Іноземні інвестори, які ведуть бізнес в Україні з проблемними питаннями до Посольства на протязі січня-вересня офіційно не зверталися.
Проте, у травні 2009 р., у зв’язку із підготовкою та ухваленням ВР України Закону України „Про заборону грального бізнесу в Україні” та Наказом Міністерства фінансів України „Про зупинення дії ліцензій Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор” № 650 від 08.05.2009 р. естонська сторона висловила претензію, що естонська кампанія „Олімпік”, яка є одним з значних естонських інвесторів в українську економіку (35 млн. євро на рік) та має 22 заклади грального бізнесу на території України і забезпечує роботою біля 700 робітників, в результаті зазначених дій несе великі збитки через закриття своїх підприємств.
Згадана ситуація стала приводом до звернення Прем’єр - міністра ЕР А.Ансіпа на адресу Президента України В.А.Ющенка і Глави українського уряду Ю.В.Тимошенко.
У вересні 2009 р. естонською стороною також була висловлена претензія стосовно незадовільного виконання підприємством „ВАТ Сумихімпром” своїх боргових зобов’язань перед естонським підприємством „Кредекс”.
Згадана ситуація стала приводом відвідання Посла ЕР в Україні Я.Хейна МЗС України.
Крім цього, Посольство Естонії в Україні та Цільова державна установа з підтримки підприємництва “Ентерпрайз Естонія” виокремлюють наступні проблемні питання:
- “політичні ризики” для здійснення підприємницької діяльності та інвестування в Україну, пов’язані з невизначеною політичною ситуацією;
- відсутність чітких, зрозумілих, єдиних для всіх “правил гри”; слабкість судової системи. Вкрай негативну реакцію естонських підприємців викликає таке ганебне явище в українській державі, як рейдерство;
- постійні зміни регуляторних правових актів, зокрема, тих, що стосуються процедури отримання сертифікатів відповідності продукції та товарів сільськогосподарської групи в Україні;
- неможливість придбати в Україні у власність землю, на якій розташовані підприємства, що належать естонським бізнесменам;
- широко розповсюджена практика недотримання українськими підприємцями вже підписаних домовленостей.
Разом з тим, перешкодою використання експортних та інвестиційних можливостей є недостатня гнучкість українських кампаній у визначенні географії своєї присутності, зокрема, на естонському національному ринку товарів і послуг через незначну його ємкість.
Основні проблемні питання українсько-естонських відносин |