Валютне регулювання в АНДР
Загальні принципи регулювання
Основним нормативним актом у фінансовій сфері АНДР є закон про гроші та кредит. Відповідно до положень цього закону Центральним банком Алжира визначено основні напрями та засоби системи валютного контролю. Для операцій, що пов’язані із експортом вуглеводнів та інших корисних копалин, визначено особливі засади регулювання.
Всі розрахунки та визначення цін на території Алжиру здійснюються виключно в національній валюті – алжирських динарах. Розрахунки в іноземній валюті внутрі країни заборонено.
Купівлю іноземної валюти дозволено через уповноважених посередників, в ролі яких виступають зараз алжирські банки та фінансові установи, при наявності укладеного контракту та за умови дотримання положень валютного та зовнішньоекономічного законодавства. Статус уповноваженого посередника для купівлі валюти надається банкам та фінансовим установам згідно із їх зверненням центральним банком Алжиру. При цьому визначається перелік операцій, на реалізацію яких уповноважено посередника.
Любому резиденту Алжиру дозволяється придбання та зберігання в Алжирі платіжних засобів в іноземній валюті, за умов дотримання положень чинного законодавства. Однак, зміст регулюючих положень передбачає ряд обмежень. В Алжирі відсутня можливість вільної купівлі та продажу валюти. Для фізичних осіб визначений чіткий перелік випадків, коли є можливою купівля іноземної валюти, включаючи поїздки за кордон на лікування, навчання, відрядження, туристичні поїздки, інш. та відповідні норми для кожного випадку в окремій постанові центрального банку. Відсутня широка практика відкриття валютних рахунків та зберігання валюти на депозитах.
Доволі показовим прикладом є те, що відділення “Western Union” в Алжирі працює тільки в режимі переказу грошей з-за кордону до АНДР. Переказ валюти у зворотному напряму заборонений.
Ввезення та вивезення валюти
При в’їзді до Алжиру може бути ввезена будь – яка сума в іноземній валюті. Починаючи із визначеного обсягу (зараз – 7000 євро), вона має бути задекларована.
При вивезенні валюти існують наступні обмеження:
- в рамках сум, що були задекларовані при ввезені;
- в рамках сум, що були зняті з валютних рахунків, або було отримано спеціальний дозвіл на їх конвертацію.
Особливості проведення зовнішньоекономічних операцій
При виконанні експортно-імпортних операцій будь – який контракт підлягає спеціально визначеній процедурі доміціліювання, яку більш докладно описано далі.
В рамках цієї процедури установи комерційних банків мають слідкувати за дотриманням термінів повернення валютної виручки резидентом, а також дотримання положень чинного валютного законодавства.
У разі виявлення порушень, вони мають зобов’язання інформувати про це центральний банк Алжира.
Для повернення валютної виручки від експорту, або недотримання встановлених термінів та процедур при імпорті (як правило це стандартні 3 місяці) тягнуть за собою санкції з боку центрального банку АНДР.
Валютна виручка інкасується уповноваженим банком, в якому проведено доміціліювання зовнішньоекономічного контракту.
Із інкасованої валюти експортеру уповноваженим банком – посередником повертаються належна йому частка коштів в іноземні валюті та решта – в алжирських динарах.
При оплаті імпорту банк, в якому здійснюється процедура доміціліювання імпорту, має впевнитись у фінансовій спроможності та гарантіях, які йому має надати клієнт; в тому, що операція є оптимальною із економічної точки зору та проводиться згідно із правилами міжнародної торговельної практики; що операція відповідає чинному законодавству АНДР.
Відносно імпорту послуг, для них встановлено режим отримання попереднього дозволу, що поширюється на всі види послуг, за виключенням:
- послуг страхування і транспортування при експортно-імпортних операціях;
- послуги монтажу, наладки, пуску та інш. при імпорті обладнання та промислових комплексів;
- послуги із перестрахування для резидентних страхових компаній.
При цьому можуть бути прийнято окремі постійні регламенти для окремих видів діяльності, замість отримання дозволів по кожній окремій операції.
Окрім розуміння особливостей валютного регулювання в АНДР, розгляд особливостей процедури доміціліювання коштів в АНДР є важливим з тієї точки зору, що вона визначає форми розрахунків, які доступні при тих чи інших зовнішньоекономічних операціях за участю алжирських партнерів.
