Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Державна підтримка
українського експорту
Укр | Eng | Рус
Туркменістан
Перелік країн
Контакти диппредставництв
Довідка про країну
Економічне співробітництво

Огляд економіки

Торговельно-економічні відносини

Торговельні обмеження

Кон’юнктура ринків
Товарообіг з Україною

Дані країни перебування

Дані Держкомстату

Торгівля послугами

Правові питання

Угоди з Україною

Законодавство країни перебування

Міжурядова комісія

Про МК та її склад

Пошук партнера

Комерційні пропозиції від фірм в країні перебування

Торги/тендери в країні перебування

Міжнародні бізнес-події

Інвестиційне співробітництво

Аналіз інвестиційного співробітництва

Галузеві об’єднання
Корисні посилання
Відгуки про Портал
Полтавська обласна державна адміністрація
«Структура сайту влаштовує, інформація доступна для зацікавлених користувачів, функціональні можливості сайту відповідають потребам»

Украинские нефтепродукты
ТУРКМЕНІСТАН. Загальна довідка  
Параметри: Довідкова інформація

 

ТУРКМЕНІСТАН. Загальна довідка
 
Офіційна назва
Turkmenistan Jumhuriyati
Столиця
Ашгабат (604 700)
Рік здобуття незалежності
1991
Поясний час
Гринвіч плюс 5
Загальна площа (кв. км)
488 100, зокрема
Сільгоспугіддя (кв. км) - 15 000
Ліси (кв. км) - 40 000
Населення
Чисельність населення (осіб) - 4 688 963
Густота населення (осіб/кв. км) - 9,6
Частка міського населення (%) - 45
Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) - 28
Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) -  9
Тривалість життя (років) - 61
Частка дорослого письменного населення (%) - 98
Річне споживання палива (кг на душу населення)
3380
Валюта
1 туркменський манат (ТММ) = 100 теннесі
ВНП ($ США на душу населення)
4700
Мови
Туркменська (офіційна), російська, узбецька та ін.
Етнічні групи
Туркмени (77%)
Узбеки (9%)
Росіяни (6,7%)
Казахи (2%)
Українці та ін.
Релігійний склад населення
Мусульмани-суніти (89%)
Православні (9%)
Глава держави
Президент (туркменбаші)
Законодавчий орган
Однопалатний Маджліс
Найвищий представницький орган
Халк маслахати (Народна рада)
Адміністративно-територіальний поділ
5 велаятів і 1 місто
 
