Щодо зовнішньоекономічної ситуації в Сирії (квітень – червень 2009 року)
Складне економічне становище країни, високі темпи інфляції, чергове рекордне зростання дефіциту державного бюджету в умовах дії з 2004 року односторонніх санкцій США та формального стану війни з Ізраїлем змушують керівництво держави до активізації заходів щодо просування на зовнішні ринки, залучення прямих іноземних інвестицій, модернізації та реконструкції промислового виробництва та сільськогосподарського секторів економіки.
Значною подією на шляху до розбудови в країні соціально орієнтованої ринкової економіки стало відкриття у березні 2009 року Дамаської фондової біржі. Відкриття першої в країні фондової біржі свідчить про налаштованість керівництва Сирії до продовження політики «відкриття» економіки, інтеграції до світового економічного простору. Незважаючи на те, що темпи реформування залежать від багатьох факторів, у середньостроковій перспективі, заходи, що виконуються урядом, підсилюють базу для подальшого економічного зростання.
У цьому зв’язку звертає на себе увагу широка дискусія, яка була ініційована вищим керівництвом країни, щодо результатів реалізації економічним блоком уряду Сирії поставлених цілей на 10-й п’ятирічний план (2005 – 2010 р.р.).
Дозволена «зверху» сирійським високопосадовцям публічна можливість висловлювати критичні зауваження щодо необхідності відновлення курсу на повернення до жорстко протекційної політики, результатом якої стали неабиякий розвиток корупції та неефективна економіка, є свідченням серйозних внутріпартійних дискусій з цього питання, та тверду позицію президента САР.
Так, на думку заступника міністра економіки та торгівлі Сирії Хасана Хабара, у разі неприєднання до СОТ, захист вітчизняної промисловості можливо й буде забезпечений, але при цьому вона буде залишиться слабкою та нерозвинутою, що є неминучим в умовах сирійської економіки, яка спирається на обмежений внутрішній ринок та низьку купівельну спроможність населення.
В рамках програми дій з компенсації негативного впливу світової фінансової кризи 10.05.09 президентом Сирії Б. Асадом видано три Декрети щодо списання портфелю безнадійних боргів державним банкам з боку виробників промислової продукції та фермерів, що, як очікується, позитивно вплине на пожвавлення ділової активності останніх.
З метою сприяння розвитку експорту на доповнення до створеного у лютому ц.р. Агентства з розвитку та сприяння експорту указом президента від 21.04.09 засновано державний банк розвитку експорту (Export Development Bank).
6 червня урядом було оголошено про відміну постанови про заборону імпорту цементу, яка діяла на протязі останніх чотирьох місяців у зв’язку з великим об’ємом невикористаних запасів цементу у сховищах та зниженням будівельної активності.
28 червня 2009 року, з метою захисту сирійських виробників, урядом прийнято постанову про застосування механізму встановлення мінімальних цін на ряд імпортованих споживчих та промислових товарів.
Наприкінці квітня ц.р. між урядами Сирії та Германії підписано дворічну угоду про співробітництво, якою передбачається надання кредитів під державні гарантії в об’ємі 70 млн. євро на програми та проекти розвитку водопостачання, муніципального розвитку, проведення реформ в сфері захисту навколишнього середовища и вищої освіти.
З метою раціонального використання електроенергії, міністерством електрифікації у травні внесено зміни до тарифів на електрику, якими передбачається підвищення тарифів для побутових споживачів, якими перевищені встановлені норми споживання.
Європейським банком розвитку прийнято позитивне рішення щодо виділення кредиту на будівництво теплової газової електростанції Deir Ali Plant в об’ємі 275 млн. Євро.
Міністерство сільського господарства та аграрних реформ Сирії 1.06.09 оголошено, що цьогорічний врожай бавовни буде просубсидований Фондом аграрної підтримки. Фермерам буде надана можливістьпридбати добрива та засоби боротьби з шкідниками, вакцину по старим цінам. Різниця подорожчання цих матеріалів буде компенсована Фондом. Метою Фонду, створеного декретом Президента Сирії № 29 від 5.05.2008, цільова фінансова допомога програм підтримки аграрних секторів, перелік яких визначається кабінетом міністрів щорічно.
