Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Державна підтримка
українського експорту
Укр | Eng | Рус
Словаччина
Перелік країн
Контакти диппредставництв
Довідка про країну
Економічне співробітництво

Огляд економіки

Торговельно-економічні відносини

Торговельні обмеження

Кон’юнктура ринків
Товарообіг з Україною

Дані країни перебування

Дані Держкомстату

Торгівля послугами

Правові питання

Угоди з Україною

Законодавство країни перебування

Міжурядова комісія

Про МК та її склад

Пошук партнера

Комерційні пропозиції від фірм в країні перебування

Торги/тендери в країні перебування

Міжнародні бізнес-події

Інвестиційне співробітництво

Аналіз інвестиційного співробітництва

Галузеві об’єднання
Корисні посилання
Відгуки про Портал
Закарпатська Торгово-промислова палата
«Враховуючи сьогоднішню економічну ситуацію, необхідність у наданні практичної допомоги малому, середньому та крупному бізнесу України в налагодженні, відновленні чи створенні нових виробництв, які в свою чергу будуть сприяти створенню нових робочих місць., збільшенню доходів суб’єктів господарювання та зростання бюджетних надходжень, є одним з найбільш ефективних шляхів стабілізації економічного зростання нашої держави.
Члени Палати, Закарпатська ТПП всілякими ресурсами, всіма наявними можливостями готова підтримати Ваші кроки з популяризації українських товарів, українського товаровиробника не тільки на внутрішньому, але й на зовнішніх ринках»

Украинские нефтепродукты
Переспективи розвитку україсько-словацьких торговельних відносин  
Параметри: ЗЕД, Економічне співробітництво

Переспективи розвитку україсько-словацьких торговельних відносин

З огляду на економічні потенціали України та Словацької Республіки, існують суттєві резерви для активізації торговельно-економічної співпраці між нашими країнами. Позитивну роль відіграло б створення умов для стимулювання співпраці українських та словацьких компаній у найбільш перспективних напрямках. Оскільки Україна та Словаччина є транзитними країнами з розвинутою транспортною інфраструктурою, необхідно узгодити спільні інтереси у сфері транзитних перевезень між Європою та Азією, і не тільки з урахуванням ситуації на міжнародному ринку перевезень, але й на ринку енергоресурсів.

Значні перспективи має співробітництво між Україною та СР в енергетичній галузі та у сфері транзиту енергоносіїв, особливо з огляду на значний ступінь енергозалежності Словацької Республіки та активну її участь у реалізації європейської стратегії енергетичної безпеки. Пріоритетними задачами ввижаються створення технічних умов для збільшення поставок української електроенергії в СР та реалізація проекту Євро-Азійського нафтотранспортного коридору, що дозволить Україні та Словаччині більш ефективно використати свої нафтотранспортні потужності. В енергетичній галузі співробітництва із Словацькою Республікою Україна виступає як транзитний партнер у постачанні до СР та Західної Європи нафти і газу з Російської Федерації, тому Словаччина зацікавлена у забезпеченні надійної експлуатації існуючих трубопровідних систем України і збереженні нею, а значить і Словаччиною, ролі ключового транзитного транспортувальника російських нафти і газу до країн Європейського Союзу. У той же час, Україна є крупним виробником електричної енергії та має невикористані можливості її експорту, що складає суттєву передумову для входження України до спільної європейської електроенергетичної мережі ENTSO-E.

Тенденції розвитку провідної галузі промисловості Словаччини – автомобілебудування – показують, що переміщення виробництва автомобілів на схід Європи продовжується та стає інтенсивнішим, особливо в секторі виробництва компонентів, запчастин та комплектуючих. Можна очікувати, що у період інтенсивного виходу промисловості з кризи настане час, коли власні виробничі ресурси країни стануть недостатніми для утримання швидкості розвитку галузі, а виробники при цьому будуть зацікавлені у збільшенні обсягів випуску продукції. У зв'язку з цим надзвичайно актуальною стане активізація залучення українських виробників до кооперації із словацькими підприємствами у сфері виробництва деталей та комплектуючих до автомобілів, включення українських підприємств до логістичних схем автомобільних концернів "Пежо-Сітроен", "Кіа Моторз", "Фольксваген". Крім того, виникають додаткові можливості для переносу акценту з експорту української сталеливарної продукції та сировинної металопродукції на експорт продукції з більшою доданою вартістю – металевих напівфабрикатів та готових деталей. У період до 2013 р., коли мають бути введені в експлуатацію нові енергоблоки атомної електростанції у м. Моховце, Словаччина зазнаватиме дефіциту електроенергії власного виробництва, з огляду на що виробництво будь-яких енергоємних товарів для словацьких підприємств в Україні (в тому числі, комплектуючих частин для автомобілів) може виявитись перспективною формою співробітництва у промисловій сфері, оскільки ціна електроенергії в Україні нижча. При цьому до Словаччини імпортуватиметься виготовлена на замовлення продукція, здатна забезпечити покращання цінової структури українського експорту своєю доданою вартістю. Таке співробітництво включатиме "непрямий експорт електроенергії" з України у складі промислових виробів. Ця точка зору доводилась, зокрема, до представників словацького відділення корпорації "Пежо-Сітроен" та була сприйнята позитивно – як один з аргументів на користь вигоди співробітництва з українськими підприємствами автомобілебудівної галузі.

