Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Державна підтримка
українського експорту
Укр | Eng | Рус
Торгівля з країнами світу
Перелік країн
Контакти диппредставництв
Довідка про країну
Економічне співробітництво

Огляд економіки

Торговельно-економічні відносини

Торговельні обмеження

Кон’юнктура ринків
Товарообіг з Україною

Дані країни перебування

Дані Держкомстату

Торгівля послугами

Правові питання

Угоди з Україною

Законодавство країни перебування

Міжурядова комісія

Про МК та її склад

Пошук партнера

Комерційні пропозиції від фірм в країні перебування

Торги/тендери в країні перебування

Міжнародні бізнес-події

Інвестиційне співробітництво

Аналіз інвестиційного співробітництва

Галузеві об’єднання
Корисні посилання
Відгуки про Портал
Міністерство регіонального розвитку та будівництва України
«Структура і функціональні можливості Інтернет-порталу державної підтримки українського експорту різнобічні і багатогранні та в майбутньому даний портал надасть всебічну підтримку просуванню українських товарів на зовнішніх ринках»

Украинские нефтепродукты
Проект Закону України "Про державну фінансову підтримку експортної діяльності"  
Параметри: Законодавство у сфері ЗЕД

 

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
 
Про державну фінансову підтримку експортної діяльності
 
Цей Закон спрямований на створення сприятливих умов для поліпшення експортних можливостей вітчизняних підприємств, забезпечення захисту українських експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат, підвищення конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках.
 
Стаття 1. Визначення термінів
 
1. У цьому Законі наведені нижче терміни і поняття вживаються в такому значенні:
 
1) експортний кредит – банківський кредит, що включає кредит постачальнику або кредит покупцю;
2) іноземний покупець – іноземний суб’єкт господарської діяльності, що здійснює придбання товарів українського походження відповідно до укладеного з українським виробником зовнішньоекономічного договору (контракту);
3) комерційний ризик – ризик повної або часткової несплати боргу іноземним покупцем українському експортеру (за зовнішньоекономічним договором) чи банку-кредитору (за експортним кредитом), або українським експортером банку-кредитору (за експортним кредитом), пов’язаний з:
його неплатоспроможністю або банкрутством;
невиконанням    зобов'язань   за    зовнішньоекономічним   договором (контрактом);
4) комерційний довгостроковий ризик – ризик, що виникає за зовнішньоекономічним договором (експортним кредитом), термін дії якого перевищує 2 роки;
5) комерційний короткостроковий ризик – ризик, що виникає за зовнішньоекономічним договором (експортним кредитом), термін дії якого не перевищує 2 роки;
6) кредит покупцю – банківський кредит, що надається іноземному покупцю або банку іноземного покупця для придбання товарів відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного з українським експортером;
7) кредит постачальнику – банківський кредит, що надається українському експортеру для забезпечення поставки товарів відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або українському виробнику на стадії виробничого циклу для забезпечення виробництва продукції за зовнішньоекономічним договором (контрактом);
8) некомерційний ризик – ризик повної або часткової несплати боргу іноземним покупцем українському експортеру (за зовнішньоекономічним договором) чи банку-кредитору (за експортним кредитом) або українським експортером банку-кредитору (за експортним кредитом), пов'язаний із стихійними явищами природи, діяльністю людини у процесі виробництва та споживання матеріальних благ або подіями чи рішеннями державних органів країни покупця, а саме:
стихійними явищами (землетрус, виверження вулкану, повінь, цунамі, ураган тощо);
промисловими аваріями у зв’язку з пожежею, вибухом, аварією теплових,   водопровідних та опалювальних систем, які призвели до надзвичайної ситуації;
проголошенням мораторію на здійснення платежів у країні іноземного покупця або в країні, що бере участь у здійсненні платежів;
набранням чинності новими або внесенням змін до чинних нормативних актів державних органів країни іноземного покупця чи третьої країни, що бере участь у виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту), які роблять виконання цього договору (контракту) неможливим;
установленням ембарго;
прийняттям урядових рішень з питань зовнішньої торгівлі, що робить неможливим виконання зобов’язань експортера за зовнішньоекономічним договором (контрактом);
невиконанням іноземним покупцем зобов’язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом) або затримкою їх виконання більше ніж на 180 днів, якщо таким покупцем є держава або державний орган, іноземний суб’єкт господарювання, виконання зобов’язань якого було гарантовано державою;
початком війни, повстання, революції, громадських заворушень, довготривалих страйків за межами України;
проголошенням націоналізації, здійсненням конфіскації майна, експропріації в країні боржника чи третій країні, що бере участь у виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту);
іншими подіями чи рішеннями державних органів;
9) страхування експортних контрактів – відносини щодо захисту майнових інтересів українського експортера в разі настання страхового випадку, пов’язаного з комерційними чи некомерційними ризиками. Страхування експортних контрактів здійснюється на добровільній основі;
10) страхування експортних кредитів– відносини щодо захисту майнових інтересів українського експортера або банку-кредитора в разі настання страхового випадку, пов’язаного з комерційними чи некомерційними ризиками. Страхування експортних кредитів здійснюється на добровільній основі;
11) товар українського походження – товари (роботи, послуги), які експортуються, були виготовлені або піддані достатній обробці на території України і мінімальна частка вітчизняної складової в собівартості кінцевого продукту яких становить не менше 50 відсотків;
12) український експортер – фізична чи юридична особа – резидент України, яка здійснює експорт товарів українського походження.
2. Інші терміни і поняття вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у чинних законодавчих актах України.
 
