Аналіз зовнішньоекономічної політики Республіки Ірак у третьому кварталі 2009 року
Протягом ІІІ-го кварталу ц.р. зовнішньоекономічна політика Іраку була спрямована на налагодженні економічних стосунків із сусідніми арабськими країнами, насамперед із Туреччиною та Іраном, а також з країнами Європи (Франція). Крім того, набирає обертів розвиток двосторонніх торговельно-економічних стосунків Іраку з Росією. В той же час, із-за суперечностей Іраку з Кувейтом щодо репараційних виплат, двосторонні відносини між двома країнами суттєво загострилися.
У розвиток економічних стосунків Іраку з Туреччиною слід відмітити про візит в Багдад Президента Туреччини, в ході якого була підписана угода про торгівлю між двома країнами, яка, як було заявлено, сприятиме збільшенню товарообігу між Іраком та Туреччиною вдвічі – до 10 млрд. дол. США.
Також більш читки риси набуває участь Іраку в міжнародному проекті «Набукко».
Нарада на рівні міністрів турецько-іракської ради із стратегічного партнерства відбулась 20 вересня ц.р., де зустрілися міністри МЗС та внутрішніх справ обох країн. Крім цього, на Нараді були присутні Міністр МЗС Сирії та Генеральний секретар Ліги арабських держав. Крім політичних питань, делегати обговорили питання розвитку зовнішній торгівлі між двома країнами в сфері енергетики, охорони здоров’я, торгівлі, та сільського господарства.
***
Під час візиту економічного радника міністерства закордонних справ Ірану Х. Данаіфар в Ірак для обговорення питань розвитку торговельно-економічного співробітництва між Іраном і Іраком посадовець заявив, що в цьому році іранський експорт до Іраку наблизиться до 5,5 млрд. дол. США. В минулому році, іранський експорт до Іраку досяг позначки у 4 млрд. дол. США. На сьогоднішній день Іран залишається другим торговельним партнером Іраку після Туреччини (товарообіг Туреччини з Іраком в цьому році прогнозується до 7 млрд. дол. США).
***
Окрема увага на іраксько-кувейтському напрямку була приділена питанням списання або реструктуризації репараційних зобов’язань Іраку перед Кувейтом (за наслідками окупації) та його зовнішнього боргу.
***
У ході одноденного перебування в Іраку 2 липня ц.р. Прем’єр-міністра Франції Франсуа Фійона між Парижем та Багдадом було підписано рамкову угоду про розвиток співробітництва в економічній, культурній та науковій сферах. Укладений документ, зокрема, передбачає зобов’язання Іраку забезпечити всебічне сприяння комерційній діяльності французьких компаній на території країни.
У свою чергу, Париж має надати сприяння Багдаду у вступі до Світової організації торгівлі та підготовки до укладення рамкової Угоди про партнерство та співробітництво з Європейським союзом.
Крім того, у рамках візиту Ф.Фійона між французькими компаніями та іракським урядом було підписано низку контрактів у сфері транспорту, електроенергетики, водного господарства, а також сформована міжурядова рада, яка вироблятиме взаємовигідні підходи до створення спільних французько-іракських підприємств на території Іраку.
***
На тлі візитів європейських високопосадовців активізувалась участь уряду Іракського Курдистану у зовнішній політиці Іраку. Зокрема, програми візитів практично всіх іноземних посадовців до Іраку включають зустрічі з Президентом або Прем’єр-міністром Іракського Курдистану та відвідання цієї автономії Іраку. Така активність курдів націлена на розвиток економічної складової зовнішніх стосунків Іракського Курдистану, який є привабливим для іноземного бізнесу через задовільну, на відміну від решти районів Іраку, безпекову ситуацію.
***
7 вересня ц.р. Багдад відвідала російська делегація на чолі з міністром енергетики РФ С. Шматком, який провів зустрічі з прем’єр-міністром Іраку, міністрами нафти та електроенергетики Іраку.
У ході переговорів сторони висловили готовність до продовження діалогу щодо умов участі російської компанії «LUKOIL» у розробці нафтового родовища «Західна Курна - 2» на півдні Іраку, а також щодо залучення російських фахівців для відновлення та будівництва нових тепло- та гідроелектростанцій в Іраку.
Варто відзначити, що умовою продовження роботи російської компанії «Техноекспорт» в Іраку стала вимога укласти додаткові контракти, які б гарантували з боку уряду Іраку забезпечення безпеки російських працівників.
Крім того, в ході візиту, Росія та Ірак досягли домовленостей щодо спільного будівництва газопроводу «Кіркук-Бамія», а також про подальше налагодження співробітництва по ТЕС «Юсифія» та ТЕС «Дібіс».
