорту. За товарною номенклатурою у зовнішньоторговельному обігу Словаччини найбільшу питому вагу у І півріччі 2009 р. мали товари наступних розділів: XVI "Машини, устаткування, механізми", XVII "Засоби наземного, повітряного та водного транспорту", V "Мінеральні продукти" та VII "Пластмаси і каучук".
Протягом І півріччя 2009 р. у порівнянні з відповідним періодом попереднього року відбулось зменшення зовнішньоторговельного обігу між Україною і Словацькою Республікою, що переважно обумовлене зниженням обсягів словацького експорту до України на 64,7% внаслідок спаду промислового виробництва в СР. У цьому зменшенні деяку роль відіграло також введення Україною 13% додаткового ввізного мита на автомобілі, які складають значну частину словацького експорту. Обсяги імпорту з України до СР зазнали меншого зниження – на 52,8%. За 6 місяців 2009 р. двосторонній зовнішньоторговельний обіг становив за даними Статистичного управління СР 271,5 млн. євро, що на 58,5% менше, ніж за І півріччя 2008 р. Експорт з України до Словаччини за цей період склав у грошовому обчисленні 132,1 млн. євро (0,7% всього експорту СР), а імпорт до України з СР – 139,4 млн. євро (0,8% всього імпорту СР). Таким чином у двосторонній торгівлі між Україною і СР, згідно з даними Статистичного управління СР, протягом І півріччя поточного року сальдо стало позитивним для Словаччини і склало 7,3 млн. євро. У той же час, за даними Державного комітету статистики України, сальдо двосторонньої торгівлі товарами між Україною та СР за 6 місяців 2009 року є позитивним для України і становить 97,6 млн. дол. США.
Станом на 01.07.2009 Словаччина інвестувала в економіку України 106,7 млн. дол. США, що складає близько 0,3% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених до української економіки, та приблизно 0,4% інвестицій, які надійшли до економіки України з країн Європейського Союзу. На території України на кінець червня 2009 р. діяло 249 підприємств із словацьким капіталом.
У І півріччі 2009 р. відбувалось помітне зниження темпів економічного розвитку Словаччини внаслідок дії світової фінансової та економічної кризи. Уповільнення цього процесу, згідно з попередньою статистичною оцінкою, почалось у серпні поточного року.
За даними Статистичного управління СР, ВВП за І півріччя 2009 р. у поточних цінах зменшився на 6,3% порівняно з відповідним періодом 2008 р. і склав 30,287 млрд. євро. У структурі ВВП частка промисловості становила 26,2%, оптової та роздрібної торгівлі – 14,8%, транспорту та телекомунікацій – 11,2%, будівництва – 8,4%. Зменшення ВВП відбулось завдяки спаду у більшості сфер економіки СР та у зовнішньоекономічній діяльності, зменшення купівельної спроможності та споживання населення, падіння попиту на товари високих цінових категорій на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Державний бюджет СР за І півріччя 2009 р. виконаний по прибутках, які становили 4,605 млрд. євро, на 35,1%, а по видатках, які склали 5,713 млрд. євро, – на 40,4%. Показники виконання держбюджету за 8 місяців 2009 р. – по прибутках на 49,1% (6,441 млрд. євро), а по видатках на 54,1% (7,647 млрд. євро) – свідчать про обумовлену кризою тенденцію зростання дефіциту державного бюджету СР. Зовнішній борг СР станом на 31 травня 2009 р. становив 61,584 млрд. дол. США. Золотовалютні резерви НБС станом на ту ж дату становили 928,7 млн. євро. Обсяги промислового виробництва у Словаччині протягом І півріччя 2009 р. порівняно з відповідним періодом 2008 р. знизились на 23,4%, найбільший спад спостерігався у виробництві транспортних засобів – на 42,2%.
Внаслідок економічної кризи погіршились також і соціально-економічні показники Словаччини. Середній рівень зареєстрованого безробіття, швидкість зниження якого була у попередні роки однією з найвищих серед країн-членів ЄС, почав зростати і станом на кінець І півріччя 2009 р. склав 11,8%, на кінець липня 2009 р. – 12,1%, тоді як станом на початок 2009 р. цей показник становив 9,6%. На зниження рівня зайнятості у Словаччині вирішальний вплив мало скорочення обсягів виробництва крупними підприємствами внаслідок кризового падіння попиту на їх продукцію в європейських країнах, зменшення припливу прямих іноземних інвестицій, а також підвищення безробіття в інших країнах-членах ЄС, що суттєво знизило можливості словацьких громадян у відношенні працевлаштування за кордоном і обумовило повернення до Словаччини тих громадян, які втратили роботу за її межами.
