Офіційна назва	Королівство Нідерланди// Koninkrijk der Nederlanden
Столиця	Столиця — Амстердам (736 тис. жителів), місцезнаходження парламенту і уряду ‑ Гаага (464 тис. жителів),інші найбільші міста — Роттердам (588,718 тис. жителів), Утрехт (288, 732 тис. жителів)
Рік здобуття незалежності	1815
Поясний час	Гринвіч плюс 1
Загальна площа (кв. км)	41 526, зокрема Сільгоспугіддя (кв. км) - 9 000 Ліси (кв. км) 4 000 Протяжність кордонов: Загальна: 1478 км Суходолом: 1,027 км. Морем: 451 км Нідерланди межують на сході з Німеччиною (577 км) та на півдні Бельгією (450 км)
Населення	Чисельність населення - 16 471 968осіб (2008) Густота населення (осіб/кв. км) - 386,9 Частка міського населення (%) - 89 Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) - 12 Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) - 9 Тривалість життя (років) - 79 Частка дорослого письменного населення (%) -  99
Харчування (денно калорій на душу населення)	3222
Річне споживання палива (кг на душу населення)	5167
Валюта	1 євро (EUR) = 100 євроцентів
ВНП (S США на душу населення)	25 800
Мови	Нідерландська
Етнічні групи	Нідерландці – 80,4%, інші 19,6%, з яких 12% незахідного походження, переважно турки, марокканці, антільці, суринамці, індонезійці (2008)
Релігійний склад населення	Католики (31%) Віруючі Голландської реформістської церкви (21%) Інші протестанти (8,4%)
Державний устрій	Конституційна монархія
Глава держави	Король (королева)
Законодавчий орган	Двопалатний парламент (Генеральні штати, що складаються з Першої та Другої палат)
Адміністративно-територіальний поділ	12 провінцій
Володіння Нідерландів у Карибському морі	о. Аруба, Нідерландські Антильські о-ви

 

За 1000 р. до н. е. територію нинішніх Нідерландів почали заселяти племена кельтів і фризів. Фризи та батави витіснили кельтів за 300 р. до н. е. У І ст. до н. е. частину території країни завоювала Римська імперія. Ця частина обмежувалася на півночі р. Рейн.

 

Регіон був під владою Риму до IV ст. н. е. До країни мігрували в V ст. франки й сакси, і вона стала частиною імперії франків, яка у VIII ст. ввійшла до складу Священної Римської імперії. Франки вже були християнами та прилучили до цієї релігії фризів і саксів. Після розпаду в середині IX ст. імперії франків настала феодальна роздробленість. Нідерландські землі — Голлан­дія, Зеландія та Фрисландія вважаються тими, що належали до корінних Нідерландів ще за середньовіччя. У 843 р. Голландія стала частиною Лотарингії, а 925 р. — частиною Священної Римської імперії. Щоправда, підпорядкованість останній мала символічний характер. Графство Голландія вперше згадується в 1018 р. Консолідація країни розпочалася в XIV-XVI ст. за часів правління герцогів Бургундії. В 1447 р. всі Низькі землі потрапили під владу іспанських Габсбургів. Повстання проти жорстокого панування короля Філіппа II (намісником якого в Нідерландах був герцог Альба) розпочалося 1568 р. і тривало довго — 80 років. У січні 1579 р. було утворено Утрехтський союз, що складався з північних і деяких південних провінцій країни. Союз на чолі з "Вільгельмом Оранським проголосив незалежність Нідерландів 26 липня 1581 р. Це утворення стало першою в світі буржуазною державою. Але північним провінціям довелося ще повоювати з Іспанією. Врешті-решт 1609 р. вона визнала незалежність Нідерландів. Міжнародне визнання нової держави закріпив Вестфальський дговір 24 жовтня 1648 р. На політичній карті світу з'явилася республіка — Об'єднані провінції Нідерландів. Протягом XVII ст. Нідерланди перетворилися на економічно могутню державу. Сформувалася велика голландська колоніальна імперія. Вона охоплювала, крім метрополії, Нідерландську Індію (Індонезію) та о. Цейлон — в Азії, Гвіану та Малі Антильські острови — в Америці, Капську колонію — в Африці. Імперія почала занепадати після англо-голландських війн (1652-1654 pp., 1665-1667 pp., 1672-1674 pp.), а також довгих війн проти Франції за часів короля Людовіка XIV. З 16 травня 1795 по 5 червня 1806 pp. на території Нідерландів, зайнятій французькими військами, існувала Батавська республіка. Протягом 1806-1810 pp. існувало Голландське королівство на чолі з Людовіком — братом Наполеона. З 13 липня 1810 по 21 листопада 1813 pp. Нідерланди були у складі Франції. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. Велика Британія захопила о. Цейлон та Капську колонію. Відповідно до рішення Віденського конгресу 16 березня 1815 р. було створено незалежне Нідерландське королівство, до складу якого ввійшла й Бельгія. Остання стала незалежною 4 жовтня 1830 р. У 1848 р. прийняли конституцію, в основу якої поклали британську систему. В 1887 р. прийняли нову конституцію. Під час Першої світової війни Нідерланди зберігали нейтралітет. їх не обминула світова економічна криза 1930-х pp. Гітлерівська Німеччина окупувала Нідерланди під час Другої світової війни (з 10 травня 1940 р. по 5 травня 1945 p.), хоча країна заявила про свій нейтралітет. У фашистських концтаборах було знищено чимало нідерландських євреїв. До початку Другої світової війни Нідерланди мали третю за розмірами колоніальну імперію світу. Японські війська 1942 р. захопили Індонезію та утворили маріонетковий уряд на чолі з Сукарно. У 1945 р. він проголосив незалежність Індонезії. Нідерланди впродовж чотирьох років вели колоніальну війну, але, зрештою, визнали суверенітет своєї колишньої колонії. Західну Нову Гвінею передали Індонезії 1963 р. Гвіана 1954 р. одержала право на самоврядування під назвою Суринам, незалежним він став 1975 р. Малі Антильські о-ви залишаються у складі Нідерландів. Із 23 листопада 1890 р. країною правила королева Вільгель-міна. 4 вересня 1948 р. престол перейшов до її дочки Юліани. 30 квітня 1980 р. королева передала трон своїй дочці, і нині главою держави є короле­ва Беатрикс. Нідерланди належать до гурту тих країн, які заснували еко­номічний союз Бенілюкс (1948 p.), НАТО (1949 p.), «Спільний ринок» (1956 p.). Після Другої світової війни при владі в Нідерландах були коаліційні уряди. Чинну конституцію прийняли 17 лютого 1983 р. У 2000 р. Нідерланди стали першою в світі країною, що узаконила евтаназію (добровільну смерть). Наслідний принц Віллєм-Алек-сандр 2 лютого 2002 р. нарешті взяв шлюб — із аргентинкою Максимою Зоррегіета. З 22 липня 2002 р. прем'єр-міністр — Ян Петер Балкененде. 6 жовтня 2002 р. помер принц Клаус (чоловік королеви Беатрикс).