 
Історія
 
Протягом 1-го тис. до н. є. територія нинішнього Туркменістану входила до складу таких держав, як Марґіана, Парфія, Мідія. У VI —IV ст. до н. е. територія належала державі іранських Ахеменідів та імперії Александра Македонського. Від III ст. до н. е. Туркменистан входив до складу Парфянського царства та держави Сасанідів. Протягом V —VIII ст. н. е. на країну нападали ефталіти, тюрки, араби. Іслам прийшов до країни з її завойовниками-арабами в 716 р. Населення Туркменістану брало участь в антиарабському повстанні Муканни. Протягом IX —X ст. країна була у складі держав Тахіридів та Саманідів. До початку XI ст. Туркменистан завоювали огузи. Наприкінці X ст. в арабській літературі вперше з'явилося слово «туркмен» як узагальнююча назва групи кочових тюркомовних племен Середньої Азії, на відміну від рільничого перськомовного населення. В XI ст. туркменами стали називати і турків-сельджуків. Турки-сельджуки і Хорезм панували над країною в XI-XIII ст. У XIII-XV ст. Туркменістан був під владою монголо-татар, започаткованою Чинґісханом, а потім — у державі Тимуридів. Узбеки захопили країну в XV ст. її територію розділили між собою Хівинський та Бухарський емірати. Туркменістан був останнім регіоном Середньої Азії за часом його входження до складу Росії. Частина туркменських племен (абдали, чаудори, іґдири, бурунчуки, бузачі) перейшла під владу Росії 9 травня 1802 р. Царська Росія розпочала завоювання Туркменістану (Закаспійської області) в 1869 р. Саме тоді загін російських військ висадився в затоці Каспійського моря та заклав укріплення — майбутнє м. Красноводськ. Туркмени чинили сильний опір. 12 січня 1881 р. війська генерала М. Скобелева підкорили туркменську фортецю Ґеок-Тепе і 18 січня — аул Асхабад (тоді загинуло близько 150 тис. туркменів). Через три роки російське підданство без боїв прийняли мервські текінці, ще через рік — мурґабські сарики й тедженські саліри. Бухарський емірат визнав васальну залежність від Росії в 1868 p., Хівинське ханство — в 1873 р. Приєднання всієї сучасної території Туркменістану до Росії завершилося 1885 р. З 1882 р. територія Туркменістану називалася Закаспійською областю. Нею керував начальник військ Закаспію, резиденція якого була в Асхабаді. У 1898 р. область ввійшла до складу Туркестану — генерал-губернаторства, яке адміністративно об'єднувало всю Середню Азію. В 1880—1886 pp. було споруджено залізницю Красноводськ-Чарджоу. Вона відкрила Середню Азію для російського та іноземного капіталів. В 1895 р. розпочали видобувати нафту. В 1916 р. у Туркменістані вибухнуло антицарське повстання у зв'язку з призовом чоловіків-туркменів на тилові роботи в армії. Після революції 1917 р. Туркменістан протягом короткого часу був незалежною державою. 2 (15) грудня 1917 р. більшовики захопили владу в Асхабаді, але білогвардійці та есери в липні 1918 р. організували повстання й взяли її в свої руки. 23 липня 1918 р. есери проголосили, утворення Закаспійської республіки. її якийсь час підтримували британські війська, що їх у серпні було введено до країни (виведено у вересні 1919 p.). З цією республікою Червона армія покінчила у травні 1919 — лютому 1920 р. 30 квітня 1918 р. у складі РРФСР було створено Туркестанську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку, куди ввійшла основна частина сучасного Туркменістану. Туркменську Радянську Соціалістичну Республіку проголосили 27 жовтня 1924 р. і 13 травня 1925 р. вона ввійшла до складу СРСР. Суверенітет Туркменістан проголосив у серпні 1990 р. 27 жовтня 1990 р. Верховна рада Туркменської РСР запровадила посаду президента республіки, ним став Сапармурад Атаєвич Ніязов (колишній перший секретар ЦК компартії Туркменістану з грудня 1985 р. і голова Верховної Ради Туркменської РСР з 19 січня 1990 p.). Культ його особи в Туркменістані почав формуватися ще за радянських часів. Ніхто з колишніх комуністичних керівників на теренах СРСР не має нині такого статусу у своїх країнах, як лідер Туркменістану. 29 жовтня 1991 р. Верховна рада республіки прийняла Декларацію про незалежність і затвердила нову назву країни — Республіка Туркменістан. 21 грудня 1991 р. Туркменістан приєднався до СНД, а 2 березня 1992 р. став членом ООН. Конституція, прийнята 18 травня 1992 p., посилила владу президента, надала йому 22 жовтня 1993 р. титул «Туркменбаші» (вождь туркменів) і проголосила Туркменістан демократичною, правовою і світською державою. За результатами І референдуму 16 січня 1994 р. перебування С. Ніязова на посаді президента було продовжено до 2002 р. 11 грудня того ж року відбулися вибори до законодавчого органу — Маджлісу. Перемогу на них здобули колишні комуністи, які назву своєї партії змінили на іншу — Туркменська демократична партія. Що ж до демократії, то її саме в Туркменістані найменше серед усіх республік колишнього СРСР. На парламентських виборах 12 грудня 1999 р. всі 50 місць дісталися Демократичній партії (правлячій та єдиній). В кінці грудня 1999 р. парламент проголосив С. Ніязова довічним президентом. На початку 2001 р. було заборонено палити у громадських місцях (С. Ніязов кинув палити за два роки до цього, після того, як у Німеччині восени 1998 р. йому зробили операцію на серці). 25 листопада 2002 р. стався замах на С. Ніязова, але нападники не влучили в президента. Офіційно повідомили, що в організації підозрюються опозиціонери, що мешкають за кордоном (засуджені до 25 років ув'язнення заочно). Безпосередніх виконавців засуджено до довічного ув'язнення.
 