Стаття 2. Мета державної підтримки національного експорту
 
Метою державної підтримки національного експорту є:
упровадження сучасних фінансово-кредитних технологій у зовнішній торгівлі та механізмів державної підтримки експорту;
розвиток експорту українських товарів, насамперед зростання експорту високотехнологічних товарів українських виробників;
поліпшення доступу українських виробників і експортерів до обігового капіталу та інвестицій в основні фонди;
підвищення конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках, зокрема, шляхом надання підтримки національним підприємствам під час їх участі у міжнародних тендерах за кордоном;
захист українських експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат.
 
Стаття 3. Державна підтримка національного експорту
 
1. Державна підтримка національного експорту України може здійснюватися шляхом:
 
1) надання експортних кредитів:
українським експортерам для здійснення експортних операцій згідно з укладеними зовнішньоекономічними договорами (контрактами);
українським виробникам на стадії виробничого циклу для забезпечення виробництва продукції згідно з укладеними зовнішньоекономічними договорами (контрактами);
іноземним покупцям або банкам іноземних покупців під зобов’язання закупівлі ними українських товарів;
2) захисту українських експортерів від комерційних та некомерційних ризиків для забезпечення відшкодування в разі невиконання іноземним покупцем зобов’язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом);
3) страхування експортних кредитів, наданих банками-кредиторами (резидентами), від комерційних та некомерційних ризиків для забезпечення відшкодування в разі невиконання іноземним покупцем зобов’язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом);
4) надання гарантій виконання зобов’язань українських експортерів під час їх участі в тендерах за кордоном у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
5) часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами, які надаються в національній та іноземній валюті, залежно від різниці кредитних ставок у країні експортера та країні покупця у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
2. Порядок відбору проектів та напрямів, за якими здійснюватиметься державна підтримка національного експорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
Стаття 4. Формування інфраструктури для реалізації державної підтримки національного експорту
 
1. Формування інфраструктури для реалізації державної підтримки національного експорту здійснюється шляхом:
створення та забезпечення функціонування спеціалізованої фінансової установи страхування експорту (далі – Страхова установа);
визначення уповноваженого банку з реалізації державної підтримки національного експорту.
 
