Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Державна підтримка
українського експорту
Укр | Eng | Рус
Македонія
Перелік країн
Контакти диппредставництв
Довідка про країну
Економічне співробітництво

Огляд економіки

Торговельно-економічні відносини

Торговельні обмеження

Кон’юнктура ринків
Товарообіг з Україною

Дані країни перебування

Дані Держкомстату

Торгівля послугами

Правові питання

Угоди з Україною

Законодавство країни перебування

Міжурядова комісія

Про МК та її склад

Пошук партнера

Комерційні пропозиції від фірм в країні перебування

Торги/тендери в країні перебування

Міжнародні бізнес-події

Інвестиційне співробітництво

Аналіз інвестиційного співробітництва

Галузеві об’єднання
Корисні посилання
Відгуки про Портал
Херсонська Торгово-промислова палата
«Переконані, що Портал дозволить створити надійну інформаційну базу для діяльності вітчизняних експортерів та надасть їм всебічну підтримку з боку держави.
Ми впевнені, цей ресурс сприятиме популяризації України серед світової спільноти в якості надійного та стабільного торговельного партнера, поширенню конкурентоспроможної продукції українського виробництва на зовнішні ринки, а також створенню позитивного іміджу нашої країни у межах світового інформаційного простору»

Украинские нефтепродукты
МАКЕДОНІЯ. Загальна довідка  
Параметри: Довідкова інформація
МАКЕДОНІЯ. Загальна довідка
 
Офіційна назва
Република Македонка
Столиця
Скоп'є (444 299)
Рік здобуття незалежності
1991
Поясний час
Гринвіч плюс 1
Загальна площа (кв. км)
25 713, зокрема:
Сільгоспугіддя (кв. км) - 7 000
Ліси (кв. км) - 10 000
Населення
Чисельність населення (осіб) - 2 054 800
Густота населення (осіб/кв. км) - 79,9
Частка міського населення (%) - 62
Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) - 13
Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) - 8
Тривалість життя (років) - 74
Частка дорослого письменного населення (%) - 89
Річне споживання палива (кг на душу населення)
1567
Валюта
1 македонський денар (MKD) = 100 дені
ВНП ($ США на душу населення)
4400
Мови
македонська (офіційна), сербо-хорватська, грецька, албанська, болгарська
Етнічні групи
Македонці (66,6%)
Албанці (22,7%)
Турки (4,0%)
Цигани (2,2%)
Серби (2,1%)
Влахи (аромуни, 0,4%)
Релігійний склад населення
Православні Македонської Автокефальної церкви (66,6%)
Мусульмани-суніти (30,1%)
Католики (0,4%)
Глава держави
Президент
Вищий законодавчий орган
Однопалатні збори
Адміністративно-територіальний поділ
123 муніципалітети
 
 
Історія
 
Македонією називається історична область, розташована в центральній частині Балканського півострова.
 