За даними незалежних експертів, врожай пшениці 2009 року, як очікується, буде нижче 2 млн. тонн, що складе лише половину врожаю минулого року, та найнижчий за останні 17 років. З огляду на зменшення запасів пшениці у 2009 році планується імпортувати близько 1.5 млн. тонн.
Державна політика уряду Сирії у сільськогосподарській сфері, яка належить до числа базових галузей економіки з часткою 23 % у ВВП, вже довгий час визначається високим рівнем застосування інтервенційних механізмів з метою забезпечення продовольчої безпеки та доступу населення до дешевих продуктів харчування. Урядом приймаються рішення щодо підвищення закупівельних цін на основні сільськогосподарські продукти, звільнення від сплати банківських відсотків по кредитам аграрній сфері, заснування спеціального аграрного фонду підтримки сільхозвиробників. Застосовуються різні механізми від ліцензування рослинництва в деяких районах до встановлення фіксованих цін на основну продукцію рослинництва та преференції доступу до державного фонду насінних матеріалів.
Так, наприклад, за оцінками місцевих експертів ціна на насіння пшениці на світовому ринку складає близько 547 дол.США, тоді як сирійським фермерам воно продається за ціною 337 дол.США/тону. Крім цього урядом надається допомога в частині отримання необхідним засобів захисту рослин та врожаю, доступ до дешевих кредитних ресурсів, які забезпечуються через державний Аграрний кооперативний банк. Фермерам, які не забезпечені земельними дільницями, надається право оренди на пільгових умовах.
В залежності від державних потреб, уряд регулює об’єми виробництва тієї чи іншої продукції рослинництва продовольчих та технічних культур шляхом забезпечення виробників витратними матеріалами, реалізація яких субсидується, або шляхом придбання державою продукції за цінами вище світових.
Цього року урядом планується викупати пшеницю за ціною 420 дол. США/тону, тоді як світова ціна наразі складає близько 245 дол. США/тону. При цьому виробники стратегічної рослинницької продукції зобов’язані реалізовувати її виключно спеціалізованим державним торгівельним агентствам.
Фінансова допомога також надається шляхом забезпечення фермерських господарств підвищеним рівнем субсидій на дизельне пальне, що помітним чином впливає на собівартість с/г продукції. З огляду на 20% знижку ціни на дизельне пальне виробникам хлопку буде зменшено дотації з 63 до 53 дол. США/га на компенсацію витрат зрошування.
З огляду на стратегічну лінію уряду Сирії щодо розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки, вирішення проблеми міжнародної ізоляції, укладанням низки міжнародних угод, як-то Асоціативна Угода з ЄС та приєднання до СОТ, урядом відповідно переглядаються деякі заходи підтримки сільськогосподарського сектору.
У цьому зв’язку звертає на себе увагу створення Фонду підтримки сільськогосподарського виробництва, бюджет якого на 2009 рік складає 210 млн. дол. США. Адміністрування фонду здійснюється виконавчим комітетом, до якого входять представники Міністерства сільського господарства, Агарної палати, Аграрного кооперативного банку, представники фермерів та їх професійної спілки. Таким чином урядом централізований процес надання підтримки виробникам, який раніше був розпорошений між чисельними урядовими установами.
З метою підвищення рівня ефективного використання мінеральних добрив та боротьби з корупцією у цій сфері, у квітні ц.р. урядом прийняті відповідні постанови щодо лібералізації ринку мінеральних добрив,в наслідок чого відбулось відповідне зростання цін на сільськогосподарську продукцію (пшениця – на 2.4, горох – 2.3, чечевицю – 1.8, томати – 1, картопля – 2, бавовна – 2.1, цукровий буряк – 0.5 сир.фунтів/кг). Як передбачається, зазначене підвищення компенсується падінням ціни на дизельне пальне, що дозволить утримати стабільність на ринку.
Зважаючи на плани вступу до СОТ та підписання Асоціативної угоди з ЄС, реформи, які здійснюються урядом Сирії у сільськогосподарському секторі, проводяться в рамках відповідних зобов’язань, які Сирія готова прийняти на себе, зокрема щодо регулювання свого аграрного сектору економіки. Субсидії на вирощування аграрної продукції, зокрема на хімікати та воду, виключені зі списку заборонених заходів для країн що розвиваються. Разом з тим, реформуванню підлягає система нетарифного регулювання, якою Сирія обмежує імпорт та існуюча державна монополія на імпорт (експорт) деяких товарних груп.