2. Страхова установа створюється державою в особі Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства України у формі публічного акціонерного товариства, контрольний пакет акцій якого належить державі.
Страхова установа діє на підставі статуту, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України уповноважує Страхову установу як уповноваженого страховика здійснювати від свого імені:
страхування експортних кредитів, наданих банками-кредиторами (резидентами) українському експортеру для забезпечення виконання умов зовнішньоекономічного договору (контракту), у тому числі на стадії виробництва продукції, від некомерційних та комерційних ризиків для забезпечення відшкодування коштів у разі невиконання іноземним покупцем зобов’язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом);
страхування експортних контрактів українських експортерів від комерційних або некомерційних ризиків для забезпечення відшкодування коштів у разі невиконання іноземним покупцем зобов’язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом);
страхування експортних кредитів, наданих банками-кредиторами (резидентами), від комерційних та некомерційних ризиків у разі невиконання іноземним покупцем зобов’язань за кредитами, наданими йому під зобов’язання закупівлі товарів українських експортерів.
 
3. Порядок визначення уповноваженого банку з реалізації державної підтримки національного експорту (далі - Банк) визначається Кабінетом Міністрів України.
 
4. Банк здійснює діяльність за такими напрямами:
 
надання експортних кредитів українським експортерам для здійснення експортних операцій згідно з укладеними зовнішньоекономічними договорами (контрактами);
надання експортних кредитів українським виробникам на стадії виробничого циклу для забезпечення виробництва продукції згідно з укладеними зовнішньоекономічними договорами (контрактами);
надання експортних кредитів іноземним покупцям або банкам іноземних покупців під зобов‘язання закупівлі ними українських товарів;
надання довгострокових кредитів українським виробникам-експортерам на оновлення та модернізацію основних виробничих фондів;
часткова компенсація відсоткової ставки за експортними кредитами, які надаються в національній та іноземній валюті, в межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік;
рефінансування українським банкам експортних кредитів українським виробникам;
рефінансування українським банкам експортних кредитів іноземним покупцям;
гарантування повернення авансових платежів іноземним покупцям;
гарантування виконання зобов’язань українських виробників під час участі в тендерах за кордоном.
 
 
Стаття 5. Контроль за здійсненням державної підтримки національного експорту
 
1. З метою здійснення контролю у сфері підтримки національного експорту, а також забезпечення нагляду з боку держави за діяльністю Страхової установи та Банку, визначеною цим Законом, створюється міжвідомча наглядова рада з питань державної підтримки експортної діяльності (далі – Рада).
 
2. Рада відповідно до покладених на неї завдань:
 
розглядає основні напрями діяльності Страхової установи та Банку щодо підтримки національного експорту;
пропонує розмір видатків на відповідний рік, у межах яких можуть здійснюватись операції з кредитування, страхування і гарантування експорту, для включення до проекту Закону України про державний бюджет на наступний рік;
встановлює граничний розмір суми коштів на спеціальному рахунку, відкритому в органах державного казначействана фінансування діяльності Страхової установи;
затверджує класифікацію країн за ступенями ризику;
затверджує річний звіт про фінансову діяльність Страхової установи та пропозиції щодо видатків на діяльність Страхової установи на наступний рік;
затверджує річний звіт про фінансову діяльність Банку щодо видів діяльності, визначених цим Законом, та пропозиції щодо видатків на відповідну діяльність на наступний рік.
 
3. Порядок діяльності, структура та склад Ради, до якого входять представники центральних органів виконавчої влади, голова правління Страхової установи (за посадою) та голова правління Банку (за посадою) затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
4. Раду очолює голова, який призначається Прем’єр-міністром України за поданням керівника центрального органу виконавчої влади з питань зовнішньоекономічної політики.
 
5. Рішення Ради обов'язкові для виконання Страховою установою та Банком в межах чинного законодавства та статуту цих організацій.
 
Стаття 6. Умови страхування, кредитування і гарантування експорту
 
1. Страхування експортних контрактів та експортних кредитів здійснюється виключно за умови надання:
 
іноземними імпортерами або банками-нерезидентами українському підприємству-експортеру за експортним контрактом або банку-кредитору (резиденту) за кредитним договором державних гарантій країни, резидентами якої є імпортер або банк-нерезидент;
гарантій іноземної держави українському підприємству-експортеру за експортним контрактом або банку-кредитору (резиденту) за кредитним договором;
гарантій іноземного імпортера або банку-нерезидента, який є резидентом держави, що має інвестиційний кредитний рейтинг міжнародного рейтингового агентства, визначеного Кабінетом Міністрів України, не нижчий за рейтинг інвестиційного класу.
 
