Соціально-економічна ситуація у Словацькій Республіці, основні показники економічного розвитку СР (2010 р.)
Дія світової фінансово-економічної кризи 2008-09 р. на Словацьку Республіку була підсилена високим рівнем залежності економіки СР від іноземного капіталу та припливу нових інвестицій. Зниження рівня фінансування промислових підприємств з іноземним капіталом, які є найкрупнішими виробниками і роботодавцями країни, мало наслідком зменшення обсягів випуску продукції та скорочення кількості робочих місць на цих підприємствах. Значне зменшення припливу до країни іноземних інвестицій фактично припинило реалізацію низки державних проектів, спрямованих на економічний розвиток СР, оскільки у цих проектах передбачалась участь приватного капіталу, включаючи іноземний. Сукупність кризових факторів обумовила економічну рецесію в країні за результатами 2009 р.
У 2010 р. відбувалося посткризове відновлення словацької економіки. За даними Статистичної адміністрації СР, валовий внутрішній продукт за 2010 р. у поточних цінах збільшився на 4,5 % порівняно з 2009 р. та склав 65,906 млрд. євро. Нарощування ВВП відбувалося, у першу чергу, за рахунок збільшення обсягів промислового виробництва та зовнішньоторговельного товарообігу з перевагою у його експортної складової. Показник валового внутрішнього продукту на душу населення у 2010 році склав близько 12 149 євро.
Обсяг випуску промислової продукції за 2010 р. зріс на 19,2 % порівняно з попереднім роком та склав 67,484 млрд. євро. Найшвидший ріст зареєстрований у галузях виробництва транспортних засобів (на 38,3 %), приладобудування (на 33,9 %), металів та металевих виробів (на 24,0 %), фармацевтичних препаратів (на 19,1 %), виробів з гуми та пластмас (на 18,8 %), електронної та оптичної продукції (на 17,9 %), електричних пристроїв та приладів (на 17,9 %).
Індекс споживчих цін за 2010 р. по відношенню до 2009 р. склав 101,0 %. Найбільше зросли ціни на алкогольні та тютюнові вироби (на 5,7 %), освітні (на 4,5 %) та медичні (на 3,7 %) послуги. Зросли у тому ж порівнянні ціни на харчові продукти (на 1,6 %), що пов'язане з негативними погодними факторами літа 2010 р., повенями і, як наслідок, недостатнім урожаєм.
Індекс цін виробників промислової продукції за 2010 р. проти попереднього року склав 100,2 %, сільськогосподарської продукції – 114,2 % (129,9 % у рослинництві та 101,1 % у тваринництві). Ціни виробників промислової продукції найбільше зросли у галузі нафтопереробки – на 30,3 %. У той же час, ціни у більшості галузей промислового виробництва залишалися на стабільному рівні або зазнали певного зниження, зокрема, у галузі харчової промисловості вони зменшились на 2,3 %.
Проблемним наслідком кризового економічного спаду в СР залишається середній рівень зареєстрованого безробіття. На зниження рівня зайнятості, яке почалось з 2009 р., вирішальний вплив чинило скорочення обсягів виробництва крупними підприємствами внаслідок кризового падіння попиту на їх продукцію в європейських країнах, зменшення припливу прямих іноземних інвестицій, а також підвищення безробіття в інших країнах-членах ЄС, що суттєво знизило можливості словацьких громадян у відношенні працевлаштування за кордоном та обумовило повернення до Словаччини значної кількості трудових мігрантів. Ріст промислового виробництва у 2010 р. відбувався при значному відставанні зростання зайнятості населення, і на кінець 2010 р. середній рівень зареєстрованого безробіття в СР склав 12,5 % від працездатного населення країни. Зниження рівня безробіття відбувається надто повільно, має місце значна його диференціація по регіонах Словаччини – від 33,2 % на сході та окремих південних містах до 4,7 % на заході країни.
Середньомісячна заробітна плата в СР у 2010 р. становила 795 євро, найбільша – у працівників інформаційно-телекомунікаційної галузі (1572 євро), найнижча – у сфері обслуговування готелів і ресторанів (357 євро). Зростання номінальної середньомісячної зарплати у порівнянні з 2009 роком склало 5,4 %, реальної – 4,4 %. Найбільше відносне зростання зареєстровано у працівників галузі постачання електроенергії, газу та тепла (на 6,8 %), найменше – в галузі транспорту і логістики (на 1,7 %).
