Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Державна підтримка
українського експорту
Укр | Eng | Рус
Ізраїль
Перелік країн
Контакти диппредставництв
Довідка про країну
Економічне співробітництво

Огляд економіки

Торговельно-економічні відносини

Торговельні обмеження

Кон’юнктура ринків
Товарообіг з Україною

Дані країни перебування

Дані Держкомстату

Торгівля послугами

Правові питання

Угоди з Україною

Законодавство країни перебування

Міжурядова комісія

Про МК та її склад

Пошук партнера

Комерційні пропозиції від фірм в країні перебування

Торги/тендери в країні перебування

Міжнародні бізнес-події

Інвестиційне співробітництво

Аналіз інвестиційного співробітництва

Галузеві об’єднання
Корисні посилання
Відгуки про Портал
ЕНЕРНОАТОМ, Національна атомна енергогенеруюча компанія
«Інтернет-портал створений на досить високому технічному рівні і містить багато корисної інформації»

Украинские нефтепродукты
ІЗРАЇЛЬ. Загальна довідка  
Параметри: Довідкова інформація

 

ІЗРАЇЛЬ. Загальна довідка

A wonderful map of Israel.

            

Офіційна назва
 Месііпаі Уіхга'еі
Столиця
Єрусалим (680 400)
Рік здобуття незалежності
1948
Поясний час
Гринвіч плюс 2
Загальна площа (кв. км)
20 517
Сільгоспугіддя (кв. км) - 4 000
Ліси (кв. км) 1 000
Населення
Чисельність населення (осіб) - 6 029 529
Густота населення (осіб/кв. км) - 293,9
Частка міського населення (%) - 91
Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) - 19
Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) - 19
Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) - 6
Тривалість життя (років) – 79
Частка дорослого письменного населення (%) - 95
Харчування (денно калорій на душу населення)
3050
Річне споживання палива (кг на душу населення)
2297
Валюта
1 новий шекель (N15) = 100 нових агоротів
ВНП ($ США на душу населення)
20 000
Мови
іврит і арабська (обидві офіційні), англійська, ідиш, російська, румунська
Етнічні групи:
Євреї - 83%
Араби - 16,8%
Релігійний склад населення:
Іуда їсти - 80,1%
Мусульмани-суніти - 14,6%
Християни - 2,1%
Друзи та інші - 1,8%
Глава держави
Президент(реальну провідну роль відіграє глава уряду)
Законодавчий орган
Однопалатний парламент (кнесет).
Адміністративно-територіальний поділ
6 округів.
 
.
 