Економічна політика Уряду СР у період посткризового відновлення темпів економічного розвитку країни передбачає максимальне використання внутрішнього товарного ресурсу, максимальну підтримку вітчизняного товаровиробника на внутрішньому ринку, без порушення при цьому "принципу чотирьох свобод" (вільне переміщення людей, товарів, послуг та капіталу) у межах Європейського Союзу. Таким чином, в рамках реалізації цієї політики опосередковано заохочується обмеження імпорту товарів та послуг, що походять не з країн-членів ЄС. У той же час, ставлення ділових кіл СР до створення між Україною та ЄС зони вільної торгівлі залишається позитивним, оскільки будь-яке спрощення умов двосторонньої торгівлі вважається перспективним для економічного росту обох країн. Однак, словацькі експортери висловлюють більшу зацікавленість у зниженні/скасуванні Україною ввізного мита на словацькі товари, ніж у створенні зони вільної торгівлі, оскільки за час членства СР у ЄС та використання підприємцями Словаччини "принципу чотирьох свобод" більш зручною й звичною для них стала практика постачання товарів та послуг безпосередньо замовникам й споживачам без обмеження певними географічними зонами.

Перспективи розвитку торговельно-економічних відносин між Україною та Словацькою Республікою лежать в площині перспектив економічних відносин Україна – Європейський Союз. Входження словацької економіки до єврозони накладає на український експорт всі квоти та обмеження Єврокомісії, особливо це стосується металу, різних видів прокату, труб металевих, хімічних і мінеральних добрив, текстильних виробів, сільськогосподарської продукції. Набуття Україною статусу країни з ринковою економікою, членство у СОТ та укладення Угоди про вільну торгівлю з ЄС матимуть важливе значення для розширення торговельно-економічного співробітництва з Європейським Союзом та Словаччиною зокрема, дозволить уникати квот та обмежень на експорт до ЄС сталеливарної продукції, хімічних добрив, текстилю та сільськогосподарських товарів, однак залишиться можливість антидемпінгових розслідувань і санкцій на чутливі товари українського експорту до ЄС та СР.

Подібна інформація про інші країни  
Австрія Азербайджан Алжир Аргентина Бельгія Білорусь Болгарія Боснія і Герцеговина Бразилія Великобританія В`єтнам Греція Грузія Естонія Єгипет ЄС Ізраїль Індія Індонезія Ірак Іран Ісландія Іспанія Італія Йорданія Казахстан Канада Киргизстан Китай Кіпр Куба Кувейт Латвія Литва Ліван Лівія Македонія Малайзія Мальта Марокко Мексика Молдова Нідерланди Німеччина ОАЕ Пакистан ПАР Південна Корея Польща Португалія Росiя Румунія Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сінгапур Словаччина Словенія США Таджикистан Туніс Туреччина Туркменістан Угорщина Узбекистан Україна Фінляндія Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швейцарія Швеція Японія
Інші документи по цій країні  
Будівництво Вироби з чорних та інших некоштовних металів Географічне розташування Державний устрій Довідкова інформація Економічне співробітництво Економічні новини Енергоносії Законодавство у сфері ЗЕД Захист внутрішнього ринку Зв'язок ЗЕД Інвестиції Інше машинобудування Каміння, скло, кераміка Кон’юнктура ринків Макроекономічні показники Міжурядова комісія Мінеральна сировина Населення Національна символіка Нетарифне регулювання Товари агропромислового комплексу Товари деревообробної промисловості Товари кольорової металургії Товари легкої промисловості Товари фармацевтичної промисловості Товари хімічної промисловості Товари целюлозно-паперової промисловості та друкована продукція Товари чорної металургії Точне машинобудування Транспорт Туризм

 
Підписка на оновлення  

Українські експортери
ДИСКАВЕРИ БУРОВОЕ ОБОРУДОВАНИЕ (УКРАИНА), ООО
ул. Яворницкого, 41, г. Стрий, Львовская обл.
НЕПТУН, ООО
3-ий пер. Шевченка, 3, с. Б. Дальник, Беляевский район, Одесская область
КРАСОТА И ЗДОРОВЬЕ, ООО
ул. Сомовская, 12 Б, Харьков
КРИСТАЛЛ, ВИННИЦКИЙ ЗАВОД, ДП
ул. 600-летия, 21, г. Винница
Експортоспроможна продукція
KSG АGRO, ХОЛДИНГ
Туши и полутуши свиные

ТЕХНОТОН-ЛУГАНСК, ООО
Нить полипропиленовая мультифиламентная

КАЛИБР, ООО
Болты

Комерційні пропозиції
ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ "БАЄР АФЛАК"
Компанія зацікавлена в реалізації фармацевтичної прощукції в Україні

DOMESTAV, LTD.
Компанія зацікавлена в експорті ламелей для каркасу ліжка зі смереки, ялини, сосни, тополі або вільхи. ...

MIVINA S.R.O.
MIVINA s.r.o. зацікавлена в поставках з України: сантехніки, керамічної плитки, покрівельних матеріалів, ...

Тендери за кордоном
Бововняний очіс
Security Paper Mill India

Відбор компаній для проведення незалежних сертифікації та інспектування прибережних проектів
Oil and Natural Gas Corporation Ltd.

Аукціон на право користування надрами родовища кам'яного вугілля "Ташкумирське"
Держкомітет промисловості, енергетики та надрокористування Киргизької республіки