Процедуру доміціліювання імпорту визначено згідно з рішенням Банку Алжиру № 91 – 12 від 14.08.1990. Для підприємства, що здійснює імпорт товарів та послуг, процедура доміціліювання імпорту полягає в обов’язку обрати до початку імпортної операції установу банку, що має статус відповідним чином уповноваженого посередника, з метою реалізації банківських формальностей, які передбачені законодавством про регламентацію зовнішньої торгівлі та валютне регулювання.
На основі звернення підприємства – імпортера банківська установа відкриває відповідне досьє, якому присвоюється реєстраційний номер.
Підприємство – імпортер передає установі банку документацію стосовно укладеного ним комерційного контракту щодо закупівлі товарів та послуг.
Незалежно від форми укладеного контракту, він повинен містити інформацію стосовно контрагентів, країни походження товарів та послуг, їх кількості, ціни одиниці та загальної вартості, термінів постачання (виконання), умов проведення розрахунків, порядку вирішення спорів.
Уповноважений банк має відкрити досьє, перед тим, як розпочати будь – які фінансові процедури в рамках операції з імпорту, та після цього – поставити візу на всіх рахунках, що відносяться до контракту, щоб дозволити процедуру розмитнення імпортованої продукції, поручитися за перекази, що робить підприємство – імпортер, виконувати платежі в національній та іноземній валюті, а також направляти відповідні звіти центральному банку Алжира.
При цьому, згідно з положеннями рішення Банку Алжиру № 91 – 12, будь – яке поручительство з боку банку та будь – які перекази фінансових ресурсів можуть мати місце лише у випадку, якщо банк розполагає достатньою гарантією, коли йдеться про авансову оплату; а також дивлячись по обставинах – документ, що підтверджує відправлення товару на адресу імпортера (коносамент), або документи митних органів, що підтверджують споживання товарів чи послуг.
Платежі за імпортовану продукцію здійснюються відповідно до умов укладеного контракту, міжнародних угод Алжиру та міжнародних правил.
В той же час перерахування коштів здійснюється уповноваженим банком лише за умови передання йому документів, які підтверджують, що товари вже було відправлено на адресу підприємства – імпортера, або на основі митних документів, що підтверджують отримання або споживання товару.
Авансові платежі (передоплату) рішення Банку Алжиру вважає можливою тільки у випадку імпорту обладнання та в обсягах, що не перевищують 15 % від суми контракту. У разі необхідності перевищення цих обсягів є необхідним окреме рішення Банку Алжира.
Враховує зазначені особливості регулювання, основною формою проведення розрахунків, що можуть бути запропоновані з боку алжирських підприємств – імпортерів для своїх партнерів – постачальників, є акредитив, що відкривається в уповноваженому банку. Перерахування коштів на рахунок постачальника здійснюється по представленню документів, які підтверджують відвантаження товарів на адресу алжирського підприємства – імпортера.
Крім процедури доміціліювання, при здійсненні імпорту продукції з боку уповноваженого банку зазвичай надаються і інші послуги, зокрема, щодо купівлі валютних ресурсів на міжбанківському ринку за заявкою підприємства – імпортера, обслуговування розрахунків тощо.
Відкриття валютних рахунків
Юридичним та фізичним особам – нерезидентам АНДР дозволяється відкривати рахунки в іноземній валюті в будь – якому алжирському банку за їх вибором.
Під іноземною валютою при цьому розуміється валюта, яка може нормальна використовуватись у міжнародних комерційних та фінансових оборудках, відносно якої алжирській центральний банк регулярно публікує офіційні курси по відношенню до алжирського динара. Цей список включає, як долар, так і євро.
Виключення при цьому складають резиденти країн, що не визнані Алжиром.
Зазначені рахунки можуть працювати виключно в кредитовій позиції та не можуть ні за яких умов мати дебетове сальдо.
Рахунки можуть бути поповнені завдяки перерахуванню коштів з закордону або перерахування коштів із спеціальних рахунків в національній алжирській валюті динарах для іноземців - CEDAC; шляхом зарахування сум з чеків або інших платіжних засобів з закордону; інших видів надходжень в іноземній валюті; перерахування в алжирських динарах, якщо при цьому виконані усі вимоги, які існують для перерахування коштів за кордон.