Історія
 
За 3000 років до н. е. на територію країни прийшли племена ханаанеїв та амореїв. Близько XVIII ст. до н. е. їх завоювали гіксоси, яких своєю чергою в XV-XVI ст. до н. е. підкорили єгиптяни. В XIV ст. до н. е. сюди вторглися хети. Починаючи з XIII ст. до н. е. територію почали заселяти давньоєврейські племена, а Середземноморське узбережжя — філістимляни. Після інтенсивної боротьби між двома останніми народами в XI ст. до н. е. утворилося Ізраїльсько-іудейське царство на чолі з Саулом. Його наступниками були добре відомі за Біблією Давид і Соломон. Царство в 928 р. до н. е. розпалося на окремі Ізраїльське (північ) і Іудейське (південь) царства. Територія продовжувала бути об'єктом агресії Єгипту, Ассирії, Вавилопу, Персії, Александра Македонського та Риму. Римляни перейменували Іудею на Палестину. В 395 р. н. е. територія відійшла до Візантії, а 640 р. була завойована арабами. 15 липня 1099 р. хрестоносці захопили Єрусалим і заснували на цих землях Єрусалимське королівство. Єгипетські війська султана Салах-ад-діна в 1187 р. розбили хрестоносців. З липня 1291 р. територія ввійшла до складу держави мамлюків. З 1516 р., коли турецький султан Селім розбив мамлюків, Палестина протягом тривалого часу належала Османській імперії. Теодор Герцль, австрійський журналіст, наприкінці XIX ст. заснував сіоністський рух за відродження єврейської держави. Міністр закордонних справ Великої Британії Артур Джеймс Белфур 2 листопада 1917 р. виступив із декларацією, в якій підтримав ідею створення в Палестині національного осередку для євреїв. Цю ідею Велика Британія втілила в життя під час своєї опіки над Палестиною (9 грудня 1917 р. Велика Британія окупувала Єрусалим, 26 вересня 1918 р. — всю Палестину, а 24 липня 1922 р. отримала мандат Ліги націй на опіку Палестини). Якщо 1918 р. частка єврейського населення становила лише 10%, то 1936 р. зросла до 30%. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1947 р. передбачала розділ Палестини. 14 травня 1948 р. закінчився термін 28-річної опіки Великої Британії над Палестиною. Утворилася незалежна єврейська держава Ізраїль. Першим прем'єр-міністром став Давид Бен-Ґуріон, а першим президентом — Хаїм Вейцман. Цодейкують, що стати президентом Ізраїлю пропонували А. Ейнштейну, але він відмовився. На другий день після проголошення незалежності розпочалася ізраїльсько-арабська війна 1948-1949 рр. Ізраїль вистояв і значно збільшив свою територію за рахунок арабських сусідів. У 1950 р. Ізраїль прийняв закон, згідно з яким будь-який єврей світу мав право іммігрувати до Ізраїлю. Протягом 1948-1959 рр. чисельність населення зросла вдвічі. Західна Німеччина сплачувала Ізраїлю впродовж 1952-1965 рр. компенсацію за злочини нацистів проти євреїв. У 1956 р. Ізраїль вдруге воював проти арабів під час кризи навколо Суецького каналу. Шестиденна війна 6-12 червня 1967 р. була особливо успішною — Ізраїль захопив Західний берег р. Йордан, Ґоланські висоти, Сінайський півострів, Східний Єрусалим. У 1969-1974 рр. прем'єр-міністром краї­ни була Ґолда Меїр (1898—1978 рр., народилася в Києві). Не змогли арабські країни розгромити Ізраїль і у війні, що була приурочена ними до Дня відпущення (Йом-Кіпур) 6 жовтня 1973 р. У 1974-1977 рр. прем'єр-міністром був Іцхак Рабин, у 1977-1983 рр. — Мена-хем Беґін. Єгипет пішов на примирення з Ізраїлем за президентства Анвара Садата, який в листопаді 1977 р. відвідав Ізраїль. У резиденції американського президента Кемп-Девіді у вересні 1978 р. відбулася зустріч керівників Ізраїлю та Єгипту. Розпочався складний арабо-ізраїльський діалог. 26 березня 1979 р. Ізраїль та Єгипет на галявинці перед Білим домом у Вашингтоні підписали мирний договір. Ізраїль вивів свої війська з Сінайського півострова і 25 квітня 1982 р. повністю повернув його Єгиптові. У червні 1982 р. Ізраїль вів ліванську війну й домігся того, що Організація визволення Палестини змушена була залишити Бейрут. У 1983-1984 рр. прем'єр-міністром був Іцхак Шамір, у 1984-1986 рр. — Ши-мон Перес, у 1986-1992 рр. — знову Іцхак Шамір. Під час війни у Перській затоці 1990-1991 рр. на Ізраїль падали іракські ракети. Уряд відставного генерала, лідера партії праці І. Рабина, який прийшов до влади 13 липня 1992 р., виявився схильним до компромісів із палестинцями. 13 вересня 1993 р. після секретних переговорів було підписано мирну угоду між Ізраїлем та Організацією визволення Палестини. Вона передбачала створення палестинської автономії в секторі Ґаза та на Західному березі р. Йордан. Восени 1994 р. Ізраїль підписав мирний договір з Йорданією та наступного року вивів свої війська з усіх йорданських територій. 4 листопада 1995 р. І. Рабина вбив єврейський екстреміст і прем'єр-міністром знову став Ш. Перес. 19-20 січня 1996 р. на території автономії відбулися перші демократичні вибори. Президентом автономії 12 лютого став Ясір Арафат. Парламентські вибори в Ізраїлі у травні 1996 р. виграли з незначною перевагою сили, незгодні з радикальними компромісами попереднього уряду. Перші в історії країни прямі вибори прем'єр-міністра 29 травня 1996 р. виграв Беньямін Нетаньягу (на посаді з 18 червня). Ізраїль установив дипломатичні відносини з багатьма арабськими країнами. У травні 1999 р. парламентські вибори виграла партія праці, її лідер Егуд Барак 6 липня став прем'єр-міністром. 4 вересня 1999 р. Е. Барак і Я. Арафат підписали чергову мирну угоду, що передбачала нові терміни надання Палестині незалежності. У березні 2000 р. Ізраїль прийняв рішення про повернення палестинцям чергової частини території й таким чином вони стали контролювати 40% Західного берегу р. Йордан. У травні Ізраїль достроково вивів свої війська з півдня Лівану. Переговори 11-25 липня у Кемп-Девіді між Е. Бараком і Я. Арафатом провалилися. 10 липня Президент Е. Вейцман подав у відставку. З 1 серпня президент — Моше Кацав. У грудні Е. Барак також подав у відставку, 7 березня 2001 р. прем'єр-міністром став Аріель Шарон. У 2001-2003 рр. посилилися антиізраїльські виступи палестинців, терористів-смертників включно. Я. Арафату неодноразово доводилося перебувати під домашнім арештом у своїй резиденції. На початку 2003 р. у Палестинській автономії запро­вадили посаду прем'єр-міністра. 19 березня ним став Махмуд Аббас.
 
