Стаття 12. { Дію статті 12 зупинено згідно з Декретом N 15-93 від 19.02.93 } Обов'язковий розподіл виручки від ЗЕД  в  іноземній валюті

{  Дію частини першої статті 12 зупинено на 1992 рік згідно з Постановою ВР N 2489-12 від 23.06.92 }

На  території  України  запроваджується обов'язковий розподіл виручки в іноземній валюті від ЗЕД між валютними  фондами суб'єктів цієї діяльності та Державним валютним фондом України і валютними фондами місцевих Рад народних депутатів України.

{  Дію частини другої статті 12 зупинено на 1992 рік згідно з Постановою ВР N 2489-12 від 23.06.92 }
Обов'язковому  розподілу  підлягає виручка в іноземній валюті від ЗЕД всіх     суб'єктів ЗЕД,     які     мають    постійне місцезнаходження   або  постійне  місце  проживання  на  території України.

{ Дію частини третьої статті 12 зупинено на 1992 рік згідно з Постановою ВР N 2489-12 від 23.06.92 }

Суб'єкти ЗЕД,  зазначені  в цій статті,  зобов'язані передавати частину від загальної суми виручки в     іноземній    валюті,    одержаної    ними    в    результаті ЗЕД,   за  стабільними  п'ятирічними нормативами, що встановлюються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України залежно від виду експортного товару і є однаковими  для  всіх  суб'єктів ЗЕД незалежно від форм власності і організації господарювання.

В разі, якщо територія, на якій суб'єкт ЗЕД має  постійне  місцезнаходження  або  постійне   місце проживання,  підпорядкована  кільком  місцевим   Радам    народних депутатів, суб'єкт ЗЕД передає 2/3 від тієї суми, що призначена для розподілу, у валютний  фонд  місцевої Ради народних депутатів базового рівня і 1/3  -  у  валютний  фонд вищестоящої місцевої Ради народних депутатів України.

{  Дію частини п'ятої статті 12 зупинено на 1992 рік згідно з Постановою ВР N 2489-12 від 23.06.92 }
За  кошти, які передаються у Державний валютний фонд України, валютні  фонди  місцевих  Рад народних депутатів України, суб'єкти ЗЕД одержують з відповідного бюджету компенсацію  у  діючій  на  території України валюті за спеціально встановленим  Національним  банком  України  курсом,  який  діє на момент   надходження   валютних   коштів   на   рахунок   суб'єкта ЗЕД.

{  Дію частини шостої статті 12 зупинено на 1992 рік згідно з Постановою ВР N 2489-12 від 23.06.92 }

Обов'язковий розподіл виручки в іноземній валюті здійснюється банківськими  установами,  в  яких  суб'єкти ЗЕД мають  валютні  рахунки,  шляхом відповідного переказу сум,  зазначених у частині третій цієї статті, з валютного рахунку суб'єкта ЗЕД та   одночасного зарахування  на  розрахунковий рахунок цього суб'єкта сум у діючій на   території  України  валюті,  еквівалентних  сумі  переказаної іноземної  валюти. Моментом здійснення розподілу є дата, вказана у платіжному  документі  про  переказ  сум  в  іноземній  валюті  до Національного банку України, або (в разі його доручення) банку для ЗЕД України,  або  банку,  в  якому відкрито валютний рахунок місцевої Ради народних депутатів.

{  Дію частини сьомої статті 12 зупинено на 1992 рік згідно з Постановою ВР N 2489-12 від 23.06.92 }

Обов'язковий   розподіл   виручки   в  іноземній  валюті  має здійснюватись  протягом  30  робочих  днів  з  моменту надходження коштів  в  іноземній валюті до відповідної банківської установи. В разі  непереказу у зазначений строк грошового еквіваленту у діючій на території України валюті від Національного банку України або (в разі  його  доручення)  банку  для ЗЕД України,   або   банку,   в  якому  знаходиться  валютний  рахунок відповідної   місцевої  Ради  народних  депутатів,  до  банку,  що обслуговує  суб'єкта ЗЕД, обов'язковий розподіл виручки в іноземній валюті не здійснюється, а держава або відповідна  місцева  Рада  народних  депутатів  втрачає  право  на одержання відповідних сум в іноземній валюті.

Порядок  здійснення  операцій  по  обов'язковому    розподілу виручки в іноземній валюті визначається положенням, яке затверджує Національний банк України.

Частину виручки в іноземній валюті, яка підлягає передачі  за обов'язковим розподілом, суб'єкти ЗЕД передають   тільки   у   Державний  валютний  фонд  України.  Інші держави    не   можуть   запроваджувати   на   території   України передачу до бюджетів чи валютних фондів цих держав частини виручки в іноземній валюті та/або відрахування в іноземній валюті,  які  є обов'язковими  для  суб'єктів  ЗЕД, зазначених в цій статті.
Суб'єкти ЗЕД,  зазначені  в  цій статті,  мають  право  провадити  продаж  іноземної  валюти  іншим державам   тільки   на   підставі   відповідних  цивільно-правових договорів  (контрактів),  укладених  згідно  з законами України, в яких зазначені держави виступають як суб'єкти ЗЕД.  Суб'єкти ЗЕД, зазначені в цій  статті,  не мають права здійснювати обов'язковий розподіл або відрахування  в  іноземній  валюті на підставі актів законодавства інших держав.

Створення   на   території  України  інших  валютних  фондів, крім   Державного  валютного  фонду  України  та  валютних  фондів місцевих   Рад   народних  депутатів  України,  до  яких  суб'єкти ЗЕД  зобов'язані  передавати  частину виручки в іноземній валюті,  без  їх  згоди,  оформленої  належним чином,    забороняється.    Україна    провадить    розрахунки   в іноземній валюті  з  Союзом  РСР  та  іншими  державами  згідно  з відповідними      угодами      (договорами)      України     через Національний банк України або (в разі його доручення)  через  банк для ЗЕД  України  в  межах Державного валютного   фонду   України.  Інші  суб'єкти  ЗЕД  від  України  не  несуть  зобов'язань  за  зазначеними розрахунками.