В рамках Четвертої міжнародної конференції діяльності ісламських банків та фінансових інституцій, яка проходила в Дамаску 1.– 2.06.09, Головою Центрального банку Сирії Адібом Майалех була підкреслена важливість функціонування належної банківської системи, формуванню якої в Сирії багато в чому сприяє розвиток ісламських фінансових інституцій. З метою впровадження та функціонування в країні саме ісламських банків в Сирії прийняті спеціальні регуляторні акти. На сьогодні довіра вкладників до таких банків в Сирії зростає, про що свідчить загальний об’єм депозитів цих банків, який дорівнює 35 млрд. сир. фунтів, або 11% всіх активів банківських установ Сирії.
На думку міністра фінансів Сирії М. Хусейна, підтримка розвитку системи ісламських фінансових інституцій в країні є стратегічним напрямком діяльності уряду САР, що дозволить у наступні п’ять років, як очікується, отримати близько 30 млрд. дол.. США приватних іноземних інвестицій. На сьогодні в Сирії функціонують два ісламських банки, основними акціонерами яких є представники країн Перської затоки, надані ліцензії на відкриття ще декількох. Крім цього, в країні за останні шість років відкриті 12 приватних банківських установ.
На шляху до реалізації цілей з лібералізації та макроекономічної стабілізації економіки, залучення зовнішніх запозичень урядом Сирії планується забезпечити підвищення рівня прозорості та доступу до інформації щодо основних економічних індикаторів, що наразі є великою проблемою для місцевого та іноземного бізнесу з точки зору передбачуваності планування діяльності в Сирії.
На думку міжнародних експертів, до числа проблемних аспектів сирійської економіки належить значний тягар по соціальному забезпеченню іракських та палестинських біженців (близько 2 млн. чол.), та необхідність фінансування державного сектору, який все ще домінує в економіці.
Незважаючи на принципове рішення щодо введення податку на додану вартість, реалізація цих планів відкладена до 2010 року, коли економіка країни набере необхідних для цього обертів.
Основними факторами, які стримують економічне зростання в Сирії, на думку експертів, є недосконалість короткострокової макроекономічної політики (бюджетні витрати, інфляція, хронічний дефіцит платіжного балансу та бюджету) та структура економіки, у т.ч. фінансова система та торгівельна політика.
23 квітня президентом Сирії було призначено нових міністрів внутрішніх справ, юстиції, охорони здоров’я, міністра апарату президента. Регіональні аналітики зміни в уряді коментують в загальному контексті необхідності зміни всього складу уряду, особливо його економічного блоку, який не справляється з проблемою подолання кризових явищ в економіці країни. Разом з тим, з огляду на реальний стан речей та існуючу систему прийняття принципових урядових рішень, в якій уряд не є самостійним та незалежним від позиції Президента Сирії, такі оцінки є певним перебільшенням.
Сирійським урядом вживається програма реформування економіки, яка має на меті виправити становище та побороти названі стримуючи фактори. Разом з тим, фінансова лібералізація та зростаюча «відкритість» в торгівельній та інвестиційній політиці не в змозі надати необхідного рівня зростання при збереженні поточного рівня державних витрат, які повинні бути зменшені. Крім цього, незважаючи на заяви сирійських високо посадовців, світова економічна криза, без сумніву, негативним чином вплине на строки реалізації програми реформ та економічну перспективу країни.
На засіданні уряду САР 22.06.2009 року був схвалений законопроект про прийняття нового Закону про труд. Новим трудовим законодавством, приймаючи до уваги зміни що відбулися у соціальному та економічному розвитку Сирії за останні роки, та відповідні міжнародні зобов’язання, забезпечуються відповідна законодавча та юридична база для поліпшених трудових відносин між робітником та роботодавцем, які повинні набути стабільного статусу, нового рівня відкритості та ефективності.