 
Природно-ресурсний потенціал
 
Ізраїль — невелика країна, вона простяглася з півночі на південь на 420 км. Ширина території — від 20 до 116 км. Поверхня — переважно плоскогір'я заввишки 500-1000 м. Найвища точка країни — г. Мерон (1208 м). Узбережна рівнина влітку дуже тепла і має сприятливі умови для вирощування цитрусових. Північ Ізраїлю охоплює Галілейське море (оз. Кінерет) і частину р. Йордан. Галілейське море має й третю назву — Тіверіадське озеро. Розкинулося воно на межі ізраїльських територій та сирійських Ґоланських висот, що нині знаходяться під контролем Ізраїлю. Місцевість тут гориста. Така ж вона і в Самарії, яка є частиною Західного берега р. Йордан. У Східному Ізраїлі — частина Мертвого моря, яке має запаси поташу та природного газу. Мертве море — найбільше за площею озеро Ізраїлю (1050 кв. км); знаходиться воно на 395 м нижче від рівня моря. Це — без­стічне озеро. У нього впадає р. Йордан. Починається вона на г. Хермон, на лівано-сирійському кордоні, тече через Галілейське море. Для християн Йордан — найголовніша річка світу, звісно, під релігійним кутом зору. Представниками рослинного світу в цьому регіоні є маквіс і фриґана. На півдні країни поширена напівпустельна та пустельна рослинність. Тут знаходиться гаряча й суха Рифтова долина, що тягнеться до східного краю кам'янистої пустелі Неґев. За нею розкинувся єгипетський Сінай. Пустеля Неґев становить 60% те­риторії Ізраїлю. Великомасштабні програми штучного зрошення дозволили використовувати значні площі пустель­них земель за сільськогосподарським призначенням. Отже, країну умовно можна розділити на п'ять топографічних зон: висоти Ґалілеї; долину Есдраємон; Іудейські та Самарійські горби; узбережні рівнини; пустелю Неґев.
 
Клімат. Північного та Центрального Ізраїлю — субтропічний, середземноморського типу. Літо — сухе й гаряче, зима — волога й тепла. Середні темпе­ратури січня коливаються від +6 до + 18, липня - від +24 до +30 °С. В Єру­салимі середня температура січня +9, липня +26 °С. Опадів річно — від 100 до 800 мм. Зокрема, в Єрусалимі серед­ньорічна кількість опадів — 528 мм.
 
Мінеральні ресурси: нафта, природний газ, залізна руда, мідь, фосфорити, поташ, бромін і сіль Мертвого моря.
 
 
Економіка
 
Промисловість. Ізраїль — розвинена індустріально-аграрна країна. Продукція гірничодобувної промисловості — калійна та кухонна сіль, бром, фосфорити, мідь, природний газ, нафта. Працюють кілька ядерних реакторів. Досить сильною є воєнна промисловість, її продукція використовується для національної оборони та експортується. Ізраїль входить до десятки найбільших у світі продавців зброї. Добре розвиненими є також харчова і легка промисловість (зокрема текстильна). Відомий Ізраїль і як світовий центр огранки алмазів, а ще — як країна, де «відмиваються брудні гроші». Розвиваються електротехніка, радіоелектроніка, авіа- та автозбирання, хімія, нафтопереробка, кольорова металургія. Продукція обробної промисловості — хімікати, металовироби, текстиль, ши­ни, діаманти, папір, пластмаса, вироби зі шкіри, скло, посуд, точні інструменти, цемент. У промисловості ведуть перед наукомісткі виробництва — з випуску медичної електроніки, засобів зв'язку, комп'ютерів. Держава досить широко фінансує науку, розуміючи, що остання є запорукою вирішення багатьох проблем, — як нинішніх, так і майбутніх. Якщо кілька десятків років тому електронна промисловість в основному виробляла товари широкого вжитку, то нині — великий набір засобів комунікацій, високоенергетичні електробатареї тощо. Оптична промисловість випускає електронну оптику та лазерну техніку. Ізраїль уважається світовим лідером у виробництві безпілотних літальних апаратів. Обробна промисловість концентрується в містах центральної та північної частин країни.
 