 

 

Поверхня країни — низовинна. 60% населення проживають на території, що знаходиться нижче від рівня моря. Частка таких площ становить 27% (за іншими джерелами — 40 — 50%). Найнижча точка країни — в районі Роттер­дама, вона на 6,7 м нижча від рівня моря. Від припливу морської води те­риторію країни охороняють узбережні дюни та штучні греблі. їх створення було повністю завершене 1932 p., і відтоді розпочалися роботи з відкачування води. Відвойовані в моря землі називаються польдерами. Вони концентруються в західній частині країни, яка розчленована каналами та морськими рукавами. Зазначені території захищені греблями та іншими гідротехнічними спорудами, загальна протяжність яких становить 3 тис. км. У східній частині країни висоти рідко перевищують 50 м. Горбиста місцевість — на південному сході країни. Найвища точка — г. Ваальзерберґ, 321 м. Країна має густу річкову мережу. Глибоко врізується в територію озеро-затока Ейсселмер. Нідерланди знаходяться в складених із наносів долинах рік Рейн, Маас, Шельда. Ґрунти вважаються родючими та сприятливими як для рослинництва, так і для тваринництва. Близько 7% території — окультурені ландшафти. При­родних лісів практично не залишилося, є штучні насадження.

 

Клімат — морський помірний. Се­редні температури січня коливаються від +1 до +3, липня — від +16 до +17 °С. Річна кількість опадів — 650-750 мм. Випадають вони рівномірно впродовж року. Бувають густі тумани і шторми.

 

Мінеральні ресурси: нафта, значні запаси природного газу, особливо на шельфі та узбережжі Північного моря, що були відкриті після Другої світової війни, кам'яне та буре вугілля, торф, кухонна сіль, каолін.

 

 

Промисловість. Найбільшого розвитку досягли наукомісткі галузі, а також галузі, що працюють на імпортній сировині та експортують виготовлену з неї продукцію. Видобувають природний газ і нафту. Електроенергія виробляється переважно на теплових станціях. Провідні галузі промисловості: машинобудування (електротехніка, радіоелектроніка, судно-, автомобіле- та авіабудування), хімічна, нафтопереробна, нафтохімічна. Високого розвитку досягла харчова промисловість (м'ясо-молочна, цукрова, переробка какао-бобів), чорна і кольорова металургія, текстильна, швейна, алмазошліфувальна. Амстердам — світовий центр огранювання алмазів.

 

Сільське господарство. Цей сектор економіки є високоінтенсивним. 2/3 вартості продукції сільського господарства забезпечують тваринництво і птахівництво. Частка Нідерландів у світовому експорті м'яса птиці, яєць, молока, вершкового масла становить 20%. Основні сільськогосподарські культури — картопля, цукрові буряки, пше­ниця, ячмінь, овес. 60% вартості продукції рослинництва забезпечують плодівництво, овочівництво та квітникарство. Високого розвитку і значного поширення набуло теплично-парникове господарство. Країна є постачальником квітів світового масштабу. Щороку вирощують 2 млрд цибулин тюльпанів. Помітне місце в економіці посідає рибальство. Основний вид риби — оселедці.