Законодавством передбачається встановити за робочими контрактами збалансовані контрактні взаємовигідні юридичні та економічні аспекти відносини без перегляду гуманітарних та соціальних. Рівень соціальних прав та гарантій значним чином поліпшується, особливо для соціально не захищених верств населення та людей з вадами здоров’я. Особлива увага надається трудовим контрактам у приватному секторі економіки, приймаючи зростаючу роль цього інституту у соціально-економічному середовищі Сирії.
Рівень дефіциту державного бюджету, який на 2009 рік запланований на рівні 9.2% ВВП, є яскравим свідченням існуючих проблем. Разом з тим, урядом робляться заяви про відповідність бюджетного планування п’ятирічному плану на період до 2010 року, проте існуючий рівень бюджетного дефіциту є очевидним фактором незадовільного стану фінансової системи країни.
Витратна частина бюджету останніми ринками продовжує збільшуватись, що визначається необхідністю утримання непропорційно великого для країни, що розвивається, державного сектору, та наявності в країні великої кількості біженців. В результаті, замість скорочення державного сектору та приватизації, продажу державних компаній, уряд дотримується лінії поступової лібералізації, акцентуючи увагу на сприянні приватних інвестицій в будівельну та туристичну галузі.
Подальша прихильність до дотримання соціальної гармонії означатиме відкладання намічених реформ. За оцінками експертів МВФ, у жовтні 2008 року рівень інфляції складав близько 5%. Однак через третю поспіль посуху та відміну деяких субсидій рівень споживчих цін, особливо на продукти харчування виріс значним чином. Це означатиме, що введення ПДВ буде відкладено до 2010 що найменше.
Лібералізація обмінного курсу сирійського фунта також стримується. За заявами сирійських офіційних чинників, обмінний курс сир. фунту визначається ринком, подальша його девальвація буде сприяти зростанню експорту. Разом з тим, перспектива запровадження вільного конвертування фунту невелика, у т.ч. у зв’язку дефіцитом платіжного балансу, який у 2009 році прогнозується на рівні 1 – 1.5 млрд. доларів США (більш ніж 2% від ВВП).
У 2009 році прогнозується завершення часів позивного нафтового балансу. Як очікується, вартість імпортованих Сирією нафтопродуктів буде дорівнювати експорту сирої нафти.
За результатами діяльності у першому кварталі поточного року, за даними міністерства нафти та природних ресурсів, середньодобова добича газу склала 21.6 млн. куб.м/добу (13.3 – природній газ, 8.3 – супутній газ). Середньодобова добича нафти склала 379049 бар/добу.
Урядові субсидії на нафтопродукти цього фінансового року будуть зменшені до 150 млрд. сир. фунтів (3.2 млрд. дол. США), що, за даними державної торгівельної компанії нафтопродуктів Mahrukat (монопольний дистриб’ютор нафтопродуктів), відповідає загальній тенденції зниження попиту на цю продукцію. Падіння попиту на перший квартал поточного року планувалось на рівні 40% у порівняння з аналогічним періодом 2008 року. За результатами року загальне зниження попиту очікується на рівні 60%, що в цілому відповідає рівні виділених на субсидії коштів.
За результатами 2008 року загальний рівень продаж Mahrukat нафтопродуктів досяг 231 млрд. сир.фунтів (4.86 млрд. дол. США), тоді як закупівельні витрати становили 603 млрд. сир. фунтів (12.7 млрд. дол. США). Збитки компанії становили 468 млрд. сир. фунтів (9.86 млрд. дол..США).
За даними Mahrukat, загальний попит на мазут у 2008 році склав 8.39 млрд. куб.м, що на 13% нижче показника 2007 року. Попит на бензин залишився стабільним на рівні 2 млрд. куб.м, попит на керосин впав на 9% до 14 млн.куб.м, тоді як попит на мазут підвищився на 9% до 6.8 млн. тонн.
Субсидії на дизельне пальне становили 254 млрд. сир.фунтів (5.35 млрд. дол. США), або 68% всієї різниці витрат компанії на закупівлю та продаж. Наступним за об’ємами субсидій є витрати на мазут, які становили 119 млрд. сир.фунтів (2.5 млрд. дол. США).
Виробництво нафти у 2008 році становило 385 тис. бар/добу (380 тис. – у 2007 р.), але це значно нижче рекордних показників 90-х років, коли добича становила 600 тис. бар/добу. За оцінками фахівців, виробництво нафти продовжуватиме падати до 320 тис.бар/добу у період до 2020 року.