Сільське господарство. Північна (Галілея) та центральна частини країни мають родючі ґрунти. Особливо це зауваження стосується верхньої течії р. Йордан та узбережних рівнин. Більша частина оброблюваних земель знаходиться у спільній власності держави та Єврейського національного фонду. Двома основними формами сільськогосподарських підприємств є кібуци й кооперативи (машавіми). Кібуци — своєрідні осередки комунізму: все є спільною власністю всіх. Кооперативи чимось нагадують колгоспи. Кібуци забезпечують 40% сільськогосподарського вироб­ництва країни. Протягом останніх років вони розгорнули інтенсивну діяль­ність у сфері промисловості.
 
Підкреслимо: сільське господарство Ізраїлю здатне прогодувати населення країни. Це, як відомо, може далеко не кожна країна. Щоправда, власного зерна не вистачає, і його змушені імпортувати. Вагомі результати сільського господарства стали можливими, не в останню чергу, завдяки зрошенню земель. В Ізраїлі там, де є вода, є і врожай. Це правило досить просте і зрозуміле в умовах посушливого клімату. У сільському господарстві вирощуються зернові й технічні культури (зокрема бавовник і цукрові буряки), овочі. Дуже важливе значення має вирощування цитрусових, винограду, бананів і полуниць. Тваринництво — м'ясо-молочного спрямування. Рибальство. Добре розвинене птахівництво.
 
Отже, оцінюючи економіку країни в цілому, слід зазначити, що вона має досить розвинену обробну промисловість. Але висока частка військових затрат (на військові асигнування витрачається '/з внутрішнього валового продукту) та імпорту палива й мінералів спричи­няють високі темпи інфляції, залежність від іноземної допомоги. В основному вона надходить зі США.
 
Транспорт. Довжина залізниць — 890 км, автошляхів — понад 14 тис. км. Автомобіль — основний вид транспорту. Тоннаж морського торговельного флоту наближається до 1 млн т дедвейту. Головні морські порти — Гайфа, Ашдод і Ейлат (на Червоному морі). Міжнародні аеропорти — у столиці та Ейлаті. Авіалінії зв'язують Ізраїль з багатьма країнами світу.
 
Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — цитрусові, фруктові соки, полуниці, текстиль, вина, цукерки, діа­манти, хімічні товари, транспортні засоби, шини, машини та обладнання. Продукція промисловості становить 90% вартості експорту.
 
Імпортують продукцію машинобудування, транспортні засоби, метали, зер­нові, нафту, хімічні товари, деревину.
 
Головні зовнішньоторговельні партнери — США, Велика Британія, Німеччина, Бельгія. Почали розвиватися торговельно-економічні відносини з арабськими країнами. Ізраїль — важливий центр міжнародного туризму.
 
 
Туристичні об'єкти
 
Національний парк Кармель; резервати Бет-Сайда, Гай-Бар, Гула, Ейлат, Ейн-Ґеді, Уаді-Амуд, Уаді-Табор.
 
Численні курорти як на Середземному (Гайфа, Дор, Нетанія, Ґерцлія, Бат-Ям, Ашдод, Ашкелон), так і на Мертвому (соляні, сірчані, грязьові ван­ни, Ейн-Ґеді, Неве-Зохар) та Червоному (Ейлат) морях.
 
У столиці — Музей єврейської діас­пори, Музей землі ізраїльської, численні художні галереї.
 