В рамках наявного сальдо рахунку його володар може:
- перераховувати кошти за кордон;
- поповнювати інші валютні рахунки;
- поповнювати рахунок в національній валюті CEDAC;
- отримувати платіжні засоби (чеки) для їх подальшого вивезення;
- отримувати кошти в національній валюті – алжирських динарах для платежів внутрі Алжира.
Слід відзначити, що цей перелік не включає можливість отримання готівкових коштів в іноземній валюті на руки.
Підприємства створені згідно із законодавством АНДР мають право відкривати рахунки в іноземній валюті, як правило один рахунок для кожної валюти.
Разом з тим, для зручності управління рахунками, рахунок відкритий в одній валюті може бути кредитовано за рахунок надходження коштів в інших вільноконвертованих валютах.
Валютні рахунки резидентів АНДР не можуть мати дебетового сальдо.
Крім того, вони не можуть одночасно функціонувати для отримання та перерахування коштів. Вибір режиму функціонування визначається специфікою діяльності суб’єкта.
На відкриті валютні рахунки можуть зараховуватись:
- трансфери валюти з за кордону;
- кошти в чеках іноземних банків та інших засобах в валюті;
- надходження від експорту товарів та послуг.
Не можуть бути зараховані на валютний рахунок резидента кошти від реалізації вуглеводнів, оскільки цей режим окремо визначається центральним банком Алжира.
Уся валютна виручка від реалізації вуглеводнів залишається у центрального банку АНДР. Враховуючи, що йдеться про основну частину – до 98 % алжирського експорту, кошти від експорту енергоносіїв є основним джерелом формування валютних резервів та ресурсів, які пропонуються центральним банком Алжира на міжбанківському ринку.
Для інших секторів, поза експортом вуглеводнів існують диференційовані норми щодо залишення валютної виручки на рахунках економічних операторів. У випадку реалізації експорту, на рахунок резидента може бути зараховано у визначених процентних долях:
- всю виручку від транспортної діяльності;
- всю виручку від банківської діяльності;
- виручку від страхової діяльності – до 10 % від цієї виручки;
- всю виручку від туристичної діяльності;
- виручку від експорту виноробної продукції – 20 %;
- виручку від експорту сільськогосподарської продукції та продукції риболовства – 50 %;
Кошти із валютних рахунків можуть бути використані алжирськими резидентами для:
- платежів по Алжиру;
- придбання в Алжирі або за кордоном необхідних товарів та послуг для їх діяльності;
- для оплати заробітної плати за кордоном, отриманих послуг та дозволів;
- участі у міжнародних ярмарках та покриття видатків на закордонні відрядження;
- інших транзакцій, на які отримано дозвіл центрального банку Алжира.
Регулювання потоків іноземних інвестицій за кордон
Постанова центрального банку АНДР від 17 лютого 2002 р. N°2002-01 передбачає, що алжирські економічні оператори мають право створювати підприємства (представництва) та інвестувати за кордоном лише в якості забезпечення підтримки їх основної діяльності із виробництва товарів та послуг на умовах забезпечення репатріації доходів від такої діяльності.
Для цього вони мають отримати попередню згоду найвищого регулюючого органу АНДР в банківській сфері – Ради з питань грошей та кредиту.
Звернення, що подається з цією метою, окрім установчих документів та інформації із податкових органів, має містити докладне техніко – економічне обґрунтування інвестицій або створення представництва за кордоном, прогнозний план доходів і витрат по цьому проекту на 3 роки.
У разі отримання дозволу, в подальшому економічний оператор має щороку подавати центральному банку АНДР детальний звіт.
При цьому дозвіл може бути відкликано за поданням ЦБ АНДР у разі невиконання економічним оператором вимог чинного законодавства АНДР, а також у разі несприятливих економічних та фінансових тенденцій та у разі вірогідності нанесення шкоди національній економіці.
В сфері іноземних інвестицій в алжирську економіку існує регламентація з боку центрального банку Алжиру щодо чіткого визначення частини прибутку, що може бути репатрійована.
