Русскоязычный заголовок: Развитие предпринимательской деятельности в Украине
Розвиток підприємницької діяльності в Україні
Уряд вважає одним з своїх найважливіших завдань розвиток інвестиційної діяльності, створення вільного доступу до всіх сегментів ринку за єдиними зрозумілими правилами і тому приділяє значну увага питанням спрямованим на покращення умов ведення підприємницької діяльності та створення сприятливого бізнес-середовища.
З метою недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, усунення перешкод для розвитку господарської діяльності створено єдину систему розробки і прийняття регуляторних актів.
Задля зменшення адміністративного тиску на підприємців:
- упорядковано процедури проведення перевірок суб’єктів господарювання контролюючими органами, усунено дублювання функцій контролю різними органами, зменшено кількість контролюючих органів, діяльність яких переорієнтовується із застосування покарань на запобігання порушенню норм законодавства та профілактику порушень;
- зроблено перші кроки щодо захисту бізнесу від протиправного захоплення підприємств (рейдерства);
- спрощено механізми одержання документів дозвільного характеру;
- запроваджено європейські принципи видачі документів дозвільного характеру; вдосконалюються механізми фінансової підтримки суб’єктів підприємництва;
- запроваджено єдиний спрощений порядок державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Реєстрація бізнесу сьогодні відбувається протягом 1-3 днів. За цим показником (за даними експертів Світового банку) Україна входить в десятку кращих країн Європи. Створено Єдиний державний реєстр юридичних і фізичних осіб-підприємців, відомості якого є відкритими і загальнодоступними, запроваджується електронна реєстрація суб’єктів господарювання.
На сьогодні вже завершена робота щодо суттєвого скорочення переліку видів діяльності, що підлягають ліцензуванню. Нами взято за кінцеву мету скоротити не менш ніж на 40 відсотків цей перелік, залишивши ліцензування лише тих видів господарської діяльності, що становлять підвищену небезпеку для життя, здоров'я, навколишнього середовища або пов’язані з безпекою держави.
Одним із пріоритетних завдань Уряду залишається забезпечення діалогу між владою, бізнесом і громадянським суспільством, підвищення інвестиційної привабливості національної економіки.
З метою удосконалення регуляторного середовища у сфері господарської діяльності, поліпшення інвестиційного клімату та створення сприятливих умов для розвитку бізнесу Кабінетом Міністрів і надалі будуть здійснюються заходи спрямовані на проведення реформ у дозвільній системі, сфері ліцензування, входженню і виходу з бізнесу, сфері нагляду і контролю.
Інформаційні матеріали щодо розвитку підприємницької діяльності в Україні
В Україні прийнято основоположні закони, які відповідають європейським принципам регулювання підприємницької діяльності, а саме:
- "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" (від 15.05.2003 № 755), який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців;
- "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (від 11.09.2003 № 1160-ІУ), який визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності;
- "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (від 06.09.2005 № 2803-ІУ), який визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів;
- "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (від 01.06.2000 № 1775-Ш), який визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування;
- "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (від 05.04.2007 № 877-У), який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Створено Єдиний державний реєстр юридичних і фізичних осіб-підприємців, відомості якого є відкритими і загальнодоступними.
Запроваджено єдиний спрощений порядок державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Довідково: в Україні функціонує 678 Єдиних реєстраційних офісів, які здійснюють державну реєстрацію суб’єктів господарювання за принципом “єдиного вікна”, завдяки якій скорочено строки державної реєстрації суб’єкта підприємництва, зменшено фінансове навантаження на суб’єктів при проведенні певних реєстраційних процедур, а деякі платежі взагалі скасовано.
З прийняттям Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", створено єдину систему розробки і прийняття регуляторних актів.
В Україні на законодавчому рівні з прийняттям Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" встановлено європейські принципи видачі документів дозвільного характеру.
Довідково: на сьогодні в регіонах функціонує 681 дозвільний центр, що здійснюють видачу документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності, що вдвічі скоротило для підприємців витрати часу при отриманні необхідних дозвільних документів для здійснення діяльності.
Діє декларативний принцип для одержання дозволів підприємствами, діяльність яких не пов’язана з підвищеною небезпекою.
Господарським кодексом України визначено поняття малого, середнього та великого підприємства (від 16.01.2003 № 436-IV стаття 63).
Довідково: відповідно до Господарського кодексу України малими визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) не перевищує суми, еквівалентної 70 мільйонів гривень.
Великими підприємствами визнаються підприємства чисельністю понад 250 осіб і обсягом валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) понад 100 млн. гривень. Усі інші підприємства визнаються середніми.
Малий і середній бізнес в Україні за кількістю підприємств становить основу підприємництва.
Із загальної кількості підприємств 93,7 відсотка - це малі підприємства, 5,8 відсотка – середні підприємства і лише 0,5 відсотка – великі підприємства. Крім того, в Україні здійснює діяльність понад 2,4 млн. фізичних осіб – підприємців.
Малі підприємства зосереджені, у сферах: торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям; промисловість та будівництво.
Для підтримки малого підприємництва в Україні реалізуються щорічні заходи Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва та регіональні програми розвитку малого підприємництва.
