Правове регулювання іноземних інвестицій
Законодавчі акти, які стосуються підприємств, що засновані за участю іноземного капіталу
Іноземне інвестування в Угорщині регулюється Законом № 1988/XXIV. Відповідно до Закону, іноземні інвестиції в Угорщині знаходяться у безпеці та під захистом. Будь-яка шкода, завдаа майну іноземного інвестора націоналізацією, відчуженням або у результаті правових наслідків інших дій органів влади, підлягає невідкладному, негайному відшкодуванню по актуальній вартості. Держава забезпечує відшкодування через той адміністративний орган, яким були здійснені вищенаведені заходи. У разі порушення закону, неправомірні адміністративні дії оскаржуються у судовому порядку. Сума відшкодування (компенсації) виплачується бенефіціарію у валюті, якою була здійснена інвестиція.
Правила, що регулюють порядок діяльності підприємств з іноземним капіталом, містяться у Законі № 1997/CXLIV. Підприємства, які засновані за участю іноземного капіталу, мають права бути засновниками інших підприємств та набути частку в діючих підприємствах (господарських товариствах). Нагляд за діяльністю підприємств здійснює Реєстраційний Суд.
Найважливішими правилами, що регулюють діяльність підприємств з іноземними інвестиціями, є наступні:
- Підприємства повинні сплачувати податок з господарських товариств.
- Сума сплаченого підприємствами при здійсненні інвестиції ПДВ (AFA) після підлягає поверненню.
- Підприємства мають права придбати та мати у власності нерухомість, інше майно та майнові права, а також вільно розпоряджатися цією власністю.
- Вільно, у відповідності до чинного законодавства, визначають свою цінову політику.
- Мають право на здійснення як гуртової так і роздрібної торгівлі, а також зовнішньої торговельної діяльності.
- Для них є чинними ті самі (без будь-яких винятків) правила бухгалтерського обліку та звітності, що діють для підприємств, які знаходяться у власності угорських суб’єктів.
- Іноземці також можуть бути керівниками, менеджерами, членами наглядової ради та співробітниками підприємства.
- Бухгалтерський облік ведеться у форинтах.
- У разі, якщо це встановлено установчими документами, господарські товариства з іноземними інвестиціями можуть вирішувати спірні питання, що виникатимуть стосовно статуту підприємства у вітчизняних або іноземних судах загальної юрисдикції, а також у третейських судах.
Правове регулювання заснування підприємства
Правила заснування підприємств у формі господарських товариств, та порядок діяльності господарських товариств встановлені Законом № 1997/CXLIV. Досвід останніх десяти років свідчить про те, що іноземні інвестори з різних форм господарських товариств надають перевагу командитним товариствам, товариствам з обмеженою відповідальністю та акціонерним товариствам.
З огляду на те, що найбільшою популярністю у середовищі іноземних інвесторів користується передусім саме дві останні форми (ТОВ та АТ) у подальшому більш детально викладаємо ті найбільш важливі положення які стосуються їх.
Починаючи з 1 січня 1994 року в Угорщині є можливість заснувати також й так звані off-shore підприємства. Іноземні підприємці, серед них і ті, які прибули з пострадянських теренів, останнім часом досить широко користуються цією можливістю, тому у подальшому стисло викладемо найбільш важливу інформацію і про ці підприємства.
Командитні товариства
Хоча законодавством не встановлені будь-які обмеження щодо кількості учасників та величини статутного капіталу командитного товариства (КТ), однак, зазвичай цією формою підприємства користуються як правило невеликі за розміром підприємства. Командитне товариство не є юридичною особою. У КТ хоча б один з членів (так званий внутрішній член) має повну (необмежену) відповідальність, тоді як хоча б у одного іншого члена (так званого зовнішнього члена) відповідальність обмежена розміром його внеску (вкладу).
Увага! З вищенаведеного випливає, що у такому господарському товаристві внутрішній член несе відповідальність по зобов’язанням підприємства повним обсягом свого рухомого та нерухомого майна, а відповідальність зовнішнього члена обмежується розміром його внеску у підприємство.
Товариство з обмеженою відповідальністю
ТОВ є найбільш популярною в Угорщині формою підприємництва з числа тих, котрі є юридичними особами. Статутний капітал ТОВ повинен бути не менше 3 мільйонів форинтів, обсяг грошових внесків при заснуванні не може бути менше ніж 30% статутного капіталу або менше одного мільйона форинтів. Внески окремих членів до статутного капіталу можуть складатись як з грошових, так й з не грошових (апортних) вкладень.
