Українсько-в‘єтнамська договірно-правова база
Українсько-в‘єтнамська договірно-правова база (ДПБ) почала формуватися невдовзі після визнання В’єтнамом незалежності України (27 грудня 1991 року) з укладення Протоколу про встановлення дипломатичних відносин між Україною та СРВ (м.Київ, 23 січня 1992 року).
Станом на січень 2011 р. ДПБ відносин між Україною і СРВ нараховує 37 двосторонніх документа різних рівнів. Вона продовжує формуватися на засадах дружби, рівноправності та взаємної вигоди.
Найбільш змістовна ДПБ сформована у таких сферах:
- торговельно-економічна та науково-технічна співпраця;
- освітянське і культурне співробітництво;
- питання консульського характеру;
- військово-технічне співробітництво.
Значна як для таких віддалених країн ДПБ двосторонніх відносин є корисним надбанням. Однак певна частина цих документів є лише намірами до співпраці. Таким чином, актуальним є питання забезпечення реалізації положень двосторонніх угод та виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Серед основних українсько-в’єтнамських документів, які наразі є чинними, слід виокремити наступні:
- Договір про принципи відносин та співробітництво між Україною та СРВ;
- Консульська конвенція між Україною та СРВ;
- Угода між Урядом України та Урядом СРВ про торговельно-економічне співробітництво;
- Угода між Урядом України і Урядом СРВ про створення Міжурядової українсько-в‘єтнамської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва;
- Протокол про співробітництво між МЗС України та МЗС СРВ;
- Угода між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти і підготовки кадрів СРВ про співробітництво у галузі освіти;
- Угода між Урядом України та Урядом СРВ про співробітництво у військово-технічній галузі.
Широкі можливості перед сторонами відкриває низка двосторонніх документів міжурядового, міжгалузевого рівня, а також протоколів про співпрацю між адміністративними одиницями, закладами освіти і науки наших країн тощо.
Подальший розвиток ДПБ відносин між Україною і СРВ та неухильне виконання сторонами взятих на себе зобов`язань слугують інтересам обох держав і народів.
|