 

Транспорт. Довжина залізниць — 2,8 тис. км, автошляхів — близько 120 тис. км. Роттердам є найбільшим у світі портом. Роттердам, разом із нещодавно спорудженим Європортом, виконує транзитні операції стосовно товарів країн Європейського Союзу (ЄС). За тоннажем морського флоту країна посідає третє місце серед країн ЄС. Інтенсивно використовується внутрішній водний, а також авіа- і трубопровідний види транспорту.

 

Зовнішня торгівля. Традиційно економіка Нідерландів трималася на торгівлі, банківській справі та наданні послуг у сфері морського транспорту. Основні експортні товари — машини та устаткування, продовольчі й хімічні товари, природний газ, чавун, нафтопродукти, сільськогосподарська продукція, сигари. Половина промислової про­дукції експортується. Для сільського господарства цей показник становить 25%. Нідерланди є найбільшим у світі експортером парникових овочів та ягід.

 

Імпортують сталь, транспортні засоби, мінеральне паливо, продукцію машинобудування, текстиль, вироби хімічної промисловості.

 

Головні зовнішньоторговельні партнери — Німеччина, Бельгія, Люксембург, Велика Британія, Франція, США.

 

Важливе джерело валютних надходжень — міжнародний туризм. Щороку країну відвідують 3 млн іноземних туристів.

 

 

Національні парки Велювезом, Де-Гоге-Велюве, Кеннемерські дюни; резервати Барґервен, Білдтполлен, Босх-плат, Ватерланд, Веррибен, Ґроте-Пель, Маріапель, Моккебанк та ін.

 

В Амстердамі — «Північній Венеції», місті, що побудовано на островах і каналах із більш як 300 мостами, — королівський палац; церкви: Аудекерк, Ньївекерк (XV-XVI ст.), Зейдеркерк, Вестеркерк, Нордеркерк (усі — XVII ст.); музеї: Державний «Рейксмузеум», історичний Йоодса, Амстердамський історичний, Зоологічний, Геологічний, Анни Франк (авторки відомого щоденника), Ван Ґога, Будинок-музей Рембрандта, Міський сучасного мистецтва, воскових фігур мадам Тюссо, А. Пірсон, Фодор; галерея Сікс, зоопарк, акваріум, ботанічний сад.

 

У Гаазі — палаци: королівська резиденція «Гаюс тен Босх» (XVII ст.), Палац миру (1913 p.), Нордейнде; Стара ратуша (XVI ст.), церкви Сінт-Якобскерк (XIV-XVI ст.) і Ньївекерк (XVII ст.); музеї: Муніципальний м. Га­аги, Маурицгейс, Костюма, Поштовий; панорама Месдаґа, галерея Бредіуса, Ма дюродам — Нідерланди в мініатюрі, парк морської фауни в Схевенінгені (сотні морських тварин у 40 акваріумах).

 

У Гарлемі — ратуша (XIII ст., колишній палац графів Голландських), церква Ґротекерк (Сінт-Бавокерк, XV-XVI ст.) із відомим органом, Музей Ф. Галса, Музей Тейлера, Єпископський музей.

 

У Заандамі (на північ від Амстердама) — Музей просто неба Заансе Сханс із вітряками, майстернями, де виготовляють сир, хліб, дерев'яні черевики кломпен.

 

У Ліссі — найбільша у світі виставка цибульних квітів Кейкенгоф, де в бе-резні-травні можна побачити найрізно­манітніші види тюльпанів, нарцисів і гіацинтів.

 

У Маастрихті — церкви Онзе-ліве-Врау (X-XVI ст.), Сінт-Серваскерк (X-XV ст.), домініканська (XIII-XIV ст.), Сінт-Янскерк (XIV-XV ст.), єзуїтська (XVII ст.), августинська (XVII ст.), Нова ратуша (XVII ст.), монастир Боннефантен (XVII-XVIII ст.) із Лімбурзьким музеєм мистецтва і старожитностей.

 

У Роттердамі — готична церква Сінт-Лауренскерк (XV-XVII ст.), Історичний музей міста Роттердама, Морський музей «Принс Гендрик», Картинна галерея, Музей країнознавства і етнології, Музей Боймансаван Бенінгена.

 

В Утрехті — кафедральний собор (XI-XVI ст.), церкви Сінт-Пітерскерк (XI-XIV ст.) і Каререйнкерк (XV-XVI ст.), Архієпископський музей, Центральний музей, Музей Утрехтського археологічного товариства.

 

 

Посольство Нідерландів в Україні знаходиться в Києві, Контрактова пл., 7. Телефон 490-82-00, факс 490-82-09.

Посольство Україні в Нідерландах знаходиться в Гаазі, Groot Hertogin-nelaan 26, 2517 EG, The Hague. Телефон (8-10-3170) 362-60-95, факс 361-55-65.