Апортом може бути тільки така річ, інтелектуальний твір або право, яке може бути відчужене у формі судового виконання, а також добровільно відчужене товариством без згоди на це третьої особи.
Найбільш важливими положеннями щодо заснування та діяльності ТОВ є наступні:
Назва товариства повинна віддзеркалювати її основний від діяльності. У разі , якщо товариство має назву також й іноземною мовою – це повинно бути відзначено в установчому договорі, назва іноземною мовою повинна відповідати угорській назві.
Членами ТОВ можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, вітчизняні рівно, як й іноземні. В установчому договорі потрібно зазначити громадянство засновників.
Керування справами та представництво ТОВ здійснюють обрані членами товариства один або декілька виконавчих директорів. Закон не встановлює кількість виконавчих директорів. Не виключена можливість й того, щоб їх всіх одночасно наділити представницькими повноваженнями та правом реєстрації підприємства. В установчому договорі необхідно встановити величину голосів та процедуру на випадок рівності голосів.
В разі, якщо статутний капітал ТОВ більше ніж 50 мільйонів форинтів, підприємство обов’язково повинно найняти аудитора. В разі, якщо в середньому, за період останніх двох років, нетто сукупний річний прибуток товариства складає більш ніж 50 мільйонів форинтів – наявність аудитора на підприємстві також є обов’язковим.
Утворення наглядової ради є обов’язковою при величині статутного капіталу більш ніж 20 мільйонів форинтів, при кількості членів товариства більш ніж 25 осіб, а також у разі, якщо середня чисельність робітників перебільшує 200 осіб. Наглядова рада повинна складатися якнайменше з трьох осіб. Відповідно до чинного законодавства, процедура реєстрації підприємства здійснюється диференційовано, тобто – в установчому договорі є можливим визначити: котрий з виконавчих директорів уповноважується на здійснення реєстрації підприємства самостійно, а котрий має право це робити тільки спільно з іншим директором.
ТОВ можливо створити для здійснення будь-якої незабороненої законом діяльності.
Загальним правилом є те, що доля одного з членів у підприємстві вільно може перейти у власність іншого члена товариства, але в установчому договорі може бути встановлено й обов’язковість погодження загальними зборами товариства таких змін майнових пропорцій. При переході частки власності в підприємстві до сторонньої особи, переважне право на придбання цієї частки мають у наступній послідовності наступні суб’єкти: член товариства, саме товариство, особа визначена загальними зборами товариства.
Найважливішим органом управління ТОВ є загальні збори. Відповідно до закону збори вважаються правоздатними, в разі присутності на засіданні представництва половини статутного капіталу.
Акціонерне товариство
Акціонерне товариство (АТ) – є господарським товариством, яке базується на статутному капіталі, що складається з наперед визначеної кількості, з визначеною вартістю акцій, в якій відповідальність акціонера перед товариством визначається номінальною вартістю його акції.
Мінімальний статутний капітал (АТ) визначений законом у сумі 20 мільйонів форинтів, доля грошового внеску при заснуванні повинно складати не менше 30%, або як мінімум 10 мільйонів форинтів.
Негрошовий внесок (апорт) повинен бути переданий у розпорядження товариства заздалегідь – це є обов’язковою умовою реєстрації товариства.
Найбільш важливими положеннями щодо заснування та діяльності АТ є наступні:
Назва товариства повинна віддзеркалювати його основний від діяльності. У разі , якщо товариство має назву також й іноземною мовою – це повинно бути відзначено в установчому договорі, назва іноземною мовою повинна відповідати угорській назві. Членами ТОВ можуть бути як фізичні так і юридичні особи, вітчизняні рівно як й іноземні. Заснування АТ може відбутися як у відкритій так і в закритій формі.
При заснуванні АТ відкритої форми відбувається публічна підписка на акції товариства. При заснуванні товариства закритої форми, тобто такої, де в установчому документі засновники домовляються про те, що всі акції у відповідних пропорціях вони поділять між собою, немає потреби у випуску оголошення про створення та підписки на акції, а також не потрібно проводити установчі збори, і замість статуту потрібно виготовити установчий документ.
Акція – це цінний папір, що підтверджує членські права. Акція повинна бути виготовлена друкарським способом. Акціонер, який не виконав свої зобов’язання по матеріальним внескам не має права реалізувати своє право голосу.
Акція у залежності від її типу може бути іменною або на пред’явника.
Найвищим органом АТ є загальні збори, які обирають дирекцію.
