1.
|
Питання щодо ситуації навколо погашення заборгованості фірмі "Ф.Й. Ельснер ГмбХ" (Республіка Австрія) за поставлені в 1997 році гербіциди господарствам Дніпропетровської області.
|
Згідно з розпорядженням Голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 24 жовтня 1997 року №396-р, спрямованого на забезпечення сільгоспвиробників області засобами захисту рослин під урожай 1998 року.
До реалізації вказано розпорядження було залучено Дніпропетровське представництво ДАК „Хліб України”.
Зазначеним розпорядженням передбачалось виділення через обласне представництво ДАК „Хліб України” з ресурсів області 24 тис.тонн насіння соняшнику для обласної виробничої асоціації „Родючість” на закупівлю гербіциду.
Управління сільського господарства й продовольства Дніпропетровської облдержадміністрації зобов’язано було організувати укладання угод господарствами області з обласною виробничою асоціацію „Родючість” на поставку гербіциду та забезпечення повернення боргу з урожаю 1998 року.
На виконання розпорядження між обласною виробничою асоціацією „Родючість”, обласним представництвом ДАК „Хліб Україна” та ППФ „Орнамент” було укладено договір від 04.11.1997р. №7.
Виконання умов цього договору всіма сторонами було обумовлено надходженням насіння соняшнику із ресурсів області.
У зв’язку з тим, що із ресурсів області насіння соняшнику не було виділено, виконання цього договору стало неможливим, внаслідок чого він був розірваний, про що складено акт від 30.12.1998 року.
Слід зазначити, що при розірванні договору і складанні акту жодна із сторін – учасників договору претензій не мала.
ППФ „Орнамент”, не отримавши насіння соняшнику, не мала можливості для проведення закупівлі гербіциду і не здійснила його поставки асоціації „Родючість” або обласному представництву компанії.
Більш того, за інформацією Дніпропетровського обласного дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” ППФ „Орнамент”, на підставі укладених угод, здійснювало поставки гербіциду на адресу ВАТ „Просянський елеватор”, Полтавської обласної виробничої асоціації „Родючість”. В подальшому за позовом ППФ „Орнамент” рішенням господарського суду Дніпропетровської області з ВАТ „Просянський елеватор” було стягнуто заборгованість за поставлений гербіцид.
|
Торговому раднику Посольства Австрії в Україні Г. Постлю (лист Мінекономіки від 14.04.2008 № 109-24/295-1) та ТЕМ у складі Посольства України в Австрії (лист Мінекономіки від 14.04.2008 № 109-24/294-1) надана інформація Мінагрополітики за наступним змістом.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.04.2006 частково задоволені позовні вимоги фірми «Ф.Й.Ельснер енд К» щодо стягнення з ДАК «Хліб України» 15 756 000, 00 грн. – основного боргу; 25 5000, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.
На виконання рішення Господарського суду м. Києва від 17.04.2006 у справі №30/106 було видано Наказ, який у подальшому було пред’явлено Стягувачем до примусового виконання до Державної виконавчої служби. На виконання Наказу №30/106 було відкрито виконавче провадження № 3058677.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2006, ДАК «Хліб України» протягом 2006-2007 років неодноразово звертався з апеляційними скаргами до Київського апеляційного Господарського суду, Вищого господарського суду України та Верховного суду України. Постановою вищого господарського суду України від 02.08.2007 у справі 30/106 касаційну скаргу ДАК «Хліб України» залишено без задоволення, а постанову щодо часткового задоволення позивних вимог фірми «Ф.Й.Ельснер енд К» залишено без змін.
Позиція Мінекономіки: пропонується австрійській компанії «Ф.Й.Ельснер енд Ко» в подальшому не вимагати втручання органів державної виконавчої влади центрального та місцевого рівня у розв’язанні цього конфлікту, а зосередити роботу, до остаточного вирішення питання, на співпраці з органами Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України згідно з вимогами Закону України «Про виконавче впровадження».
|
2.
|
Врегулюванні ситуації навколо австрійської фірми SchallerLebensmitteltechnik, NorbertSchallerGes. m.b.H.
(звернення Торгового радника Посольства Австрії в Україні)
|
За інформацією австрійської сторони фірма Schaller Lebensmitteltechnik, Norbert Schaller Ges. m.b.H. отримала у 2006 році від ВАТ «Перший інвестиційний банк» банківську гарантію № 27.04-19752 з доповненням № 28.04-17327 з метою забезпечення сплати за поставку обладнання для м’ясопереробної промисловості для українського підприємства ПП Флеш (с. Коржі, Київської області), відповідно до якої банк, у разі несплати українським підприємством будь-якої суми по контракту за поставлену техніку, зобов’язаний сплатити після отримання першої вимоги австрійського постачальника будь-яку суму до максимальної суми 2 486 816,80 євро. Місцем вирішення спорів у даній гарантії зазначений Третейський суд при Палаті економіки Австрії.
У зв’язку з невиконанням українським підприємством своїх зобов’язань згідно контракту № 105/2004 на поставку техніки австрійська фірма Schaller Lebensmitteltechnik, Norbert Schaller Ges. m.b.H звернулася до ВАТ «Перший інвестиційний банк» щодо виконання взятих на себе гарантійних зобов’язань.
Водночас, згідно рішення Господарського суду у м. Києві за позивом ВАТ «Перший інвестиційний банк» зазначена банківська гарантія була визнана недійсною. На думку австрійської сторони розгляд спірного питання господарським судом м. Києва також суперечить положенням гарантійної угоди.
|
Надана відповідь Торговому раднику Посольства Австрії в Україні Г. Постлю (лист Мінекономіки від 12.11.2008 3 4601-24/813-1) після отримання на запит Мінекономіки відповідних роз’яснень Мін’юсту.
Довідково: Від Мін’юсту отримана інформація за наступним змістом.
Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону (стаття 129 Конституції України). Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється (стаття 126 Конституції України).
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами по всій території України. Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність (стаття 11 Закону України «Про судоустрій України» від 07.02.2002 № 3018-ІІІ).
Слід зазначити, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення (стаття 12 цього ж Закону).
Так, відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991 № 1798-ХІІ сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу на рішення, яке не набрало законної сили.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, - з дня підписання рішення.
Відновлювання пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом (стаття 93 ГПК).
|