Державний бюджет за 2010 р., з урахуванням внесених у листопаді 2010 р. змін до Закону про державний бюджет СР на 2010 р., виконаний по доходах на 91,9 %, по видатках – на 93,5 %. Доходи бюджету СР склали 10900,9 млн. євро, видатки – 15337,0 млн. євро; таким чином, дефіцит держбюджету СР за 2010 р. становив 4436,1 млн. євро. Основними факторами постійного зростання дефіциту державного бюджету стали зменшення податкових надходжень та необхідність додаткових витрат на соціальні виплати, включаючи допомогу по безробіттю.
Дефіцит державного бюджету 2010 р. значно виходить за рамки маастрихтських критеріїв, якими обумовлене його максимальне значення у 3 % від ВВП.Урядом СР при підготовці державного бюджету 2011 р. був передбачений такий непопулярний крок, як скасування існуючих податкових виключень та пільг, системи зниження податків та обов'язкових відрахувань. Вжиття таких заходів, за розрахунками Мінфіну СР, у 2011 р. має збільшити прибуткову частину держбюджету на 440 млн. євро, а у 2012 р. – на 500 млн. євро.Міністерство фінансів СР аргументувало необхідність внесення змін до податкового законодавства не тільки прагненням отримати додаткові кошти до бюджету, але й необхідністю вдосконалення системи податків і соціальних відрахувань.
Золотовалютні резерви Національного банку Словацької Республіки станом на кінець 2010 р. склали 1735,5 млн. євро.
Зовнішній борг СР станом на кінець листопада 2010 р. складав 65,0 млрд. дол. США.
Загальне зовнішньоторговельне сальдо Словаччини за 2010 р. було позитивним і склало 137,5 млн. євро. При цьому загальний обсяг експорту у 2010 р. досяг величини 48 791,0 млн. євро (збільшення на 22,8 % у порівнянні з 2009 р.), а імпорту – 48 653,5 млн. євро (збільшення на 25,5 %).
Аналіз зовнішньої торгівлі Словацької Республіки за територіальною направленістю протягом 2010 р. показує, що найбільші обсяги зовнішньоторговельного обігу Словаччини (91,8 % експорту та 63,1 % імпорту) припадають на Європу. В аспекті основних економічних угрупувань, найбільшим зовнішньоекономічним партнером СР є: ОЕСР – 85,9 % словацького експорту та 62,1 % імпорту, а також Європейський Союз: 84,4 % словацького експорту і 66,0 % словацького імпорту. Серед країн світу найбільшим торговельним партнером Словацької Республіки є Німеччина, в якій зосереджено 19,3 % словацького експорту та 15,3 % імпорту. З країн СНД – Російська Федерація: 3,9 % словацького експорту і 9,6 % імпорту, що цілком обумовлено імпортом до СР російських енергоносіїв.
Перспективи розвитку зовнішньоекономічної політики Словацької Республіки залишаються пов’язаними з членством в Європейському Союзі. Основні економічні умови створення Євросоюзу – вільне переміщення товарів, капіталів, послуг і громадян країн-членів ЄС і надалі матимуть вирішальний вплив на зовнішньоекономічну діяльність Словацької Республіки. Водночас, промислове та сільськогосподарське виробництво і зовнішньоекономічна діяльність Словаччини перебуватимуть у рамках вимог до країн-членів Європейського Союзу з відповідним накладенням обмежень і квот на виробництво сталеливарної продукції, сільськогосподарської продукції та харчових товарів. Зовнішньоекономічна політика, договірно-правова база зовнішньоекономічної діяльності узгоджуються з Європейською Комісією, що має наслідком значну міру втрати самостійності та переорієнтацію на виконання вимог і директив, обов’язкових для учасників ЄС. Зберігаючи практично повну залежність у постачанні енергоносіїв від Російської Федерації, Уряд Словацької Республіки вимушений розробляти та запроваджувати внутрішню енергетичну політику, яка відповідатиме енергетичній політиці Євросоюзу. Значний вплив на формування зовнішньоекономічної політики СР мають її пов'язані з членством в ЄС зобов’язання щодо диверсифікації джерел енергопостачання, необхідність подальшого розвитку енергозберігаючих технологій, широкого використання поновлювальних і нетрадиційних джерел енергії.
Внаслідок орієнтації економіки СР на поглиблення інтеграції країни до загальної економіки ЄС, на неї вирішальний вплив чинить економічна ситуація в Євросоюзі в цілому. На сучасному етапі розвитку внутрішня економічна діяльність Уряду СР значною мірою пов'язана із впровадженням спільних заходів ЄС по подоланню наслідків світової фінансової та економічної кризи, по підвищенню рівня спільної енергетичної безпеки, по частковій консолідації фінансових фондів і створенню країнами Єврозони механізму захисту стабільності спільної європейської валюти.
|