Єрусалим — місто, священне для трьох монотеїстичних релігій світу, тут сконцентровано численні іудаїстські, християнські та мусульманські святині; багато історичних і архітектурних пам'яток. Музеї: Національний Ізраїлю, Біблійних країн, Ісламу, Т. Герцля, Природничої історії, м. Єрусалима, Сільськогосподарський, Музичних інструментів, Рокфеллера; зоопарк.
 
Багато інших міст, що пов'язані з Біблією (Геброн, Наблус, Самарія, Єрихон) та життям Ісуса Христа (Ципорі, Назарет, Віфлеєм-Кана, Капернаум, Віфанія).
 
У Гайфі — всесвітній центр бахаїтів: Перський сад із білокам'яним золотоверхим храмом-усипальницею Баха-Аллаха (Мірзи Хосейна Алі, або Ба-хулли) — засновника й пророка бахаїзму; на північ, поблизу м. Акко — «Бахайські сади» (чудовий парк із Будин-ком-музеєм Бахулли), святилище Баба, релігійний центр бахаїстів.
 
 
Інша корисна інформація
 
Посольство Ізраїлю в Україні знаходиться в Києві, бульв. Лесі Українки, 34. Телефон 230-69-79, факс 295-62-16.
 
Посольство Палестини в Україні знаходиться в Києві, вул. І. Федорова, 12, кв. 9. Телефон 220-42-10.
 
Посольство України в Ізраїлі знаходиться в Тель-Авіві, 62594, Теl Аviv, 50, Yirmiyahu. Телефон (8-10-9723) 604-02-42, 602-19-52, факс 604-25-12, 544-67-44.
 

 

Подібна інформація про інші країни  
Австрія Азербайджан Алжир Аргентина Бельгія Білорусь Болгарія Боснія і Герцеговина Бразилія Великобританія В`єтнам Греція Грузія Естонія Єгипет ЄС Ізраїль Індія Ірак Іран Іспанія Італія Йорданія Казахстан Канада Киргизстан Китай Кіпр Куба Кувейт Латвія Литва Ліван Лівія Македонія Малайзія Марокко Мексика Молдова Нідерланди Німеччина ОАЕ ООН Південна Корея Польща Португалія Росiя Румунія Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сінгапур Словаччина Словенія США Таджикистан Туреччина Туркменістан Угорщина Узбекистан Україна Фінляндія Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швейцарія Швеція Японія
Інші документи по цій країні  
IT та телекомунікації Валюта Географічне розташування Державний устрій Довідкова інформація Економічне співробітництво Економічні новини Законодавство у сфері ЗЕД ЗЕД Інвестиції Інше машинобудування Кон’юнктура ринків Макроекономічні показники Міжурядова комісія Населення Національна символіка Святкові дні Товари агропромислового комплексу Товари фармацевтичної промисловості

 
Підписка на оновлення  

Українські експортери
ДИСКАВЕРИ БУРОВОЕ ОБОРУДОВАНИЕ (УКРАИНА), ООО
ул. Яворницкого, 41, г. Стрий, Львовская обл.
НЕПТУН, ООО
3-ий пер. Шевченка, 3, с. Б. Дальник, Беляевский район, Одесская область
КРАСОТА И ЗДОРОВЬЕ, ООО
ул. Сомовская, 12 Б, Харьков
КРИСТАЛЛ, ВИННИЦКИЙ ЗАВОД, ДП
ул. 600-летия, 21, г. Винница
Експортоспроможна продукція
KSG АGRO, ХОЛДИНГ
Туши и полутуши свиные

ТЕХНОТОН-ЛУГАНСК, ООО
Нить полипропиленовая мультифиламентная

КАЛИБР, ООО
Болты

Комерційні пропозиції
ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ "БАЄР АФЛАК"
Компанія зацікавлена в реалізації фармацевтичної прощукції в Україні

DOMESTAV, LTD.
Компанія зацікавлена в експорті ламелей для каркасу ліжка зі смереки, ялини, сосни, тополі або вільхи. ...

MIVINA S.R.O.
MIVINA s.r.o. зацікавлена в поставках з України: сантехніки, керамічної плитки, покрівельних матеріалів, ...

Крамниця-А
Тендери за кордоном
Бововняний очіс
Security Paper Mill India

Відбор компаній для проведення незалежних сертифікації та інспектування прибережних проектів
Oil and Natural Gas Corporation Ltd.

Аукціон на право користування надрами родовища кам'яного вугілля "Ташкумирське"
Держкомітет промисловості, енергетики та надрокористування Киргизької республіки