Дирекція є виконавчим органом товариства, представляє АТ перед третіми особами, судами та іншими органами, формує робочі органи АТ і керує їх діяльністю. Загальні збори обирають директорів. Директорат складається з 3 – 11 осіб, кожний з директорів уповноважений на реєстрацію АТ. Відповідно до чинного законодавства, реєстрація підприємства відбувається подібно до реєстрації ТОВ – диференційовано, тобто визначається статутом хто з представників (директорів) уповноважується самостійно здійснювати реєстрацію, а котрий з них може це робити тільки разом з іншим представником.
Акціонерне товариство можливо створити для здійснення будь-якої незабороненої законом діяльності.
Для АТ є обов’язковим обрати аудитора. Також є обов’язковим обрання наглядової ради, яке має складатися не менше ніж з трьох членів.
ТОВ або АТ? Яка форма пропонується?
Товариство з обмеженою відповідальністю зазвичай складається з декількох членів, кількість їх відносно незначна, але, у порівнянні з командитним товариством – це більш капіталізоване підприємство, в якому правове регулюванням акцентується на характері об’єднання осіб.
У порівнянні з вищенаведеними даними, для акціонерних товариств є характерним знеособленість членів, адже, як правило майнові права втілені в знеособлених акціях.
Цінні папери, що втілюють майнові права акціонерів зазвичай знаходяться у вільному обігу, тоді як розмір частки майна, у що втілені майнові права членів ТОВ можуть бути відчужені тільки відповідно з встановленими процедурами, з урахуванням права першочерговості інших членів товариства.
Створити ТОВ доцільно у тих випадках коли невелика кількість осіб бажають сконцентрувати відносно незначні майнові цінності, з метою створення малого або середнього підприємства, та коли члени бажають особисто прийняти участь в управлінні підприємством. При кількості більш ніж 50-ти учасників, рекомендується створення акціонерного товариства.
Підприємства офшорного типу в Угорщині
В Угорщині, з 1 січня 1994 року, є можливість створення типу підприємства оff-shore. Особливість угорських підприємств типу оff-shore у тому, що саме слово оff-shore у назві підприємства не відображається, тому у стосунках зі своїми комерційними партнерами воно виступає як звичайне підприємство. Формою товариства для таких підприємств може бути ТОВ або АТ, торговими партнерами оff-shore можуть бути виключно іноземці, а місце виконання договірних зобов’язань, як по контрактам, так і в реальності, повинно знаходитися за кордоном.
Більшість від сумарної кількості керівного складу, членів наглядової ради та співробітників повинні складати фізичні особи – громадяни Угорщини, підприємство повинно працювати з аудитором, який зареєстрований в Угорщині, представляти у суді та перед іншими органами влади інтереси підприємства може виключно угорський адвокат, підприємство може мати банківський рахунок тільки в фінансовому закладі, який зареєстрований на території Угорщини.
Підприємства оff-shore сплачують 3%-ий податок з господарських товариств. Розмір податку на дивіденди визначається (у залежності від наявності) у відповідності до договорів про уникнення подвійного оподаткування між Угорщиною та країною члена товариства.
Митне регулювання
Митні тарифи, питання митних процедур та митної адміністрації регулюються Законом № 1995/С. Порядок виконання закону визначений постановою Уряду №1996/45. Дія Закону розповсюджується на митну територію Угорщини включно й вільні митні зони.
Відповідно до закону митні зобов’язання справляються негайно. Митні зобов’язання складаються з: мита, ПДВ (AFA) споживчого податку, статистичного збору, збору за митне оформлення та інших обов’язкових платежів (наприклад, у випадку окремих товарів дорожній збір, екологічний збір). Якщо не має дозволу на відстрочку платежу, митні – зобов’язання сплачуються протягом п’яти робочих діб.
У рамках зовнішньоторговельного обігу відбувається митне оформлення, що здійснюється митними органами. Митне оформлення відбувається у приміщеннях митної адміністрації або на спеціальних територіях, визначених для здійснення перевірки товарів.
У випадку з товарами, які призначені для реалізації в Угорщині, митне оформлення включає у себе: митний контроль (огляд), встановлення зобов’язань по сплаті мита, обкладання митом, справляння мита, а також надання дозволу на вільну реалізацію товару.
Зберігання товарів, що підлягають митному оформленню може відбуватися у митних складах. Існують два види таких складів: відкритий митний склад, приватний митний склад.
Діяльність відкритих митних складів забезпечується митною адміністрацією або митною агенцією, ці склади є доступними для всіх. Приватні митні склади забезпечують зберігання товарів, які мають дозвіл на тривале зберігання, або складають частку цілісної товарної партії, чи реалізуються поступово, на підставі окремих угод. Дозвіл на зберігання видається відповідним митним орган за територіальної належністю. | 
Угорщина