2. Страхова виплата не може перевищувати 90 відсотків суми зовнішньоекономічного договору (контракту) або експортного кредиту в разі настання некомерційного ризику та 85 відсотків у разі настання комерційного ризику.
 
3. У разі понесення збитків, що стали наслідком страхових випадків, страхувальник зобов’язаний без затримки надати Страховій установі всю необхідну інформацію, документи та інші докази, необхідні для визначення обставин втрат та їх обсягу.
Відмова страхувальника від грошових претензій та прав вимоги без згоди Страхової установи звільняє її від виплати відшкодування.
 
4. Після здійснення відшкодування всі права вимоги та інші права страхувальника щодо іноземного партнера або його гарантів, що випливають з неспроможності виконання експортного контракту та неотримання фінансового результату від контракту або позики, наданої для його здійснення, переходять до Страхової установи.
 
5. Кошти для гарантування виконання зобов’язань українських виробників під час участі в тендерах за кордоном передбачаються у державному бюджеті на відповідний рік та використовуються виключно на поворотній основі.
 
6. Гарантія виконання зобов’язань українських виробників під час участі в тендерах за кордоном надається тільки за наявності угоди між Банком і українським експортером із зобов’язанням українського експортера щодо відшкодування ним можливих збитків.
 
7. Часткова компенсація відсоткової ставки за наданими експортними кредитами здійснюється у строки сплати відсотків за користування кредитами, передбачені відповідними кредитними договорами.
Надання експортних кредитів та часткова компенсація відсоткової ставки за експортними кредитами здійснюються відповідно до положень про відсоткові ставки, що визначаються міжнародними зобов’язаннями щодо офіційно підтримуваних експортних кредитів з урахуванням валюти, у якій вони надаються.
 
8. Банку забороняється здійснювати часткову компенсацію відсоткової ставки за власними експортними кредитами.
 
 
Стаття 7. Фінансові механізми страхування, кредитування і гарантування експорту
 
1. Кошти на фінансування діяльності Страхової установи обліковуються на спеціальному рахунку, відкритому в органах державного казначейства (далі – Спеціальний рахунок).
 
2. Для забезпечення державної підтримки страхування, кредитування і гарантування експорту щорічно у загальному фонді державного бюджету передбачаються видатки на відповідний рік.
 
3. На Спеціальний рахунок зараховуються такі кошти, отримані Страховою установою:
премії (плата) за страхування експортних контрактів та експортних кредитів;
платежі, отримані від операцій відшкодування збитків при настанні страхових випадків, у тому числі за рахунок реалізації державних або банківських гарантій виконання зобов’язань іноземного покупця або банку іноземного покупця;
трансфер коштів із загального фонду державного бюджету.
 
4. Кошти Спеціального рахунка використовуються для:
сплати страхових відшкодувань в результаті діяльності Страхової установи;
забезпечення статутної діяльності Страхової установи;
 
5. Гранична сума сукупних ризиків, застрахованих Страховою установою на відповідний рік, не може перевищувати суми коштів, передбачених пунктом 1 цієї статті на відповідний рік.
 
6. Перевищення суми коштів на Спеціальному рахунку над установленим граничним розміром за результатами фінансового року зараховується до доходів загального фонду державного бюджету на відповідний рік.
 
7. Залишки коштів за результатами фінансового року на Спеціальному рахунку зберігаються для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.
 
 
Стаття 8. Прикінцеві положення
 
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2012 року.
 
2. Чинні Закони України застосовуються і діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
 
3. Кабінету Міністрів України разом з Національним банком України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:
 
підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають з нього;
забезпечити перегляд і скасування центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
 
4. Кабінету Міністрів України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік передбачити кошти, необхідні длякредитування, страхування та гарантування національного експорту.
 