 
Природно-ресурсний потенціал
 
На заході країни — Каспійське море. Переважна частина (до 4/5) території країни лежить у межах Туранської низовини, яку в більшості займає пустеля Каракуми (Чорні піски). На півдні та південному заході — вулканічні гори Копетдаг (найвища точка країни — г. Ризе заввишки 2942 м) і Паропаміз. Бувають землетруси, катастрофічні — в 1929 і 1948 pp. (останній повністю знищив столицю). Єдина велика ріка — Амудар'я, менш значні — Мурґаб, Теджен і Атрек. Переважає пустельна рослинність. Ґрунти — сіро-бурі та сіроземи.
 
Клімат — різко континентальний, посушливий. Літо — жарке й сухе, зима — холодна. У Каракумах влітку реєструвалася температура +50 °С, а в м. Ґушга (Кушка) взимку -33 °С. Середні температури січня коливаються від —6 до +4 (у долині Атреку), липня — від +27 до +32 °С. Дощів випадає від 80 мм на південному сході країни до 300 мм у горах. У столиці середня температура січня +1, липня +30 °С.
 
Мінеральні ресурси: нафта, природний газ, озокерит, вугілля, срібло, свинець, сірка, барит, кам'яна й калійна солі; затока Кара-Богаз-Ґол — найбільша у світі природна фабрика сульфату (мірабіліту).
 
 
Економіка
 
Промисловість. Гірничодобувна промисловість веде перед. Газ видобувають на родовищах Шатлик, Даулетабад, Наїн, Ачак та ін. Нафту видобувають у Західному Туркменістані, мірабіліт — у затоці Кара-Богаз-Ґол, сірку — у Гаурдаці. Виробляють соду, сульфат натрію, суперфосфат, калійні добрива, сірчану кислоту. Переробляють нафту. Є підприємства машинобудівної, металообробної, харчової, легкої, будівельної, хімічної галузей промисловості. Легка і харчова промисловість вважаються пріоритетним сектором економіки країни. Поширені народні ремесла, зокрема виготовлення килимів, шовкових тканин, меблів, посуду.
 
Сільське господарство. Усе рослинництво — на зрошуваних землях, великим зрошувальним каналом є Каракумський. Найголовніша сільськогосподарська культура — бавовник. Вирощують також зернові (пшеницю, ячмінь, рис, джугару) та кормові культури. Виноробство, плодівництво, баштанництво. Туркменські дині вважаються найсолодшими в світі. Провідна галузь відгінно-пасовищного тваринництва — вівчарство (зокрема каракулівницьке). Розводять велику рогату худобу, коней (ахалтекінські рисаки — чи не найкращі в світі), верблюдів. Розвивається шовківництво. Колгоспи і радгоспи перетворено на селянські об'єднання. Сільськогосподарську продукцію створюють дайхани (фермери), підсобні господарства підприємств і організацій, приватні товаровиробники та громадяни. Питома вага приватного сектору у випуску багатьох видів сільськогосподарської продукції перевищує 50%.
 
Транспорт. Протяжність залізниць — понад 2 тис. км (13 травня 1996 р. відкрито сполучення з Іраном), автошляхів — близько 23 тис. км (18 тис. км із твердим покритттям). Головний порт на Каспійському морі — Туркменбаші (до 1992 р. Красноводськ). Працюють поромні переправи Туркменбаші-Баку та Бекдаш-Баку. Для внутрішнього судноплавства використовуються р. Амудар'я та Каракумський канал. Міжнародний аеропорт — у столиці. Є трубопровідний транспорт.
 
Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — природний газ, нафта, нафтопродукти, електроенергія, бавовна, мінеральні добрива.
 
Імпортують техніку та устаткування, лісоматеріали, чорні метали, цукор, тваринне масло, електротовари, засоби зв'язку.
 
Головні зовнішньоторговельні партнери — Україна, Росія, країни Середньої Азії та Казахстан.
 
 
Туристичні об'єкти
 
Заповідники Амудар'їнський, Бадхизький, Капланкирський, Копетдазький, Красноводський, Репетецький, Сюнт-Хасардазький.
 
У столиці — Історичний музей, Краєзнавчий музей, Музей образотворчих мистецтв, ботанічний сад; за 18 км на захід від міста — історико-культурний заповідник Ніса (заснований 1881 р.) — руїни столиці давньої Парфянської держави (III ст. до н. є. — III ст. н. є.).
 