Середньомісячна номінальна зарплата в СР у січні-липні 2009 р. становила 731 євро і була на 1,9% вищою, ніж у відповідному періоді 2008 р. Найвищою середня номінальна зарплата була у сфері інформаційних та телекомунікаційних послуг –1526 євро, найнижчою – у сфері готельного та ресторанного обслуговування – 340 євро. Рівень споживчих цін протягом 8 місяців 2009 р. зріс порівняно з тим же періодом попереднього року на 2,2%. Базова інфляція цього періоду склала 1,0%, чиста інфляція (без змін непрямих податків) – 1,8%. Ціни харчових продуктів та безалкогольних напоїв знизились на 2,2%, комунальних послуг – зросли на 7,9%, освіти та освітніх послуг – зросли на 5,8%, алкогольних напоїв та тютюну – зросли на 8,2%, транспортних послуг – знизились на 7,6%, медичних послуг – зросли на 6,3%.
Зростання цін виробників у січні-серпні 2009 р. найбільше позначилось на електроенергії, газі, опаленні та гарячій воді – на 4,9% та будівельних роботах – на 3,3%. Знизились ціни виробників:
- продукції нафтопереробної промисловості – на 40,8%
- сільськогосподарської продукції – на 28,4%
- хімічної промисловості – на 5,6%
- деревини та виробів з неї – на 5,9%
- гумових та пластмасових виробів – на 4,7%
- харчових продуктів і тютюну – 4,3%
- транспортних засобів – на 2,5%
В цілому ціни промислових виробників у Словацькій Республіці знизились протягом 8 місяців 2009 р. на 6,7%.
Уряд СР продовжуватиме Спільну торговельну політику, основи якої були закладені у Римському договорі про створення Європейської економічної спільноти; основні економічні умови функціонування ЄС матимуть вирішальний вплив на зовнішньоекономічну діяльність СР; внутрішня економічна діяльність Уряду СР та впровадження спільних заходів ЄС по послабленню та подоланню наслідків світової фінансової та економічної кризи, по підвищенню рівня спільної енергетичної безпеки, по частковій консолідації фінансових фондів сприятиме повноті інтеграції країни до спільного економічного простору ЄС.
Набуття Україною статусу країни з ринковою економікою, вступ до СОТ та укладення Угоди про створення зони вільної торгівлі з ЄС мають перспективу уникнення квот і обмежень на експорт з України до ЄС сталеливарної продукції, хімічних добрив та сільськогосподарських товарів, однак залишається можливість антидемпінгових розслідувань та санкцій на чутливі товари українського експорту до ЄС, зокрема до СР. У короткочасній перспективі обсяги двостороннього товарообігу між Україною та Словацькою Республікою мають зазнати певного скорочення внаслідок дії кризових факторів в обох країнах, а також впровадження Урядом СР антикризових заходів, одним з яких є стимулювання скорочення імпорту до країни. У зв'язку з погіршенням економічної ситуації в Україні, зниженням експортних можливостей низки галузей української промисловості та загальної конкурентноздатності української економіки, зростає актуальність збільшення в українському експорті до СР частки товарів з великою доданою вартістю, зменшення у загальному експорті частки товарів, при виробництві яких необхідні великі затрати енергоресурсів, а також частки сировинних товарів і напівфабрикатів. У посткризовий період буде реальною перспектива включення українських виробників у логістичні схеми автомобілебудівних концернів "Пежо-Сітроен", "Кіа Моторз", "Фольксваген" та їх постачальників, що дозволить використовувати більше українського металу безпосередньо в Україні, збільшити частку високотехнологічних товарів в українському експорті, відновити промисловий парк нашої країни та підвищити рівень зайнятості населення. Значні перспективи має співробітництво по розробці та впровадженню енергозберігаючих технологій у промисловості, застосуванню біопалива та альтернативних джерел енергії. З огляду на дефіцит електроенергії в СР, який становитиме близько 20% від загального внутрішнього споживання до 2013 року, перспективним могло б бути і збільшення експорту української електроенергії до СР. У транспортній галузі перспективним напрямком співробітництва буде ефективне використання комбінованих перевезень. |