Об’єми грошових переказів сирійців (близько 55 тис.), які працюють за кордоном, в основному в країнах Перської затоки, значним чином зменшились (за 2008 загальний об’єм оцінюється у 850 млн. доларів США) з огляду на політику місцевих урядів щодо звільнення іноземних працівників у період економічної кризи.
Довгий час сирійське керівництво піддавалось критиці за відсутність належної відкритості у зовнішній торгівлі. Тим не менш, дуже важливий крок було зроблено у грудні 2008 року, коли було ініційовано підписання нової версії Асоціативної угоди з ЄС. Дана угода безумовно позитивно вплине на зростання товарообігу з ЄС та залучення інвестицій європейських компаній. Наразі угода розглядається країнами – членами ЄС. Існує вірогідність підписання угоди ще до кінця поточного року.
У квітні ц.р. урядом утворено Високу раду з сирійсько-європейської асоціативної угоди, до складу якої включено прем’єр-міністра, заступника прем’єр-міністра з економічних питань, голова Державного комітету з планування, керуючий Центрального Банку, президенти Торгівельної та Промислової палат.
Євро інтеграційні устремління Сирії знаходять яскравий приклад у розвитку сирійсько-французького економічного співробітництва. Так, зокрема, на переговорах, що відбулися 18 червня 2009 року у Парижі між міністрами транспорту двох країн сторонами був розглянутий широкий спектр співробітництва у залізничному та морському транспорті, будівництва та модернізації рухомого складу та магістралей сирійської залізниці, розвиток портової інфраструктури, надання урядом Франції відповідних кредитів Сирії. Крім цього, на доповнення до вже підписаного контракту на придбання 14 літаків Аеробус, розглядаються подальші плани розвитку авіаційного парку сирійських державних та приватних авіакомпаній.
Конкретні угоди плануються до підписання під час наступного візиту прем’єр-міністра Франції, який планується на липень цього року.
На початку липня ц.р. очікується підписання контракту на фінансування другої черги програми Модернізації та розвитку промисловості Сирії з урядом Італії. Учасниками зазначеної програми єміністерство промисловості Сирії, ЮНІДО та Італійська установа розвитку. Зазначена програма, яка була започаткована у травні 2007 року та має на меті підвищення конкурентоздатності сирійської промисловості в умовах лібералізації торгівлі та внутрішнього ринку, фінансується урядом Італії, надані гранти оцінюються у 2.2 млн. євро.
Відкриття Дамаської Фондової Біржі, успішне просування переговорів з укладання Асоціативної угоди з ЄС, а також помітне пом’якшення відносин зі США, якими наразі розглядається питання про призначення Посла в Сирії, який був відсутній тут останні чотири роки у зв’язку з відкликанням у відповідь на події у Лівані (2005 рік), створюють необхідні умови успішного просування на шляху до отримання Сирією членства у СОТ, поглиблення співробітництва зі світовими фінансовими інституціями.
Регіональна геополітична небезпека та санкції з боку США значним чином впливають на активність західних інвесторів в Сирії. В цих умовах, незважаючи на глобальну економічну кризу, основним джерелом надходження зовнішніх інвестицій будуть залишатися країни Азії та Перської затоки.
На думку віце-прем’єр міністра з економічних питань САР А. Дардарі, з метою досягнення 9% темпів зростання економіки Сирії потрібно до 2015 року залучити інвестиційні ресурси в об’ємах близько 136 млрд. доларів США. 77 млрд. доларів США або 57% від зазначеного об’єму інвестицій планується залучити на проекти приватного сектору сирійської економіки. Реалізація стратегічного плану розвитку економіки на 2009 – 2015 роки передбачає уповільнення темпів інфляції до рівня не вище 5% та безробіття до 4%, проведення структурних змін в економіці, розвитку виробничих секторів, сталого економічного зростання.
За останній час Сирією багато зроблено на шляху до лібералізації зовнішньої торгівлі, зниження митних тарифів та обмеження на імпорт, створення належного інвестиційного клімату для залучення інвестицій до приватного сектору сирійської економіки.