***
Протягом третього кварталу 2009 року основні зусилля іракського уряду в економічній сфері були зосереджені на збільшенні обсягів видобутку нафти, експорт якої залишається основним джерелом наповнення бюджету Іраку. Протягом кварталу Ірак досяг максимальних з 2003 р. показників експорту сирої нафти - 2,4 мільйона барелів на добу. Зростанню експорту сприяла інтеграція експортних потужностей Іракського Курдистану до нафтоекспортної системи Іраку. З 01.06.09 до 100 тисяч барелів видобутої в Іракському Курдистані нафти кожного дня транспортується до Туреччини.
***
Основна подія в економічній сфері не лише звітного періоду, а і загалом, новітньої історії Іраку, також була пов’язана з нафтою. Цією подією стало проведення у Багдаді 30.06.09 торгів за право видобувати нафту та природний газ в Іраку.Обсяг виставлених на тендер шести нафтових родовищ оцінено у 43 мільярда барелів (з 115 мільярдів барелів розвіданої в Іраку нафти). Крім того, до конкурсу було внесено два газових родовища.
Пропозиції десятка іноземних компаній з Європи та США, Туреччини, Китаю, Росії та Південної Кореї полягали у готовності розпочати практичну роботу в Іраку за умови сплати іракської стороною за видобуту сировину від 8 до 25 доларів США. У той же час, Багдад був готовий сплачувати лише по 2-4 долара США за кожен видобутий барель.
На такі умови з 22 іноземних компанії погодились лише британська нафтова група BP та китайська компанія CNPC, які протягом наступних 20 років видобуватимуть нафту на одному з найбільших в Іраку родовищ.
Незважаючи на те, що більшість виставлених на тендер іракських покладів так і не знайшли своїх іноземних інвесторів, Міністерство нафти Іраку спростувало переконання деяких оглядачів про провал тендеру та навпаки, охарактеризувало результати прозорих та чесних торгів як успішні, такі, які засвідчили інтерес крупного іноземного бізнесу у приході до Іраку та підтвердили чітку позицію уряду Іраку стосовно дотримання національних інтересів країни.
***
Крім того, протягом звітного періоду слід відмітити стійкість по відношенню до американського долара національної валюти Іраку – іракського динару. Так, протягом півріччя курс іракського динара залишався незмінним і складає 1 170 динар за долар США. Зважена політика Національного банку Іраку дозволила суттєво (в два рази) знизити облікову ставку, яка на початок періоду дорівнювала 14%, а станом на 1 серпня 7%. Індекс споживчих цін (інфляція) протягом півріччя коливалася в межах 4-8%.
Розвиток іракської економіки продовжував стримуватись недостатньою ефективністю органів державної влади, корупцією, діями терористів та екстремістів проти об’єктів народногосподарського сектору.
До головних негативних моментів поточної економічної ситуації в Іраку можна віднести наступні фактори:
- складні безпекові умови: протягом звітного періоду інтенсивність здійснення екстремістськими та терористичними угрупованнями диверсійних дій проти об’єктів народного господарства країни акредитації не знизилась;
- низька ефективність органів державної влади та незавершеність процесу формування законодавчої бази, що регулює економічні відносини в країні. Прийняття нового нафтового закону Іраку гальмується через розбіжності між різними конфесійними групами населення Іраку;
- кризова ситуація у сфері забезпечення потреб країни в електроенергії: Головними проблемами у даній сфері залишаються повільні темпи відбудови ліній електромереж, перебої у роботі електростанцій та відсутність належної кількості генеруючих потужностей;
- проблеми у забезпеченні потреб країни в паливно-мастильних матеріалах: незважаючи на те, що Ірак посідає третє в світі місце за обсягами запасів нафти та видобутку (близько 2,5 млн. бар. на добу), країна є енергетично залежною – в першу чергу це стосується імпорту продуктів нафтопереробки, основна частина яких надходить з Туреччини, Сирії та Кувейту;
- низький рівень життя населення.
Таким чином, зовнішньоекономічна політика Іраку продовжує дотримуватися вектору оновлення двосторонніх торговельно-економічних відносин з сусідніми арабськими країнами та налагодження економічних стосунків з європейськими країнами. Слід відмітити, що не меншу увагу розвитку двосторонніх економічних відносин з Іраком приділяють самі країни Європи, про що свідчить інтенсивність відвідування Багдаду керівниками європейських країн.
По-перше, відвідання Іраку високими представниками європейських столиць надали сигнали Європі та світу щодо поновлення повномасштабних зв’язків з Іраком. Якщо 2008 р. став для Іраку роком зняття політичної ізоляції з боку арабських держав регіону, то 2009 р. цілком може стати роком активізації контактів Багдаду з європейськими столицями.
По-друге, візити стали демонстрацією зменшення залежності Іраку від США і поступовому поновленні Іраком своїх позицій на зовнішньополітичній арені.
Не дивлячись на Світову фінансову кризу, внутрішньоекономічна ситуація в Іраку залишається стабільною.
Зусилля уряду спрямовані на нарощуванні видобутку нафти. Компроміс між Багдадом та владою Іракського Курдистану у нафтовому секторі економіки свідчить про об’єднання зусиль щодо експортних поставок сирої нафти – основного джерела доходної частини бюджету. | 
Ірак