Базовий закон в сфері інвестування декларує вільне повернення прибутку від інвестиції без будь – яких обмежень. В той же час, постанова центрального банку Алжира від 5 червня 2005 року № 05-03 регламентує це питання таким чином, що репатріації підлягає частина прибутку та дивідендів, що є пропорційною частці іноземної інвестиції у загальному капіталі об’єкту інвестування. В 2005 році виникло ряд суперечок між алжирською владою та іноземними інвесторами через те, що до загального капіталу було віднесено і позики, що отримувались спільними підприємствами в алжирських банках, через що зменшувалась частка, яка б могла бути репатрійована.
Межбанківський ринок
З метою купівлі та продажу валюти відповідно до існуючих правил та процедур в сфері валютного контролю центральним банком Алжиру організований міжбанківський ринок.
Основним принципом організації міжбанківського ринку є те, що центральний банк Алжиру реалізує уповноваженим банкам – посередникам валютні ресурси для покриття зобов’язань підприємств, що клієнтами цих банків.
Основним джерелом валютних ресурсів для центрального банку є надходження виручки від експорту вуглеводнів. Вона складає до 98 % від загальних обсягів алжирського експорту та повністю залишається в розпорядженні центробанку.
Центральний банк має право інтервенції на міжбанківському ринку з метою підтримання та регулювання валютного курсу.
Із спостережень останніх 5 років можна зробити висновок, що національна валюта – алжирський динар є стабільною. В той же час, з практики, при існуючому протягом останніх років стабільно позитивному сальдо платіжного балансу та великих обсягах валютних резервів, відчувається, що курс національної валюти керується в ручному режимі в межах визначеного коридору. Очевидною метою валютної політики АНДР в останній період є здешевлення імпорту, від якого значною мірою залежить алжирська економіка.
Поряд із валютними ресурсами, що отримуються від центрального банку, банки посередники розполагають та можуть використовувати залишки валютних коштів, що отримані від операцій експорту поза межами сектору вуглеводнів, за виключення відповідної частини, що залишається на валютних рахунках економічних операторів, а також коштами, що отримуються від розміщення цінних паперів в іноземній валюті, купівлі валюти у резидентів та нерезидентів, інших джерел валютних надходжень.
Страхування експорту
До механізмів забезпечення своєчасного повернення валютної виручки може бути віднесено також і законодавчо визначений механізм страхування експорту.
Згідно з ордонансом № 96-06 від 10 січня 1996 року ризик неповернення коштів при здійсненні експорту забезпечується шляхом страхування експортних операцій (за виключенням експорту нафти і природного газу).
Основними ризиками, від яких здійснюється страхування, є:
- політичні ризики, коли покупець не виконав своїх зобов’язань щодо постачання продукції в наслідок революцій, повстань, інших подібних факторів, що виникли в країні перебування покупця; мораторіїв, що встановлені владою країни перебування;
- ризик неплатежів, коли політичні події, економічні труднощі або законодавство країни перебування заважають покупцю здійснити передання платіжних засобів;
- ризик катастроф, - коли покупець не виплатив свого боргу у зв’язку із настанням природного лиха, включаючи землетруси, повені, урагани та виверження вулканів;
- Вивчення запитів на гарантії підприємств – експортерів здійснюється комісією страхування та гарантування експорту, яка приймає відповідні рішення.
Типовий договір страхування затверджений Міністерством фінансів Алжиру.
Що стосується виплат страхового відшкодування на користь експортера, передбачається, що ці виплати здійснюються у випадку підтвердження настання страхового випадку максимально протягом шести місяців.
В цілому забезпечення функціонування зазначеної системи страхування експорту, та, зокрема, виплати страхового відшкодування, здійснюється за рахунок державних коштів
Передбачено також, що у разі виплати страхового відшкодування права на продукцію, експорт якої був предметом страхування, можуть бути передані державі, за згодою Міністра фінансів.
Згідно із наказом Міністерства фінансів АНДР від 21 травня 1996 року визначено ліміт гарантування експорту при здійсненні страхування експорту на рівні:
- для комерційних ризиків – 80 %;
- для політичних ризиків, ризиків неплатежів та природних катастроф – 90 % .
З метою виконання операцій щодо страхування експорту відповідно до виконавчого декрету № 96-235 від 2 липня 1996 року було створено Алжирську компанію страхування та гарантування експорту “CAGEX”.
| 
Алжир