Так, наприклад, китайські інвестиції оцінюються у 741.52 млн. доларів США. При цьому загальний товарообіг між країнами у 2008 році збільшився на 21% та досяг 2.27 млрд. дол..США, при сирійському експорті на рівні лише 10 млн. дол..США. До числа головних інвестиційних проектів, що наразі знаходяться в стадії реалізації перш за все необхідно відзначити проект Національної нафтової компанії Китаю з реабілітації видобутку нафти на старому родовищі Аль Кабішейх та будівництво нафтопереробного заводу Деір Езор. Обсяги китайських інвестицій сягають 2 млрд. доларів США.
Турецькі інвестиції на сьогодні складають близько 400 млн. доларів США і, як очікується, будуть продовжувати зростати великим темпами. Зважаючи на загальну залежність від інвестицій Саудівської Аравії та Катару, урядом Сирії приймаються заходи щодо диверсифікації інвестиційних джерел.
Наразі, за оцінками іноземних та регіональних експертів, загальний об’єм іноземних інвестицій в Сирії, коливається в межах від 1 до 10 млрд. доларів США. Розбіг оціночних даних пояснюється відсутністю достовірної офіційної статистичної інформації, що між іншим стримує інвестиційні процеси.
Цього року планується проведення досліджень інвестиційного клімату в Сирії за програмою Світового банку. Останнє дослідження такого роду відбулось у 2004 році. Об’єктом дослідження буде приватний сектор економіки Сирії, планується обстежити близько 500 сирійських компаній.
Наприкінці 2008 року Сирія та Катар підписали угоду про створення спільної холдингової компанії Syria’s Qatari Holding Company з уставним капіталом 5 млрд. доларів США, якою будуть виконуватись інвестиційні проекти у сферах будівництва нових генеруючих енергетичних потужностей, заводів з виробництва мінеральних добрив, іригаційні проекти, промисловості.
Крім цього, продовжується спільна діяльність з кувейтською компанією Kharafi Group, якою також розглядається можливість реалізації інвестиційних проектів у промисловій сфері, зокрема будівництва цементного заводу потужністю 3 млн. тонн. Меморандум про будівництво цього заводу укладено у травні ц.р. В процесі опрацювання проекти будівництва об’єктів енергетики та водопостачання.
На початку червня ц.р. керівниками Сирійської державної комісії з планування та кувейтського Фонду арабського економічного розвитку відбулись переговори та підписана угода про порозуміння щодо фінансування Фондом багатьох життєво важливих для Сирії проектів, до числа яких перш за все можна віднести проект будівництва водопроводів з річок Євфрат та Тигр для проведення іригаційних заходів, забезпечення питною водою сирійських міст Хасаке та Деір Езор. Кувейтський фонд виділяє грант на проведення нового техніко-економічного обґрунтування проекту водовідведення з р. Тигр, подальшому ним планується фінансування цього масштабного проекту.
Крім цього, обговорюються проекти будівництва ТЕС Деір Резор, фабрики з виробництва фосфатних добрив та проект розширення та реабілітації системи постачання питної води у м.Дамаск. Співробітництво з Фондом триває з 1969 року, наразі підписано 27 кредитних угод на загальну суму 1.113 млрд. сир. фунтів.
Проблема прискорення реалізації іригаційних проектів та постачання питної води були темою парламентських слухань, що відбулися 1 червня 2009 року. Міністр іригації Сирії Надер Аль Бунні відзначив, що у відповідності до плану, затвердженого Генеральною комісією з водних ресурсів (Water Resources General Commission), цим проектам надається особливий пріоритет, їх реалізація вже розпочалася, визначені джерела їх зовнішнього фінансування.
За наявними даними, переговори уряду Сирії з Кувейтським фондом арабського економічного розвитку та Ісламським банком розвитку щодо надання кредитних ресурсів для фінансування зазначених життєво важливих для Сирії проектів знаходяться в завершальній стадії. Загальна сума кредиту на будівництво та модернізацію гідротехнічних споруд оцінюється на сьогодні в об’ємі 114 млн. євро. 35% від загальної суми, як очікується, буде надано Кувейтським фондом.