Протягом V-II ст. до н. е. на території регіону існувала держава, яку згодом назвали Стародавньою Македонією. Особливо видатний внесок у її розбудову зробили цар Філіпп II та його син Александр, знаний в історії як Александр Великий, або Александр Македонський. Після його смерті створена ним імперія розпалася, і 148 р. до н. е. Македонія перетворилася на провінцію Римської імперії. Після римлян естафету в 395 р. підхопила Візантійська імперія. У VI ст. на території регіону поселилися слов'яни. Країну завоювала Болгарія в IX ст., Візантія — у 1018 р. До складу Другого Болгарського царства Македонія ввійшла 1230 p., в XIV ст. потрапила під владу Сербії. Після битви на р. Марица 1371 р. Македонію завоювали турки. За Сан-Стефанським договором 1878 р. Македонія ввійшла до складу васала Туреччини — Болгарського князівства, але Берлінський конгрес 1878 р. залишив її за Туреччиною як одну з провінцій. Внаслідок Балканських воєн 1912-1913 pp. Македонію розділили. Сербії дісталася Вардарська Македонія, Греції — Еґейська (або Південна) Македонія, Болгарії — Піринський край. Під час Другої світової війни у 1941-1944 pp. переважну частину Вардарської Македонії окуповували болгарські війська, а решту — чорносорочечники Б. Муссоліні. У листопаді 1944 р. на територію регіону ввійшли частини Народно-визвольної армії Югославії. Сербську частину Македонії протягом 1918-1945 pp. називали Південною Сербією. У 1945 р. ця частина стала Республікою Македонією у складі ФНРЮ (згодом СФРЮ). На виборах у листопаді 1990 р. найбільше місць у парламенті виборола антикомуністична демократична партія. У січні 1991 р. прийняли Декларацію про суверенітет країни і Македонія відокремилася від Югославії. На референдумі 8 вересня 75% проголосувало за незалежність. 18 вересня 1991 р. парламент оголосив про створення незалежної держави. Конституція, прийнята 20 листопада 1991 p., проголосила Македонію «суверенною, самостійною і демократичною державою». Незалежність країни визнали Болгарія й Туреччина. Новонароджена держава заявила, що в неї немає жодних територіальних домагань. Але Греція спромоглася призупинити визнання Македонії іншими державами Європейського Союзу на тій підставі, що лише вона (Греція) має право на використання назви «Македонія». У Греції є провінція з такою ж назвою. Лише після переговорів у квітні 1993 р. Греція погодилася визнати Македонію, якщо її називатимуть «Колишня югославська республіка Македонія». З таким формулюванням Македонію й прийняли до ООН 8 квітня 1993 р. У грудні того ж року до країни ввели миротворчі сили ООН. Суперечки між Грецією та Македонією стосовно символів і емблем тривали. 1995 р. Македонія погодилася змінити свій національний прапор. 13 жовтня 1995 р. поновилися дипломатичні відносини з Грецією, 8 травня 1996 р. — з Югославією. Президентом країни з 27 січня 1991 р. був Киро Ґлигоров, 16 жовтня 1994 р. його переобрали. З жовтня наступного року, після замаху, він тільки чудом залишився живим, але дістав тяжкі поранення й втратив око (тоді вибухнула бомба, що була підкладена в автомобіль біля парламенту). Весною 1999 р. Македонія прийняла велику кількість біженців-албанців із сербського регіону Косово. Подейкують, що й своїх албанців тут значно більше, ніж за офіційними даними. 3 15 грудня 1999 р. президент — Борис Трайковський. У березні 2001 р. албанські сепаратисти взялися до зброї і до середини року вели інтенсивні бої з урядовими військами. І тільки в серпні політичні партії досягли домовленості про конституційні зміни, які б відображали інтереси македонських албанців.
 
 
Природно-ресурсний потенціал
 
Виходу до моря країна не має. Переважну частину території Македонії займає гірське плато. Найвища точка — г. Ґолемі-Кораб сягає 2764 м. Основні ріки — Вардар і Струміца. Найбільші озера — Охрид і Преспа. До висоти 700-800 м переважає степова рослинність. Вище ростуть ліси (головно дубові та букові). Країна — зона постійних землетрусів. Скоп'є зазнавав повного руйнування після землетрусів 518, 1555, 1904 і 1963 pp. (останній - силою 10 балів, понад 2000 загиблих).
 
Клімат — помірно континентальний. Середні температури січня коливаються від -1 до -3, липня — від +18 до +24 °С. Взимку часто випадає багато снігу. Річна кількість опадів — 500 мм.
 
Мінеральні ресурси: залізна й марган­цева руди, хроміти, мідь, свинець, цинк, нікель, золото, срібло, азбест, мармур.
 
 
Економіка
 
Сільське господарство. Переважає рослинництво. Вирощують рис, пшеницю, кукурудзу, бавовник, опійний мак, арахіс, аніс, високоякісний тютюн. Плодівництво, овочівництво, виноградарство. Гірсько-пасовищне вівчарство є основою тваринництва. Розводять і велику рогату худобу. В озерах виловлюють рибу. Лісове господарство. Країна практично повністю забезпечує себе продукцією сільського господарства.
 
Промисловість. Видобувають залізну руду, хроміти, мідь, свинець, цинк. Працюють підприємства чорної та кольорової металургії, машинобудування, хіміко-фармацевтичної, харчової (тютюнові, виноробні, рисоочисні тощо), легкої, деревообробної галузей промисловості. Потреби в енергоресурсах країна задовольняє менше ніж на 60% за рахунок внутрішніх джерел.
 
Транспорт. Довжина залізниць — 699 км, автошляхів — близько 10 тис км. Міжнародні аеропорти — у столиці та Охриді.
 
Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — одяг, текстиль, хроміти, метали, ліки, меблі, вино, сільськогосподарська продукція.
 
Імпортують нафту та нафтопродук­ти, природний газ, машини та устаткування.
 
Згідно з оцінками, приблизно 100 тис. македонців працюють у Німеччині, їхні заробітки відіграють важливу роль в економіці країни.
 
 
Туристичні об'єкти
 
Національні парки Ґалічица, Маврово, Пелістер.
 
