Державний устрій Франції
|
Державний устрій
|
Президентсько-парламентська республіка
|
|
Голова держави
|
Президент
|
|
Законодавча влада
|
Двопалатний парламент:
Національні збори
Сенат
|
|
Вищий конституційний орган
|
Конституційна Рада
|
|
Виконавча влада
|
Президент
Рада міністрів (уряд)
|
|
Гімн Франції
|
"Марсельєза" (написана в Страсбурзі у 1792 році, а 14 липня проголошена національним гімном)
|
|
Девіз країни
|
"Свобода, Рівність, Братерство"
|
Голова держави
Президент обирається загальним прямим голосуванням строком на 5 років (до 2002 р. - 7 років). Президент обирається абсолютною більшістю голосів. Якщо цієї більшості не набрано в першому турі голосування, проводиться другий тур.
Президент призначає прем'єр-міністра і за поданням останнього - міністрів без затвердження їх парламентом; має право розпускати Національні збори; після попередніх консультацій з головою Національних зборів призначати нові вибори; може вживати будь-яких надзвичайних заходів, які "диктуються обставинами". Очолює Вищу раду магістратури.
Законодавча влада
Законодавча влада здійснюється парламентом, який складається з двох палат:
Національні збори обираються за мажоритарною системою у 2 тури строком на 5 років. Очолюються Головою Національних зборів. Палата Національних зборів складається з 577 членів: 555 членів обираються в 555-ти виборчих округах у метрополії і 22 члени - в заморських департаментах.
Сенат обирається шляхом непрямого голосування за мажоритарною системою строком на 9 років. Кожні З роки склад Сенату оновлюється на третину. Сенатори обираються не загальним голосуванням, а лише голосами виборщиків-депутатів, членів обласних і генеральних рад департаментів, а також муніципальних рад. Кількість сенаторів - З21. Сенат очолюється Головою.
Згідно з Конституцією 1958 року створено Конституційну раду - вищий орган, який здійснює контроль над дотриманням Конституції. Очолюється Головою Конституційної ради. До ради входять 9 членів, які призначаються на 9 років (їхній мандат не відновлюється), і всі колишні президенти республіки довічно.
Конституційна рада оновлюється на третину кожні З роки. Троє членів ради призначаються президентом, троє - головою Національних зборів. Голова Конституційної ради призначається президентом з числа членів ради і формально є восьмою особою в державній ієрархії.
Конституційна рада здійснює контроль за виборами президента, депутатів і сенаторів, стежить за правильністю проведення референдумів і оголошує їх результати. Запити до цього органу можуть надсилати президент, прем'єр-міністр, голови обох палат парламенту, а також група депутатів або сенаторів, що налічує не менше 60 осіб. Рішення Конституційної ради оскарженню не підлягають. Вони обов'язкові для всіх державних властей, адміністративних і судових органів.
Виконавча влада
Виконавча влада здійснюється Президентом і Радою Міністрів (урядом).
Президент призначає прем'єр-міністра і за його поданням - міністрів. Член парламенту не може бути одночасно членом уряду. Уряду не потрібний вотум довіри, однак він може бути відправлений у відставку через вотум недовіри, оголошений більшістю в Національній асамблеї.
У березні 1982 року ухвалено закон про децентралізацію, згідно з яким Франція поділяється на 95 департаментів, 22 області та особливу адміністративну одиницю Корсику. Закон наділяє виконавчою владою голів генеральних рад у департаментах і регіональних рад в областях. Законом про статус Корсики, ухваленим в листопаді 1990 р., передбачалося створення на острові законодавчого і виконавчого органів, яким будуть передані функції, які раніше виконувалися центральними адміністративними органами. Однак цим правом не скористалися ні Шарль де Голль, ні Валері Жискар д'Естен.
Рада Міністрів (уряд) очолюється прем’єр-міністром. В уряд входять представники Ліберальної демократії (ЛД), Об'єднання на підтримку республіки (ОПР), Союзу за французьку демократію (СФД) і безпартійні.
| 
Франція