У найближчий час очікується оголошення тендерів на будівництво, зокрема, міні ГЕС, водоводів, перекачувальних та фільтрувальних станцій, каналів та інших гідротехнічних споруд.
Враховуючи перспективи розвитку сирійської економіки, стратегічне значення та вплив САР на політичні та економічні процеси в регіоні, провідні країни світу розглядають можливість активізації торгівельно-економічного співробітництва з Сирією, що у більшості випадків пов’язується з інвестуванням перспективних проектів. На особливу увагу заслуговує діяльність на цьому ринку Росії, Китаю та в останній час Індії.
В останній час помітним чином пожвавились контакти між Сирією та Іраком на міжурядовому рівні. Під час останнього травневого візиту прем’єр-міністра Сирії Н. Отрі до Іраку було підписано більш ніж 20 торгівельно-економічних угод, які мають на меті значним чином збільшити товарообіг між країнами. Наразі товарообіг складає близько 800 млн. доларів США, що значно нижче показників торгівлі Сирії зі своїми основними торгівельними партнерами Туреччиною та Китаєм, з якими торгівля сягає 2 млрд. доларів США. Доречно відзначити, що сирійський експорт до Іраку склав у 2007 році 641 млн. доларів США, у порівняні з 2 млрд. доларів США у 2003 році.
На спільному міжміністерському сирійсько–іракському комітеті, перше засідання якого відбулось 4.06.09 у Дамаску, прийнято рішення щодо створення нових промислових зон у прикордонних районах двох країн. Зокрема планується будівництво двох нафтопереробних заводів, заводу з виробництва фосфатних добрив (газ постачатиметься з іракського родовища Аркас, освоєння якого буде проводитись спільно), фабрики з виробництва тютюнових та фармацевтичних виробів. Згадані виробництва, як передбачається, спрямовані як на наповнення товарами внутрішніх ринків двох країн, так і на поставки на експорт до інших арабських країн.
Серед проектів, які знаходяться в стадії обговорення та підготовки технічних завдань, доречно виділити модернізацію та реконструкцію нафтопроводу порт Баніас (Сирія) – Кіркук (Ірак), яким планується постачання іракської нафти до Середземного моря та її переробка на нафтопереробному заводі в Баніасі.
Крім цього, між профільними міністерствами нафти та газу досягнуто домовленість щодо спільного розвитку іракського газового родовища Аккас та будівництва газопроводу з метою подальшого експорту газу до Європи через приєднання до т.зв. Арабського магістрального газопроводу, частина, якого проходить через територію Сирії.
Реалізація вказаних проектів дозволить Сирії отримати відчутні економічні прибутки, що набуває актуальності у зв’язку з подальшим падінням нафто добичі в країні до найнижчого за останні роки рівні – 380 тис. бар/добу.
В останній час особливого значення набув розвиток торгівельно-економічного співробітництва Сирії з Іраном. У цьому зв’язку доцільно зазначити що 1.03.09 набув чинності Закон про режим преференційної торгівлі між Іраном та Сирією. Торгівельний оборот між країнами оцінюється фахівцями на рівні 350 млн. доларів США, поставлена мета досягти до 2010 року показника взаємної торгівлі на рівні 1 млрд. дол.. США. Капітал спільних ірано-сирійських підприємств оцінюється на сьогодні у 1.5 млрд. дол. США.
29 травня у Багдаді була підписана угода між Іраном, Іраком та Туреччиною щодо співробітництва в енергетичний сфері та об’єднання енергосистем цих країн з Сирією. В довгостроковій перспективі планується об’єднання енергетичних систем арабських країн Перської затоки з країнами регіону та середньо азійських країн.
Іншим амбіційним проектом є будівництво трансіранської залізної дороги, яка з’єднає Іран, Ірак та Сирію, про що сторони домовились під час проведення 1 червня у м. Дамаску Регіонального залізничного саміту.
Іранська інжинірингова компанія Mirab розпочала реалізацію проекту будівництва муніципальної каналізаційної системи у приморських районах Сирії вартістю 3 млрд. сир. фунтів (65 млн. доларів США). Інша іранська компанія Sabir закінчила будівництво 5 км іригаційного тунелю, який є складовою частиною проекту доставки питної води з р. Євфрат до південних районів губернаторства Алеппо.
| 
Сирія