5. Внести такі зміни та доповнення до законів України:
 
у Бюджетному кодексі України (Відомості Верховної Ради України,         2001 р., № 37–38, ст. 189):
частину першу статті 87 доповнити пунктом 22 такого змісту:
“22) державна підтримка страхування, кредитування та гарантування експорту.”;
статтю 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 40, ст. 364) доповнити частиною такого змісту:
“Виконання зовнішньоекономічного договору (контракту), термін дії якого перевищує 2 роки та який застраховано у порядку, визначеному Законом України “Про державну фінансову підтримку експортної діяльності”, не потребує отримання відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики”.

 

Подібна інформація про інші країни  
Австрія Азербайджан Алжир Аргентина Бельгія Білорусь Болгарія Боснія і Герцеговина Бразилія Великобританія В`єтнам Гвінея Греція Грузія Естонія Єгипет ЄС Ізраїль Індія Індонезія Ірак Іран Іспанія Італія Йорданія Казахстан Канада Киргизстан Китай Куба Кувейт Латвія Литва Ліван Лівія Македонія Малайзія Марокко Мексика Молдова Нідерланди Німеччина ОАЕ Пакистан ПАР Південна Корея Польща Португалія Росiя Румунія Саудівська Аравія Сербія Сирія Словаччина Словенія США Таджикистан Туреччина Туркменістан Угорщина Узбекистан Україна Фінляндія Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швейцарія Швеція Японія
Інші документи по цій країні  
IT та телекомунікації PR та реклама Будівництво Валюта Вироби з чорних та інших некоштовних металів Географічне розташування Державний устрій Довідкова інформація Економічне співробітництво Економічні новини Енергоносії Законодавство у сфері ЗЕД Захист внутрішнього ринку Зв'язок ЗЕД Інвестиції Інформаційно-аналітичні послуги Інше машинобудування Інші послуги Каміння, скло, кераміка Консалтингові послуги Кон’юнктура ринків Макроекономічні показники Митно-тарифне регулювання Міжурядова комісія Мінеральна сировина Населення Національна символіка Нетарифне регулювання Святкові дні Страхування Товари агропромислового комплексу Товари деревообробної промисловості Товари кольорової металургії Товари легкої промисловості Товари фармацевтичної промисловості Товари хімічної промисловості Товари целюлозно-паперової промисловості та друкована продукція Товари чорної металургії Точне машинобудування Транспорт Транспортне машинобудування Транспортно-експедиційні послуги Туризм Фінансові послуги

 
Підписка на оновлення  

Українські експортери
ДИСКАВЕРИ БУРОВОЕ ОБОРУДОВАНИЕ (УКРАИНА), ООО
ул. Яворницкого, 41, г. Стрий, Львовская обл.
КТЛ-ЛОГИСТИК, ООО
пр-т Шевченко, 4д, офис 77, Одесса
HOMEFORT
ул. Дальницкая, 50, Одесса
НЕПТУН, ООО
3-ий пер. Шевченка, 3, с. Б. Дальник, Беляевский район, Одесская область
Експортоспроможна продукція
KSG АGRO, ХОЛДИНГ
Туши и полутуши свиные

ТЕХНОТОН-ЛУГАНСК, ООО
Нить полипропиленовая мультифиламентная

КАЛИБР, ООО
Болты

Комерційні пропозиції
ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ "БАЄР АФЛАК"
Компанія зацікавлена в реалізації фармацевтичної прощукції в Україні

DOMESTAV, LTD.
Компанія зацікавлена в експорті ламелей для каркасу ліжка зі смереки, ялини, сосни, тополі або вільхи. ...

MIVINA S.R.O.
MIVINA s.r.o. зацікавлена в поставках з України: сантехніки, керамічної плитки, покрівельних матеріалів, ...

Крамниця-А
Тендери за кордоном
Закупівля продукції
Державний концерн «Туркменхімія»

проектування та будівництво залізничної станції Гандінагар (штат Гуджарат) та готельного комплексу на 300 номерів
Корпорація з розвитку залізниць Індії

Проектування та будівництво «під ключ» заводу з виробництва миючих засобів
Державний концерн «Туркменхімія»