У столиці — лазні паші Даута (нині Художня галерея), храм Спасителя (XVII ст.), караван-сарай, мечеті паші Мустафи, Мурада, Іси-бега, міст через р. Вардар (XV ст.), фортеця (XIV ст., колишня резиденція сербського короля Душана) з Археологічним музеєм; поблизу — руїни античного м. Скупі (театр, терми, базиліка, некрополь), церква св. Пантелеймона в Нерезі (1164 p.).
 
У Бітолі — мечеть Ісакійя з годинниковою вежею, турецький критий ринок, турецькі лазні, собор св. Димитрія, Історичний музей; неподалік міста — руїни давньоримського м. Гераклея.
 
Значний історико-культурний і туристичний центр — Охрид, у місті — замок болгарського царя Самуїла (XI ст.), монастир св. Пантелеймона (IX ст.), базиліка св. Софії (XI ст.), церкви св. Климента (XIII-XIVст.), св. Іоанна Богослова (XIV ст.), св. Николи Шпитального (XIV ст.), Богородиці Шпитальної (XIV ст.), Історичний музей.
 
 
Інша корисна інформація
 
Посольство Македонії в Україні знаходиться в Києві, вул. Боричів Тік, 28, кв. 29. Телефон 238-66-16, факс 238-66-17.
 
Дипломатичне представництво України в Македонії знаходиться в Скоп'є, вул. Стрезово, 6. Телефони (8-10-3892) 390-399, 390-400, факс 390-401.
Подібна інформація про інші країни  
Австрія Азербайджан Алжир Аргентина Бельгія Білорусь Болгарія Боснія і Герцеговина Бразилія Великобританія В`єтнам Греція Грузія Естонія Єгипет ЄС Ізраїль Індія Ірак Іран Іспанія Італія Йорданія Казахстан Канада Киргизстан Китай Кіпр Куба Кувейт Латвія Литва Ліван Лівія Македонія Малайзія Марокко Мексика Молдова Нідерланди Німеччина ОАЕ ООН Південна Корея Польща Португалія Росiя Румунія Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сінгапур Словаччина Словенія США Таджикистан Туреччина Туркменістан Угорщина Узбекистан Україна Фінляндія Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швейцарія Швеція Японія
Інші документи по цій країні  
PR та реклама Будівництво Валюта Довідкова інформація Економічне співробітництво Економічні новини Законодавство у сфері ЗЕД Захист внутрішнього ринку ЗЕД Інвестиції Інформаційно-аналітичні послуги Інші послуги Кон’юнктура ринків Макроекономічні показники Міжурядова комісія Нетарифне регулювання Товари агропромислового комплексу Товари кольорової металургії Товари чорної металургії Транспортно-експедиційні послуги Фінансові послуги

 
Підписка на оновлення  

Українські експортери
ДИСКАВЕРИ БУРОВОЕ ОБОРУДОВАНИЕ (УКРАИНА), ООО
ул. Яворницкого, 41, г. Стрий, Львовская обл.
НЕПТУН, ООО
3-ий пер. Шевченка, 3, с. Б. Дальник, Беляевский район, Одесская область
КРАСОТА И ЗДОРОВЬЕ, ООО
ул. Сомовская, 12 Б, Харьков
КРИСТАЛЛ, ВИННИЦКИЙ ЗАВОД, ДП
ул. 600-летия, 21, г. Винница
Експортоспроможна продукція
KSG АGRO, ХОЛДИНГ
Туши и полутуши свиные

ТЕХНОТОН-ЛУГАНСК, ООО
Нить полипропиленовая мультифиламентная

КАЛИБР, ООО
Болты

Комерційні пропозиції
ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ "БАЄР АФЛАК"
Компанія зацікавлена в реалізації фармацевтичної прощукції в Україні

DOMESTAV, LTD.
Компанія зацікавлена в експорті ламелей для каркасу ліжка зі смереки, ялини, сосни, тополі або вільхи. ...

MIVINA S.R.O.
MIVINA s.r.o. зацікавлена в поставках з України: сантехніки, керамічної плитки, покрівельних матеріалів, ...

Крамниця-А
Тендери за кордоном
Бововняний очіс
Security Paper Mill India

Відбор компаній для проведення незалежних сертифікації та інспектування прибережних проектів
Oil and Natural Gas Corporation Ltd.

Аукціон на право користування надрами родовища кам'яного вугілля "Ташкумирське"
Держкомітет промисловості, енергетики та надрокористування Киргизької республіки