Поблизу Байрам-Алі — руїни давнього Мерва: городище Ерк-Кала; городище Ґяур-Кала з буддійськими та християнськими монастирями, замками, мечеттю Бену-Махан; городище Султан-Кала з цитаделлю Шахріяр-арк (XI — XII ст.), палацом (XI — XII ст.), мечеттю Джума (ХІ — ХІІ ст.), мавзолеєм султана Санджара (XII ст.); мавзолей Мухаммеда ібн Зейда (1113 p.).
 
Поблизу Куня-Урґенча — руїни давнього Ургенча, столиці феодального Хорезму (XII — XIV ст.); фортеця Ак-Кала, мавзолей Фахрад-дін-Разі (XII ст.), мавзолей Текеша (XII —XIII ст.), мінарет Кутлуґ-Тимура (XIV ст.), ханана з мавзолеєм Наджмеддіна Кубра (XIVст.), мавзолей династії Суфі— Тюрабек-ханим (XIV ст.),
 
 
Інша корисна інформація
 
Посольство Туркменістану в Україні знаходиться у Києві, вул. Пушкінська, 6. Телефони 229-34-49, 229-46-83, факс 229-30-34.
 
Посольство України в Туркменістаиі знаходиться в Ашгабаті, 744001, вул. Аза-ді, 49. Телефони (8-10-99312) 39-13-73, 39-12-40, факс 39-10-28.

 

Подібна інформація про інші країни  
Австрія Азербайджан Алжир Аргентина Бельгія Білорусь Болгарія Боснія і Герцеговина Бразилія Великобританія В`єтнам Греція Грузія Естонія Єгипет ЄС Ізраїль Індія Ірак Іран Іспанія Італія Йорданія Казахстан Канада Киргизстан Китай Кіпр Куба Кувейт Латвія Литва Ліван Лівія Македонія Малайзія Марокко Мексика Молдова Нідерланди Німеччина ОАЕ ООН Південна Корея Польща Португалія Росiя Румунія Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сінгапур Словаччина Словенія США Таджикистан Туреччина Туркменістан Угорщина Узбекистан Україна Фінляндія Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швейцарія Швеція Японія
Інші документи по цій країні  
PR та реклама Довідкова інформація Економічне співробітництво Економічні новини Енергоносії Законодавство у сфері ЗЕД ЗЕД Інвестиції Інформаційно-аналітичні послуги Інші послуги Консалтингові послуги Кон’юнктура ринків Товари агропромислового комплексу Транспортно-експедиційні послуги Фінансові послуги

 
Підписка на оновлення  

Українські експортери
ДИСКАВЕРИ БУРОВОЕ ОБОРУДОВАНИЕ (УКРАИНА), ООО
ул. Яворницкого, 41, г. Стрий, Львовская обл.
НЕПТУН, ООО
3-ий пер. Шевченка, 3, с. Б. Дальник, Беляевский район, Одесская область
КРАСОТА И ЗДОРОВЬЕ, ООО
ул. Сомовская, 12 Б, Харьков
КРИСТАЛЛ, ВИННИЦКИЙ ЗАВОД, ДП
ул. 600-летия, 21, г. Винница
Експортоспроможна продукція
KSG АGRO, ХОЛДИНГ
Туши и полутуши свиные

ТЕХНОТОН-ЛУГАНСК, ООО
Нить полипропиленовая мультифиламентная

КАЛИБР, ООО
Болты

Комерційні пропозиції
ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ "БАЄР АФЛАК"
Компанія зацікавлена в реалізації фармацевтичної прощукції в Україні

DOMESTAV, LTD.
Компанія зацікавлена в експорті ламелей для каркасу ліжка зі смереки, ялини, сосни, тополі або вільхи. ...

MIVINA S.R.O.
MIVINA s.r.o. зацікавлена в поставках з України: сантехніки, керамічної плитки, покрівельних матеріалів, ...

Крамниця-А
Тендери за кордоном
Бововняний очіс
Security Paper Mill India

Відбор компаній для проведення незалежних сертифікації та інспектування прибережних проектів
Oil and Natural Gas Corporation Ltd.

Аукціон на право користування надрами родовища кам'яного вугілля "Ташкумирське"
Держкомітет промисловості, енергетики та надрокористування Киргизької республіки