Функціонує розгалужена інфраструктура підтримки підприємництва, яка налічує: 69 бізнес-інкубаторів, 438 бізнес-центрів, 243 фонди підтримки підприємництва, 659 кредитних спілок, 457 страхових організацій, 760 лізингових центрів, 2254 аудиторські фірми та приватних аудиторів, 2988 інвестиційних та інноваційних фондів та компаній.
На регіональному рівні упроваджено механізм часткового відшкодування з місцевих бюджетів відсоткових ставок за кредитами, залученими суб’єктами малого і середнього підприємництва для реалізації інвестиційних проектів.
Водночас бізнес-клімат в Україні, за даними Світового банку, залишається ще складним і потребує суттєвого покращення. Україна у 2010 році посіла 145 місце серед 183 країн світу, бізнес-клімат яких досліджувався в рамках проекту “Ведення бізнесу”.
Зокрема, серйозними проблемами для українського підприємництва на сьогодні є довготривалий і суттєво затратний процес отримання ліцензій, дозволів, погоджень, експертних висновків у будівництві; складна процедура закриття бізнесу; тощо.
Ураховуючи зазначене, одним із стратегічних напрямів Програми економічних реформ “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” на 2010-2014 роки є дерегуляція і розвиток підприємництва. Реалізація цього напряму буде здійснена шляхом проведення реформ у дозвільній системі, системі ліцензування, щодо започаткування бізнесу, системі державного нагляду (контролю).
Так, реформування у дозвільної системи полягає у:
- скороченні переліку документів дозвільного характеру для провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності;
- запровадженні можливості провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства;
- спрощенні дозвільних процедур у будівельній галузі;
- посиленні відповідальності посадових осіб дозвільних органів за порушення вимог законодавства;
Реформування системи ліцензування полягає у:
- скороченні кількості видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (у 2010 році відмінено ліцензування 23 видів господарської діяльності провадження яких не пов’язано із загрозою безпеці держави, життю та здоров’ю людей, погіршенням стану навколишнього природного середовища, а також стосовно яких існують інші засоби державного регулювання).
Реформування входження та виходу з бізнесу полягає в:
- упровадженні електронної реєстрації та електронного взаємообміну інформацією між всіма учасниками державної реєстрації;
- встановленні порядку проведення електронної державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Реформування у сфері державного нагляду та контролю полягає в:
- зменшенні існуючої кількості контролюючих органів;
- впровадженні ризик-орієнтованої системи державного нагляду (контролю);
- визначенні переліків питань для здійснення планових заходів нагляду (контролю) залежно від ступеня ризику.
У поточному році зусилля Уряду будуть зосереджені на здійсненні наступних кроків:
У сфері започаткування й виходу з бізнесу:
- спрощення та здешевлення процедури започаткування бізнесу для суб’єктів господарювання, шляхом прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на:
- запровадження принципу здійснення господарської діяльності суб’єктами приватного права без печаток та усунення необхідності отримання дозволу для їх виготовлення;
- запровадження можливості використання єдиної форми статутів (модельні статути) для відповідної організаційно-правової форми, скасування необхідності нотаріального завірення статутів, подачі їх до органів реєстрації тощо.
- створення та запровадження в Україні електронної системи державної реєстрації та звітності суб’єктів господарювання шляхом:
- вирішення питання сумісності електронних систем реєстрації і звітності завдяки запровадженню єдиної захищеної системи електронного документообігу в органах державної влади;
- формування єдиної інфраструктури електронного документообігу з електронним цифровим підписом, підвищення надійності, оперативності та ефективності роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, посилення їх взаємодії з юридичними і фізичними особами, сприяння підвищенню рівня інформаційної безпеки держави).
- спрощення процедури припинення суб’єктів господарювання шляхом зняття з них ряду адміністративних обов’язків під час її проведення та покладення цих обов’язків на органи державної влади, скорочення переліку документів, що необхідно подати для припинення бізнесу тощо.
У дозвільній системі:
- скасування документів дозвільного характеру, застосування яких є недоцільним та економічно невиправданим та які не передбачені законами України.
- зменшення переліку документів, що необхідно подавати для одержання дозволів (подання тільки документів, що підтверджують здатність суб'єкта господарювання проводити відповідну діяльність).
- делегування повноважень з надання документів дозвільного характеру з центрального на місцевий рівень та законодавче врегулювання питання щодо створення дозвільних центрів на обласному рівні.
- спрощення порядку отримання ліцензії, зокрема шляхом зменшення кількості документів, які додаються до заяви для отримання ліцензії.
- скорочення кількості видів робіт (послуг) на які ліцензійними умовами поширюється режим ліцензування, але які не становлять небезпеки для держави, життя й здоров'я людини й довкілля.
- спрощення порядку видачі ліцензії на здійснення господарської діяльності у будівництві, зокрема скорочення строку розгляду заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до неї.
У сфері державного нагляду та контролю:
- запровадження жорсткої регламентації контролюючих процедур, завершення процесу затвердження органами державного нагляду (контролю) переліків питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) з урахуванням ступенів ризику від провадження господарської діяльності, а також типових форм актів (додатків), які складаються за результатами відповідних перевірок.
| 
