До основних механізмів розвитку експорту належать:
розвиток державно-приватного партнерства в інноваційних галузях;
створення сприятливих умов для здійснення експорту;
зниження трансакційних витрат на здійснення зовнішньоторговельної діяльності (митне та зовнішньоторговельне регулювання);
активізація участі в регіональних інтеграційних об’єднаннях та угрупованнях;
ефективна та виважена міжнародна політика у сфері зовнішньої торгівлі відповідно до національних економічних інтересів;
проведення державними структурами досліджень, необхідних експортерам для виходу на нові ринки;
допомога у створенні експортних об’єднань та корпорацій;
державне інвестування в експортні галузі, які не досить цікаві приватним інвесторам;
стимулювання розробки і створення інноваційної продукції (державні програми інноваційного розвитку);
створення нових секторів і видів економічної діяльності та їх розвиток;
розвиток системи довгострокового інвестиційного кредитування.
Першочерговим завданням задіяння певних механізмів підтримки експорту є необхідність визначення галузей, що потребують підтримки, і того, на яких етапах реалізації Стратегії вони є пріоритетними для держави.
До критеріїв визначення пріоритетності галузей необхідно віднести:
ступінь наукоємності продукції (інноваційність);
динаміку попиту на продукцію на світових ринках;
мультиплікативний ефект від нарощування виробництва продукції що експортується;
економічну ефективність експорту продукції. |